Солтан Албеєвич g. < 1508
Ur pennad tennet eus Rodovid BR, ar c'helc'hgeriadur digor.
| Lignez | ? |
| Reizh | gourel |
| Anv a-bezh d'ar c'hanedigezh | Солтан Албеєвич |
Darvoudoù
< 1508 ganedigezh:
< 1548 bugel: ♂ Кирик Солтан [Солтани] g. < 1548
Notennoù
3 середини 15 ст. п’ятдесят років ці землі належать феодалу, королівському тлумачеві Солтану Албеєвичу. В 1508 р. він продав їх Русанів, Микільську Слобідку і Княжичі — за 400 кіп Пустинно-Микільському монастирю. Очевидно, ці землі Солтан одержав ще під час роздачі земель татарам Олельковичем після смерті Вітовта і Дмитра Сокири в 1440 р. Ось рядок із купчого запису: “Мої предки держали землю за річку Черницю, граничну з Савою Русановичем. Татарин продає частину своїх земель, очевидно, під тиском козаків Дашкевичів. З 1602 по 1609 рр. Княжичі все ж належать Івану Федоровичу Солтану, а з 1616 – Кирику Солтану. Під 1755 р. згадується полковник Солтан. За переписом 1784 р., село належить до Бориспільської сотні, в ньому 60 хат.” У 1858 р. тут уже 146 дворів.
Одним з важливих історичних документів, що засвідчує місцезнаходження Летської божниці, є скарга монахів Київського Пустинно-Микільського монастиря, написана в 1629 році, в якій вони відстоюють своє право на землеволодіння на лівому березі Дніпра. Із цієї скарги видно, що:
І. Місцевість, де розташований Бориспіль, наприкінці XVI – на поч. XVII ст. називалася “грунтом Полукнязівським”.
ІІ. Вона була куплена Пустинно-Микільським монастирем у тлумача Солтана Албеєвича років за сто до 1629 року і ціле століття перебувала у володінні монастиря.
У період з IX по XII ст. між Києвом і Переяславом було зведено цілий ряд укріплених городищ поблизу сучасних сіл: Любарці, Іванків, Старе, Головурів, Вороньків, Глибоке, Проців, виникло багато укріплених поселень. Під час монголо-татарської навали поселення на території сучасного Бориспільського району та сам Летч були зруйновані. А вже: з XIII ст. ці землі переходять під владу Великого князівства Литовського. Пізніше ця територія стала називатися «Земля Полукняжеская». Архівні документи цього періоду свідчать, що «Земля Полукняжеская» була «пожалувана» королівському толмачу Солтану Албеєвичу. В 1508 році він продав ці землі Київському Пустинно-Микільському монастирю. Монахи володіли землею до кінця XVI ст.
З середини 15 ст. п'ятдесят років ці землі належать феодалу, королівському тлумачеві Солтану Албеєвичу. В 1508 р. він продав їх — Русанів, Микільську Слобідку і Княжичі — за 400 кіп Пустинно-Микільському монастирю. Очевидно, ці землі Солтан одержав ще під час роздачі земель татарам Олельковичем після смерті Вітовта і Дмитра Сокири в 1440 р. Ось рядок із кунчого запису: "Мої предки держали землю за річку Черницю, граничну з Савою Русановичем". Татарин продає частину своїх земель, очевидно, під тиском козаків Дашкевичів. З 1602 по 1609 рр. Княжичі все ж належать Івану Федоровичу Солтану, а з 1616 — Кирику Солтану. Під 1755 р. згадується полковник Солтан.10 За переписом 1784 р., село належить до Бориспільської сотні, в ньому 60 хат.11 У 1858 р. тут уже 146 дворів
Eus an dud-kozh d'ar vugale-vihan
