Алексей Петрович Бутович g. 1759 a. a. 1829

Ur pennad tennet eus Rodovid BR, ar c'helc'hgeriadur digor.

Darvoudoù

1759 ganedigezh:

eured: ♀ Анастасія Петрівна Юркевич (Бутович) [Юркевичі] g. 1766

1795 bugel: ♂ Захарий Алексеевич Бутович [Бутовичи] g. 1795

1798 bugel: ♂ Илья Алексеевич Бутович [Бутовичи] g. 1798 a. a. 1882?

1801 bugel: ♀ Анна Алексеевна Бутович (Савицкая) [Бутовичи] g. 1801 a. a. 1835

1806 bugel: ♀ Софья Алексеевна Бутович (Томара) [Бутовичи] g. 1806 a. a. 1890

1829 marvidigezh:

Notennoù

Народився 1759 року в родині дворян шляхетського походження. По Чернігівській губернії нащадки Бутовича – від військового товари ша Івана Богдановича. У нього був син Степан Іванович – ге неральний осавул (1709 – 1717), одружений з Марією Яківною Лизогуб (дочка Якова Лизогуба). Другий син Григорій Івано вич, священик, володіння мав у Куликівці. У Степана Івановича Бутовича залишилося двоє синів – Дем'ян Степанович і Сте пан Степанович. Олексій Петрович був онуком С. С. Бутовича. Подробиці його біографії невідомі. 13 липня 1813 р. О. П. Бутович обійняв посаду чернігівсько го губернатора. Новий управитель зіткнувся з багатьма пробле мами. Це – криза дрібних поміщицьких господарств, селянське безземелля, неспроможність кріпаків вчасно сплачувати подат ки, зростання поміщицьких боргів. Необхідно було пристосову ватися до нових економічних умов. Як губернатор, О.П. Буто вич змушений був підтримувати поміщицьке підприємництво. Народжувалось ґуральництво, цукроваріння, суконне виробницт во. Зростала торгівля за рахунок спеціалізації внутрішніх рин ків. Так, міщани з Ніжина, козаки з Менщини, Срібного і При лук спеціалізувалися на збуті тютюну. Поступово відбувався процес розшарування різних катего рій населення, особливо селян, які відмовлялися коритися сво їм поміщикам. Вони отруювали сіножаті, палили садиби, навіть брали до рук зброю. Достовірних фактів про те, як губернатор Олексій Бутович вгамовував конфлікти, не збереглося. А Чернігів, населення якого складало понад 5 тис. чоловік, жив своїм життям: будувався, витрачав кошти на освітлення, на впорядкування міського саду і майданів. Чималі гроші виді­лялися на утримання мостів, знищення бродячих собак, на те, щоб забезпечити всім необхідним військовиків. Життя у місті йшло розмірено і досить одноманітно. Тиша порушувалась лише тоді, коли проводились з'їзди дворянства губернії. Тоді влаштовувались бали, звані обіди, театральні ви­стави, маскаради. Але свято швидко закінчувалося. Гості роз'їзджалися по повітах, і Чернігів знову поринав у повсякденність. За часи губернаторського правління О. П. Бутовича споруд жено приміщення Ніжинського ліцею, а у Новгороді-Сіверському – торговельні ряди. Відкриті вищі початкові училища в Го родні, Сосниці, Козельці. А в Чернігові – повітове духовне училище. Цим і обмежується розповідь про справи, до яких міг бути причетним губернатор Олексій Петрович Бутович, дійсний стат ський радник, його губернаторська служба в Чернігові припи нилася 26 липня 1818 р. Помер О. П. Бутович 1829 р.

Чернігівський і вітебський губернатор (1814-23 рр.).

• http://siver-info.com/publ/52-1-0-129
• http://www.biografija.ru/show_bio.aspx?ID=14434

Eus an dud-kozh d'ar vugale-vihan