Олександр Максимович Бойченко g. 22 Du 1903 a. a. 30 Mae 1950
Ur pennad tennet eus Rodovid BR, ar c'helc'hgeriadur digor.
Lignez | Бойченки |
Reizh | gourel |
Anv a-bezh d'ar c'hanedigezh | Олександр Максимович Бойченко |
Kerent | |
Wiki-pajenn | wikipedia:uk:Бойченко_Олександр_Максимович |
Darvoudoù
22 Du 1903 ganedigezh: Київ
30 Mae 1950 marvidigezh: Київ
Notennoù
Олекса́ндр Макси́мович Бо́йченко (*22 листопада 1903, Київ — †30 травня 1950, Київ) — український письменник і громадський діяч.
Народився 22 листопада 1903 року у Києві в сім'ї робітника-залізничника. Закінчив двокласне, а потім вище початкове училище, працював на залізниці. З 1920 року — член комсомолу, з 1923 року — член ВКП(б). Активний діяч комсомолу — секретар райкому, Київського окружкому.
В 1930—1932 роках — генеральний секретар ЦК ЛКСМУ. Бойченко обирався членом бюро ЦК ВЛКСМ, членом ЦК і кандидатом в члени Оргбюро ЦК КП(б)У. На XVI з'їзді ВКП(б) був обраний членом ЦК ВКП(б). Обирався також членом Всеукраїнського ЦВК та членом ЦВК СРСР. Останні десять років життя був прикутий тяжкою хворобою до ліжка, працював над повістю «Молодість». «Молодість» перекладено багатьма мовами світу. За цією повістю створена п'єса «Кров'ю серця».
Помер 30 травня 1950 року у Києві. Похований на Байковому кладовищі (надгробний пам'ятник — бронза, граніт; скульптор Г. Н. Кальченко; встановлений у 1969 році).
Eus an dud-kozh d'ar vugale-vihan