Мария Емельяновна Подгорянка Ленерт (Домбровская) g. 1881 a. a. 1963
Ur pennad tennet eus Rodovid BR, ar c'helc'hgeriadur digor.
Lignez | Ленерты |
Reizh | benel |
Anv a-bezh d'ar c'hanedigezh | Мария Емельяновна Подгорянка Ленерт |
Anvioù-tiegezh all | Домбровская |
Kentanvioù all | Марійка Підгірянка |
Kerent |
Darvoudoù
1881 ganedigezh:
eured: ♂ Августин Домбровский [Домбровские]
1963 marvidigezh:
Notennoù
У село Заріччя, що по сусідству з Білими Ославами, босоніж бігала до дідуся-священика Миколи Волошина. Дід мав велику бібліотеку, навчив марійку читати і писати не тільки українською, а й кількома іноземними мовами. Потім батько Омелян Ленерт дістав службове призначення в лісництво села Уторопи Косівського повіту. В Уторопах допитлива Марійка закінчила початкову школу, сюди повернулася вчителювати після закінчення Львівської жіночої вчительської семінарії. У цьому селі написала свій знаменитий вірш «Ой не нам в кайданах ходити».
На вчительському віче у Львові 1904 року синьоока Марійка запала в душу молодому вчителеві Августину Домбровському, з яким пов'язала свою долю. Довелося разом із ним працювати у школі в селі Рибному на Косівщині, а потім — у селі Ворона Коломийського повіту. У Рибному народилися їхні сини Остап і Роман, а у Вороні — син Мар'ян і дочка Дарія.
Eus an dud-kozh d'ar vugale-vihan