Николай Михайлович Галаган g. 24 Du 1882 a. a. > 1946

Ur pennad tennet eus Rodovid BR, ar c'helc'hgeriadur digor.

Den:508343

Lignez	Галаганы
Reizh	gourel
Anv a-bezh d'ar c'hanedigezh	Николай Михайлович Галаган
Kerent ♂ Михаил Алексеевич Галаган [Галаганы]
Wiki-pajenn	wikipedia:uk:Галаган_Микола_Михайлович

Darvoudoù

24 Du 1882 ganedigezh: Требухов, Остерский уезд, Черниговская губерния, Российская империя

bugel: ♂ Николай Николаевич Галаган [Галаганы]

eured: ♀ Ольга Миколаївна Вишневська (Галаган) [Вишневські] g. 1885 a. a. 1966

24 Du 1882? kristenadur: Требуховская церковь Святой Троицы, Остерский уезд, Черниговская губерния, Российская империя

> 1946 marvidigezh: Киев, УССР, СССР

Notennoù

Галаган Николай Михайлович (1882, с. Требухов Остерского уезда Черниговской губернии - ок. 1945, Киев) - украинский общественно-политический и государственный деятель, дипломат. Происходил из известного казацко-старшинского рода. Окончил естественный ф-т Киев, университета им. Святого Владимира (1908). 1903-1904 - пропагандист и член Киевского общества РУП, активист и секретарь Главного комитета Украинской с.-д. «Союза». С марта 1917 - активист УСДРП, член Центральной Рады, Малой совета и Всеукраинского совета воен., Делегатов. В декабре 1917 - январе 1918 - глава делегации Генерального секретариата УНР на Дон и Кубань, представитель Центральной Рады при правительствах Юго-Восточного Союза, Дона и Закавказья. 5.04.1918 назначен послом УНР в Румынии (не приступил к исполнению обязанностей в связи с гетманским переворотом).

В мае - ноябре 1918 - директор Департамента Министерства народного здоровья украинского государства, принял активное участие в подготовке антигетманского восстания. 14.12-26.12.1918 - комиссар Рев.-войн. к-та восстановленной УНР, с января 1919 - председатель Чрезвычайной дипломатической миссии УНР в Венгрии. С августа 1920 - в эмиграции в Вене, затем - в Праге, где был членом управы Укр. общин, к-та, организатором и председателем Укр. общин, издательского фонда, преподавал в Украинском свободном университете. На начало мая 1945 арестован органами Смерш и вывезен в Киев, умер в Лукьяновской тюрьме.

http://nevoin.ru/raznye_novosti/galagan_nikolay_mihaylovich/

Громадський та державний діяч, учасник національно-визвольних змагань. Народився у Требухові в 1882 році.

В 1903-1904 роках входив до Революційної української партії, а з 1917 – до української соціал-демократичної робітничої партії. В 1917-1918 роках був представником Центральної ради на Кубані, за часів гетьманату Скоропадського очолював департамент Міністерства народного здоров’я. В період правління Директорії Микола Галаган очолював дипломатичну місію у Будапешті. Після поразки національно-визвольних змагань жив у Празі та Відні, керував роботою українських громадських організацій – таких як Українська Громада. Написав чотири томи мемуарів «З моїх спогадів».

У 1946 році заарештований органами НКВД і засуджений до 10 років ув’язнення, подальша доля невідома.

Багато років він очолював дипломатичне представництво України в Румунії та Угорщині. Обіймав керівні посади в громаді української діаспори. У травні 1945 року М.Галаган як «ворог радянської влади» був заарештований в Берліні контрозвідкою «СМЕРШ». Його подальша доля губиться у сталінських катівнях та в архівах КДБ. Тільки у травні 1992 року за поданням Служби безпеки України патріот і будівничий незалежної держави був посмертно реабілітований.

Певна річ, мене хвилює і така коротка довідка. Але мене навіки вразив такий метричний запис: Микола Галаган народився в селі Требухів під Києвом – у моєму рідному селі. У листопаді нинішнього року славетному требухівцю виповнилося б 125 років з дня народження. Хоч тепер моє село і вся Броварщина може гідно вшанувати свого, всіма забутого і знищеного сина.

Миколі Михайловичу Галагану довелося пережити всі головні події, пов'язані з національно-визвольним рухом в Україні 1880-початку 1920-х рр. Він був учасником організації перших українських соціалістичних партій (РУП, УСД Спілки та УСДРП), брав участь у революційних перетвореннях в армії; як військовий, працював у складі комісії першого українського парламенту; Української Центральної ради, очолював дипломатичні представництва УНР в Румунії, Угорщині, на еміграції обіймав чільні посади в українських громадських та політичних організаціях.

Про приїзд О.Олеся до Угорщини згадує тогочасний посол уряду УНР в Угорщині Микола Галаган: «Коло 10 березня приїхав до нас наш аташе О. І. Олесь. Просив я його нав’язати зносини з літературними й журналістськими колами та постаратись про те, щоб українська справа була добре й правдиво освітлена перед мадярським громадянством».

Про переїзд до Відня теж залишив спогади М. Галаган: «Кілька днів перед переворотом в Угорщині 21 березня, коли була проголошена «диктатура пролетаріату», О. Олесь виїхав до Відня і вже звідти до нас не повернувся, хоч я запевняв, що жодна небезпека йому не загрожує з боку нової влади. Видно, що О. Олесеві було досить і свого «рідного» большевизму і не було охоти пізнати ще й «заграничний». - 21.03.1919 р. було проголошено Угорську радянську республіку.

http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Sldt/2009_4/7.pdf

1903 року Микола Ґалаґан став членом Революційної української партії. Працював пропагандистом при комітеті Київської вільної громади РУП. Революційну підпільну працю здійснював у Києві, Макарові, Білій Церкві, Смілі, ну й, зрозуміло, закладав осередки на батьківщині – в Требухові, Оглаві та навколишніх селах. Тут знову зійшлися стежки товаришів. Ґалаґан спробував залучити Чупринку до підпільної праці, але, на жаль, той переживав добу страшного “пияцтва-буянства”; “вічно мав конфлікти з поліцією, робив усякі “вибрики”, а до систематичної революційної роботи не був здібний”.

Під час революції 1905 року Микола Ґалаґан, вже як організатор Української соціал-демократичної спілки, працював у Баришполі, Семиполках, Требухові, Оглаві та інших селах і містечках Чернігівської губернії. В цей час до Оглавівського гуртка УСДС, яка входила до РСДРП, пристав і Грицько Чупринка. Збереглася доповідна прокурору Чернігівського губернського суду, що 15 листопада 1905 року в с. Требухові під головуванням козака Григорія Чупринки відбувся сільський сход, на якому вирішено не платити податків, землю розділити порівну, уряд й царя не визнавати...

http://www.ukrlife.org/main/evshan/zhnyva79.htm

+ + +

Упокой, Боже, козака Твого Миколу і учини його в раю, де лики святих, Господи, і праведники сіяють яко світила; усопші козаки Твої упокой, презираючи їх всі согрєшенія