Dear Rodovidians, please, help us cover the costs of Rodovid.org web hosting until the end of 2025.
Яків Гаврилович Гончар
Ur pennad tennet eus Rodovid BR, ar c'helc'hgeriadur digor.
| Lignez | Гончарі |
| Reizh | gourel |
| Anv a-bezh d'ar c'hanedigezh | Яків Гаврилович Гончар |
| Kerent | |
Darvoudoù
bugel: ♀ Ніна Яківна Гончар (Гордя) [Гончарі]
Notennoù
Цю звичайнісіньку сільську білу хатину під стріхою спорудили 1892 року Гаврило і Єфросинія Гончари. Трьох дітей у ній виростили: Якова, Тетяну і Вустю.
Усталеним є твердження, що Олесь Гончар народжений в селі Суха на Полтавщині. І прізвище він носить не батькове, а те, що йому надав дядько Яків, материн брат, в якого жив хлопець після смерті мами Тетяни.
Привів Яків Гаврилович Олеся до школи й сказав вчителеві: "Запишіть Сашка Гончаря в перший клас". І відтоді й жив він з цим материним прізвищем, довгий час навіть не підозрюючи, що по батькові він Біличенко.
Олесева сестра Олександра так розповідає про той час: "Моєму братові Олесю ще не було й трьох років, як померла наша мама. Із Сухої незадовго до маминої смерті приїхала бабуся Пріська, мати нашої мами, і забрала напівсироту до себе в хату, в якій вона жила разом зі своїм сином Яковом.
Історія родин Біличенків та Гончарів досить складна.
Значну роль у житті юного Олександра зіграв його дядько по матері — Яків Гончар (комуніст, працював головою сільради), котрий по-батьківські турбувався про племінника. Був таким уважним, що дехто з односельців вважав його прийомним батьком О. Гончара.
Eus an dud-kozh d'ar vugale-vihan
eured: ♂ Терентий Сидорович Беличенко
marvidigezh: 26 Kerzu 1920, Ломівка, Катеринославська губернія, УСРР

