Сергій Олександрович Кандиба

Ur pennad tennet eus Rodovid BR, ar c'helc'hgeriadur digor.

Den:668046

Lignez	Кандиби
Reizh	gourel
Anv a-bezh d'ar c'hanedigezh	Сергій Олександрович Кандиба
Kerent ♂ Олександр Григорович Кандиба [Кандиби]

Notennoù

Про історію рідного краю я багато чула від мого батька Миколи Пипка. Вільнолюбний козацький дух так і пломенів у його душі. У скрутну хвилину він був життєлюбний та бадьорий. Любив згадувати та розповідати. Народився він 1907 року, коли у народному середовищі дух козацький, його слава та велич ще жили. Економіка у ті часи процвітала. Часто до нас у справах приїздив Сергій Олександрович Кандиба, а з ним — його вірний друг Борис Полуботок. Зупинялись вони у мого діда — Сави Пипка. Зазвичай тоді збиралися нащадки козаків. Точилися розмови, спогади. З великою любов’ю та трепетом згадували гетьманів. Для козака гетьман — це другий батько. А тут ще й у хаті перебував нащадок наказного гетьмана Павла Полуботка.

Україна пережила страшні часи лихоліття. Класова ненависть — то страшна руйнівна сила. Відбувається деградація всього прекрасного, чого досягло людство на даний момент. Почалася розруха. Все, що належало Кандибам, зруйнували. Де поділися Кандиби — ніхто не знав. Але мій батько, який у той час був маленьким хлопчиком, дещо чув, коли крутився під ногами у старших: буцімто Сергія Олександровича Кандибу отруїв прикажчик Каплан.