Іван Якович Лисенко g. < 1633 a. a. 25 Du 1699

Ur pennad tennet eus Rodovid BR, ar c'helc'hgeriadur digor.

Darvoudoù

< 1633 ganedigezh: Річ Посполита

bugel: ♂ Фёдор Иванович Лысенко [Лысенко] a. a. 5 Genver 1751

servij milourel: полковник чернігівський (1669—1671)

eured: ♀ Агафия Трофимовна Подтереба [Подтеребы]

1669? bugel: ♀ Агафья Ивановна Лысенко (Лисенко) (Забела) [Лысенко] g. 1669?

25 Du 1699 marvidigezh: Гетьманщина

Notennoù

Іван Якович Лисенко (* ? — † 1699) — чернігівський полковник (1669—1671).

В травні 1672 року після скинення з гетьманства Дем'яна Многогрішного їздив до Москви з проектом умов, на яких козацька старшина хотіла обрати нового гетьмана. В 1672—1676 роках — генеральний осавул. Брав участь у війнах проти Туреччини 1677—1678 років, у 1690—1692 — полковник переяславський.

Рідний прадід його рідного діда Іван Якович жив у бурхливу добу Руїни. Він був Чернігівським полковником (1669–71), наказним гетьманом, Переяславським полковником (1677–78, 1690–92). Узяв участь у Чигиринських, обох Кримських (1687 та 1689) походах, а також у поході під Азовом (1696) (ІІІ, 127–128).

Звичайно, є Лисенки від “лисого”, але відомий рід Лисенків походить від козацького ватажка Вовгури Лиса ("сильний, як Вовк і хитрий як Лис"), сподвижника Максима Кривоноса, страченого вояками Вишневецького під Лубнами. Його онук, Іван Якович Лисенко (нар. до 1633 року – помер 25.11.1699); полковник, генеральний осавул, наказний гетьман – отримав дворянські та майнові права Універсалом гетьмана Д. Многогрішного у 1671 році.

Полковником переяславським вдруге став Іван Лисенко (1690.25.06 –1692.02.). Як бачимо, звільнений Самойловичем, він повернувся на полковничу посаду після 12–річної перерви за Мазепи в умовах протистояння проти переяславського угруповання Думитрашки-Райча і як противага до позицій Полуботка. Л. Окіншевич звернув увагу, що це призначення відбулося гетьманом не «через раду старшини, а призначив його від себе». У Переяславському полку у володінні Лисенка були: села Студеники, Помоклі, Лецьки, Пологи, Циблі, Ячники, Козинці, Городище, В'юнище, Старе, Кальне, Капустинці, Дениси, Сосонова, Ташань [1242, 128]. Його другою дружиною була Гафія Трохимівна Підтереб (?-1665–-1725-?), донька обозного київського.

• http://histua.com/ru/kozacka-elita-getmanshini/kozacka-starshina-v-umovax-suspilno-politichnoi-stabilizacii-getmanshini-1676

Eus an dud-kozh d'ar vugale-vihan