Олена Степанівна Самусь a. a. < 1753

Ur pennad tennet eus Rodovid BR, ar c'helc'hgeriadur digor.

Den:710309

Lignez	Самусі
Reizh	benel
Anv a-bezh d'ar c'hanedigezh	Олена Степанівна Самусь
Kerent ♂ Степан Самойлович Самусь [Самуси] a. a. < 1704

Darvoudoù

< 1753 marvidigezh:

Notennoù

Д.: Олена Степанівна Самусь [3,98] (? – ран. 1753), походила з знаної в Гетьманщині родини [4,120–122]: її дід в 1689 році очолював полк, в якому було 164 козаки [5,88], потім був наказним гетьманом, полковником богуславським. Батько Степан Самійлович (? – ран. 1704), перейшовши на Лівобережжя, став значним товаришем в Лубенського полку, мати Пелагея NN (за іншими даними, Уляна) мала володіння в Золотоніській сотні Переяславського полку [2,262]. Дядько невідомого імені був полковником під регіментом гетьмана Орлика, в 1711 році заарештований генерал–лейтенантом Голіциним в Богуславі. Олена частково відкупила маєтності у свого дядька полковника [6,614] Івана Булюбаша [2,262] (чоловіка її тітки – сестри батька). Мала братів, які служили в Лубенському полку: сотника Якова, значкового товариша Данила, отамана городового лохвицького Павла [7,208], сестер Ганну, дружину компанійського полкового обозного Василя Мелеса, Марію, заміжню за значковим товаришем Федором Кохною. В Золотоноші «в поминовение души свое и родителей вечно, к сооружению в пользу животворящей Тройци храма Господня», Олена віддала значні кошти [8,126]. Після своєї смерті залишила борги [2,283]. Була неписьменною і її тестамент, в якому володіння заповіла донькам, підписав зять – священик Марко Зеленський.