Dear Rodovidians, please, help us cover the costs of Rodovid.org web hosting until the end of 2025.
Євфросинія Митькович (Ходика)
Ur pennad tennet eus Rodovid BR, ar c'helc'hgeriadur digor.
| Lignez | Митьковичі |
| Reizh | benel |
| Anv a-bezh d'ar c'hanedigezh | Євфросинія Митькович |
| Anvioù-tiegezh all | Ходика |
| Kentanvioù all | Миткович, Митькевич |
| Kerent | |
Darvoudoù
bugel: ♀ Феодора Василівна Ходика (Богушевич-Глібовська) [Ходики]
bugel: ♀ Богдана Василівна Ходика (Ониськович, Солтан) [Ходики]
bugel: ♀ Тетяна Василівна Ходика (Путята) [Ходики]
bugel: ♀ Людмила Василівна Пелагея Ходичанка Криницька Ходика (Лемеш) [Ходики]
bugel: ♀ Анастасія Василівна Ходика (Левонович, Шаула, Нападовська) [Ходики]
bugel: ♀ Олена Василівна Ходика Криницька (Одчиловська) [Ходики]
eured: ♂ Василь Федорович Ходика Криницький Кобизевич [Кобизевичі]
Notennoù
З 1569 року у Великому князівстві Литовському панував голод, а у 1571 році практично все збіжжя вимерзло. Катастрофічність ситуації посилювала чума. «Моровиця» торкнулася і Києва, спровадивши багатьох міщан на той світ, серед них і всіх дорослих представників купецької сім'ї Митковичів – однієї з найвпливовіших та найбагатших у місті. Цією ситуацією відразу ж скористався Василь Кобизевич, одружившись зі спадкоємницею Єфросинією Миткович та одержавши опіку над її неповнолітнім братом Федором. Надалі Василь уже підписується новим прізвищем – Ходика – імовірно, для того, щоб залишити в минулому своє зовсім не знатне і далеко не благородне походження.
Всіх своїх численних дочок (нагадаємо – від шлюбу з Посею Митковичівною) він добре повіддавав заміж і наділив багатим приданим. Завдяки згаданій книжці Н.Білоус можна уточнити всі ці шлюби. Отож: «Людмилу – за Якова Кірдея Лемеша; Тетяну – за Івана Путяту; Настасію вперше – за Івана Левоновича, вдруге – за Василя Шаулу; втретє – за Семена Нападовського; Федору (це Федора-донька, а то була в нього і сестра Федора, яку він прилаштував за Данила Жовніра) – за Філона Богушевича-Глібовського; Олену – за Івана Драбовича-Оздиловського; Богдану вперше – за Семена Онисковича, вдруге – за Кирика Солтана». Натомість земельна власність дісталася єдиному синові, Федору Криницькому, людині буйної і нахабної вдачі.
В 1616 році глава роду Ходик помер, але це далеко не кінець пригод Ходик, Аксаків і деяких інших родин, їм ще судилося вписати яскраві епізоди навіть у «шкільну» історію (декому – як не життям, то смертю).
Eus an dud-kozh d'ar vugale-vihan
