Григорій Павлович Герцик
Ur pennad tennet eus Rodovid BR, ar c'helc'hgeriadur digor.
| Lignez | Герцики |
| Reizh | gourel |
| Anv a-bezh d'ar c'hanedigezh | Григорій Павлович Герцик |
| Kerent
♂ Павел Семёнович Герцик [Герцики] a. a. 1701? | |
Darvoudoù
eured: ♀ Анастасія Василівна Громика (Герцик) [Громики]
Notennoù
Основою багатства Павла Герцика, який знову у 11 липня 1691 р. отримав полковницький пірнач, були 124 двори у с. Стасовцях, а також села Вакулинці, Явончиці, надані гетьманом Мазепою. На куплених грунтах у Решетилівській сотні осадив с. Демидівку, тримав с. Васильківку «с приметными грунтами, мельницами и рыбными ловлями». Він видав заміж доньок Христину за сина охочекомонного полковника Іллі Новицького Григорія, Марію за військового товариша Володимира Максимовича, одну з доньок за Іскрицького, Ганну за Пилипа Орлика, одружив старшого сина Григорія з донькою смілянського сотника Лубенського полку Василя Громеки Настасією, молодшого Івана з донькою Івана Левенця Горпиною.
...
У 1696 р. полтавським полковником став нащадок гетьмана Остряниці Іван Іскра [1475, 7177]. Мазепа надав йому с. Івашки (101 двір), Грабинівку (22 двори), Івончинці (5 дворів), викупив у Герциків с. Демидівку. Восени 1701 р. 1,5 тисячі козаків полку на чолі з Іваном Іскрою входили до команди Шереметьєва в боях у Прибалтиці [1182, 112]. Рік полком керував Михайло Гамалія (17021703), а потім Іван Левенець (17031709) [256, 1]. 21 листопада 1704 р. Мазепа надав йому с. Нижні Млини. Наказним у нього став Григорій Герцик. Він спочатку був військовим канцеляристом і разом і своїм патроном гетьманом Мазепою і чоловіком сестри Орликом в свої приїжджі двори у гетьманській пристоличній маєтності с. Митчинках Батуринської сотні [1012, 370]. 21 травня 1708 р. він продав Тагамлицьку луку осавулу полкової артилерії Михайлу Руденку.
Герцик или Герцык (Григорий Павлович) - один из самых преданных сторонников Мазепы и Орлика. После Полтавской победы сопровождал Мазепу и Карла XII в Бендеры; по смерти первого и назначении в гетманы Орлика получил титул генерального есаула. В 1715 г. вместе с Орликом, не желая просить прощения у русского правительства, отправился в Стокгольм, где пробыл до конца 1719 г., а в исходе этого года был отправлен Орликом в Польшу с поручением передать от его имени корреспонденцию разным польским сенаторам и затем попытаться войти в сношение с запорожцами и ханом крымским. Но в Варшаве Герцик отказался от путешествия в Запорожье, под предлогом болезни; вскоре был арестован и выдан русским властям. В Петербурге, после суда, посажен в тюрьму в Адмиралтейство и только в 1728 г. отпущен на жительство в Москву. Допрос, произведенный ему в Петербурге в 1721 г., и его ответы напечатаны в "Киевской Старине" за 1883 г., № 3.
Eus an dud-kozh d'ar vugale-vihan
♂ Иван Петрович Забела /младший/ servij milourel: знатный войсковой товарищ
eured: ♀ Анна Васильевна Дунина-Борковская (Забела)
eured: ♀ Анна Васильевна Дунина-Борковская (Забела)
marvidigezh: 1713
eured: ♀ Alexandra Alexandrovna Tsourkovsky (Zabela)
derez: 1669 ≤ ? ≤ 1672, centurion de Borzniansky du régiment de Nejinsky (et 1677-16.?)
marvidigezh: 1738
