Михайло Фільц g. 6 Here 1888 a. a. 1943

Ur pennad tennet eus Rodovid BR, ar c'helc'hgeriadur digor.

Darvoudoù

6 Here 1888 ganedigezh: Вовче, Перемиський повіт

eured: ♀ Ярослава Рудницька (Фільц) [Рудницькі] g. 1891 a. a. 1944

1922 bugel: ♂ Роман Фільц [Фільци] g. 1922 a. a. 1944

6 Du 1923 bugel: ♀ Христина Фільц (Бриних) [Фільци] g. 6 Du 1923 a. a. 7 Mae 1988

30 Eost 1926 bugel: ♀ Іванна Фільц (Волк) [Фільци] g. 30 Eost 1926 a. a. 15 Mae 1984

14 Here 1932 bugel: Яворів, ♀ Богдана-Марія Фільц (Мордюк) [Фільци] g. 14 Here 1932

1943 marvidigezh:

Notennoù

Михайло Фільц був родом із Перемишля. Мав чотирьох братів і сестру. Всі хлопці були в лавах Січових стрільців або в УГА (Українська галицька армія – регулярна армія Західно-Української Народної Республіки. – Країна). Всі мали вищу освіту – були юристами.

Громадський діяч, голова і член управ багатьох товариств, адвокат. Народився у сім’ї службовця. Навчався в Українській державній чоловічій гімназії у Перемишлі. Закінчив юридичний факультет Львівського університету. Доктор права. Від 1920р. працював у Яворові адвокатом.

З 1926 р.до 1939 р.був головою товариста "Рідна школа". Проводив велику роботу як юрист, аби забезпечити визнання на державному рівні прав Української приватної гімназії "Рідна школа". Разом з дружиною Ярославою заснував яворівську філію Львівського Вищого музичного інституту ім. М. Лисенка. Засновник і незмінний голова (1930-1939) Музичного товариства ім. М. Лисенка в Яворові.

У 1927 р. ініціював заснування при "Рідній школі" етнографічного музею "Яворівщина", який у 1931 році був підпорядкований щойно огранізованому музейному товаристу, якого став головою. Був першим і незмінним (до 1939) директором музею "Яворівщина". З лютого 1933 до серпня 1939 р. відповідальний редактор повітового часопису "Українське слово",заснованого у 1929 році. Брав активну участь у яворівській філії Товариства "Просвіта" і був його головою у 1930, 1934, 1935.

У жовтні 1939 р. заарештований органами НКВС, а в 1940 році особливою трійкою засуджений до розтрілу. Вирок було замінено 25 роками заслання. Ув’язнення відбував на Печорі. Останнього листа родина Фільців, яка на той час теж перебувала на засланні в Актюбінську, отримала від нього з м. Бухари (Узбекистану) взимку 1942-1943 рр. Пропав безвісти. Реабілітований 1993 р.

Джерело: Яворівська Віть. Літопис рідного краю у життєписах, автор Володимир Дацко.

Eus an dud-kozh d'ar vugale-vihan