Лазар Бранкович
Ur pennad tennet eus Rodovid BR, ar c'helc'hgeriadur digor.
| Lignez | Бранковичи |
| Reizh | gourel |
| Anv a-bezh d'ar c'hanedigezh | Лазар Бранкович |
| Kerent
♂ Вук Бранкович [Бранковичи] g. 1345? a. a. 6 Du 1397 ♀ Мара Лазарівна Лазаревич [Лазаревичі] a. a. 1426 | |
Notennoù
Як же відбувалась битва на Косовому Полі? Не зважаючи на те, що турків було втричі більше, серби першими перейшли вбрід неглибоку річку Ситницю і повели рішучий наступ на ворога. Центром командував сам Лазар, лівим крилом - його зять Вук Ьранкович, а правим - боснійський воєвода Влатко Вуткович. Проти Лазаря стояв центр османів на чолі з султаном Мурадом, а фланги утримували два його сина: на правому старший син Баязет, на лівому - молодший Якуб. Початок бою був за сербами. В оточенні Лазаря, який сміливо йшов уперед, було аж дев’ять братів його дружини Мілиці, “дев’ять безстрашних Юговичів” (як співається в одній народній сербській пісні), котрі особистим прикладом надихали інших. Сербський центр далеко заглибився в гущу турків і над ним нависла загроза оточення, бо через нерішучість лівого крила га чолі з боснійським воєводою Вутковичем, старший син султана Баязет зумів перехопити ініціативу. За словами персидського хроніста Шюкруллаха “битва була кривавою і жорстокою. Тіла падали на тіла, і копита коней трощили людські черепи. Такої битви ніхто ще не бачив відколи крутиться колесо часу”.
Так, хорошими воїнами були серби. Та не знали вони одностайності. Хоч і закликав їх Лазар, далеко пробившись вперед: “Будьм мужніми, братіє! Не зрадьмо благочестя нашого!”, не все військо кинулось за своїм царем. На правому крилі притримав своїх боснійців Влатко Вуткович, щоб не наражатись на зайву небезпеку, на лівому - не поспішав вводити резервний полк старший зять царя Вук Бранкович... Вже сонце високо стояло над головами осатанілих військ і смалило немилосердно, вже коні важко хропли, западаючи змиленими боками, і люди глохли від безперервного брязкоту зброї, і нестримно кров лилася, і прокляття та стогін здіймались аж до неба, а перемога все не могла схилитись ні на чий бік... Ось тоді і прославився хоробрий сербський воїн Мілош Обилич. Неймовірно, але йому вдалося прорватись до самісінького султана і на очах ошелешеної охорони заколоти Мурада. Його тут же зарубали на місці, але ім’я Мілоша Обилича навічно залишилося в серцях гордих сербів як символ мужності і волі до перемоги. Слава герою! Про нього будуть складати пісні, легенди, возведуть в сонм святих. До наших днів його лик героя і мученика дивиться на нас зі стінопису монастиря Хіландара...
Eus an dud-kozh d'ar vugale-vihan
darvoud all: 3-я жена Сандаля с 1411 года(в первом браке была за Георгием I I Балшичем(✝1403)
eured: ♂ Сандаль Хранич Косача
eured: ♂ Георгий I I Балшич
marvidigezh: 1443
titl: Despot von Serbien
eured: ♀ Ирина Кантакузина
marvidigezh: 24 Kerzu 1458, Smederevo, Festung Smederevo
