Василь Петрович Горленко g. 1 Genver 1853 a. a. 14 Ebrel 1907
Ur pennad tennet eus Rodovid BR, ar c'helc'hgeriadur digor.
Lignez | Горленки |
Reizh | gourel |
Anv a-bezh d'ar c'hanedigezh | Василь Петрович Горленко |
Kerent | |
Wiki-pajenn | wikipedia:uk:Горленко_Василь_Петрович |
Darvoudoù
1 Genver 1853 ganedigezh: Ярошівка, Чернігівська губернія, Російська імперія
14 Ebrel 1907 marvidigezh: Санкт-Петербург, Російська імперія
>14 Ebrel 1907 douaridigezh: Ярошівка, Чернігівська губернія, Російська імперія
Notennoù
Горленко Василь Петрович (*1 (13) січня 1853, село Ярошівка, тепер Чернігівська область — †14 (27) квітня 1907, Петербург, похований в Ярошівці) — український письменник, мистецтвознавець, фольклорист та етнограф.
Навчався у Ніжинському ліцеї, закінчив Сорбонну у Парижі.
Активно співпрацював з журналом «Києвская старина». Автор численних праць про українських письменників (І. Котляревського, Т. Шевченка, П. Мирного та ін.). Також досліджував творчість французького поета українського походження В. Гриценка. Йому належать статті на історико-побутові та етнографічні теми, зокрема дослідження про українські думи і кобзарів. Частина праць опублікована у книгах «Южнорусские очерки й портреты» (1898), «Украинские были» (1899). «Отблески» (1908).
Епістолярну спадщину Василя Горленка досліджував український історик Іван Забіяка.
Eus an dud-kozh d'ar vugale-vihan