Евдокия Фёдоровна Асауленко (Кулинская) g. 1796? a. a. 24 Ebrel 1840

Ur pennad tennet eus Rodovid BR, ar c'helc'hgeriadur digor.

Darvoudoù

1796? ganedigezh: Капустинці, Пирятинський уїзд, Полтавська губернія, Російська імперія

eured: ♂ Максим Исаевич Кулиненко (Кулинский) [Кулиненки] g. 13 Eost 1779 a. a. 15 Genver 1834

12 Gouere 1814 bugel: Капустинці, Пирятинський уїзд, Полтавська губернія, Російська імперія, ♀ Євфимія Максимівна Кулінська [Кулінські] g. 12 Gouere 1814

30 Gouere 1816 bugel: Капустинці, Пирятинський уїзд, Полтавська губернія, Російська імперія, ♂ Прохор Максимович Кулінський [Кулінські] g. 30 Gouere 1816

17 Here 1819 bugel: Капустинці, Пирятинський уїзд, Полтавська губернія, Російська імперія, ♂ Андрій Максимович Кулінський [Кулінські] g. 17 Here 1819

9 Du 1822 bugel: Капустинці, Пирятинський уїзд, Полтавська губернія, Російська імперія, ♂ Федір Максимович Кулінський [Кулінські] g. 9 Du 1822

19 Here 1824 CHILD CHR: Капустинці, Пирятинський уїзд, Полтавська губернія, Російська імперія, ♀ Параскева Максимівна Кулінська [Кулінські] c. 19 Here 1824

24 Ebrel 1840 marvidigezh: Капустинці, Пирятинський уїзд, Полтавська губернія, Російська імперія

Notennoù

Вперше варіант прізвища Кулінський зустрічається в метричній книзі за 1787 рік, де записано, що 14 березня помер син у «сотенного писаря Ісая Кулінського». У сповідних розписах за наступний 1788 рік половина прихожан цього роду записані як Кулінські, а половина (в тому числі і той же Ісай Федорович – як Куліненки). Вочевидь, зміна прізвища була пов’язана з так званими «пошуками дворянства».

У сповідному розписі 1803 році всі Кулінські (Куліненком не записаний жоден прихожанин) вказані як дворяни, троє з яких ( Йосип Васильович, Марко Данилович та Семен Петрович) служили на той час корнетами, а Ісай Федорович все так же сотенним писарем. А в таких же списках прихожан за 1815 та 1825 роки дворянами записані лише ті, хто займав певні службові чини і на підставі табелю про ранги отримав звання особистого дворянина: все ті ж корнети, а також сини Йосипа Іван та Прохор, які служили титулярними радниками. Останній помер досить рано, а Іван Йосипович дожив принаймні до 73 років, але так і не зміг подолати наступну сходину (восьмий ранг) службової драбини, яка давала можливість отримати звання потомственного дворянина. Його син Дмитро обрав військову кар’єру, дослужився до чину штабс-капітана, але це теж був лише 10-й ранг.

• https://uagenes.com/kulinski/

Eus an dud-kozh d'ar vugale-vihan