Роман I Феофілактів Лакапін g. 870? a. a. 15 Mezheven 948

Ur pennad tennet eus Rodovid BR, ar c'helc'hgeriadur digor.

Darvoudoù

870? ganedigezh: Лакапе, Каппадокія, Християнське царство

bugel: ♂ w Константин Лакапин [Лакапины] a. a. 946 ≤ ? ≤ 948

bugel: ♀ ? Лакапин (Саронит) [Лакапины]

bugel: ♀ ? Лакапин [Лакапины]

bugel: ♂ w Стефан Лакапин [Лакапины]

bugel: ♂ w Василий Лакапин [Лакапины] a. a. 985?

eured: ♀ w Феодора [?] a. a. 20 C'hwevrer 922

890? bugel: 895, ♂ w Christopher Lekapenos [Lekapene] g. 890? a. a. Eost 931

~ 900 bugel: ♀ Агафья Лакапина [Лакапины] g. ~ 900

910? bugel: Царгород, Християнське царство, ♀ w Олена Лакапіна [Лакапіни] g. 910? a. a. 19 Gwengolo 961

917 bugel: ♂ w Феофилакт Лакапин [Лакапины] g. 917 a. a. 27 C'hwevrer 956

948 douaridigezh: Протіївський монастир, Християнське царство

15 Mezheven 948 marvidigezh: Проти, Принцеві острови, Християнське царство

Notennoù

Роман І Лакапін (р. н. невід. - п. 15.6.948) - візантійський імператор (920-944; за ін. дан. - 945) з Македонської династії. Походив із селян. Дослужився до командувача імператорського флоту. У 919 став регентом при неповнолітньому імператорі Константині VII Багрянородному (видав за нього свою дочку), з 920 - співправитель. Вів виснажливі війни з болгарським царем Симеоном (завершились у 927), внаслідок яких Візантія визнала незалежність болгарської церкви і зобов'язувалася виплачувати щорічну данину. Бл. 932 жорстоко придушив селянське повстання в Малій Азії та повстання слов'янських племен у Пелопоннесі (934). Постійно воював у Пн. Італії та Сирії з арабами. У 924 розгромив арабський флот і відновив панування візантійців в Егейському морі, відвоював у арабів Мелітену (934), Мартінополь, Дару, Аміду (в 940-х роках). Під час правління P.I Л. київський князь Ігор здійснив два походи на Константинополь (941 і 944), наслідком яких стало укладення мирного договору між Київською державою і Візантією (944 або 945). У 944 (за ін. дан.-у 945) P.I Л. був скинутий з престолу своїми синами, ув'язнений у монастирі, де і помер.

Mammennoù

1. ↑ WARNER DFA 13106-6 -

Eus an dud-kozh d'ar vugale-vihan