Николай Бакуринский
Ur pennad tennet eus Rodovid BR, ar c'helc'hgeriadur digor.
| Lignez | Бакуринские |
| Reizh | gourel |
| Anv a-bezh d'ar c'hanedigezh | Николай Бакуринский |
Darvoudoù
bugel: ♂ Христофор Миколайович Бакуринський [Бакуринські]
bugel: ♂ Ян Миколайович Бакуринський [Бакуринські]
bugel: ♂ Павло Николаевич Бакуринский [Бакуринские]
bugel: ♂ Юрий Николаевич Бакуринский [Бакуринские]
Notennoù
Бакуринський Микола, любецький шляхтич (1649).
О.О. Бакуринський народився в 1869 р. у старовинній дворянській родині. Його далекий предок Микола Бакуринський брав участь у поході польського короля Сигізмунда ІІІ під Смоленськ у 1607 р. Протягом ХVІІ –ХVІІІ ст. Бакуринські служили у Чернігівському полку Війська Запорозького. Один з них – Яків Леонтійович деякий час був малоросійським і чернігівським губернатором.
Філарет Гумілевський вважав родину Бакуринських нащадками Володимиро-Волинських князів.1 Самі Бакуринські вели свій родовід від вірменського князя Бакура, тим самим, за висловом Ю.Татищева, “повторюючи басносл‘івя польських генеалогій”.2
Бакуринський Микола (?-1587-1649-?) – любецький шляхтич. У 1609 р. пiд час вiйськового походу отримує грамоту Сигізмунда Ш , "иж будучи весновь з нами в обозе нашем под Смоленском". Бакуринський затвердив за собою Пероцковщину, до якої належали Рiпки, острiв Туричи та Чарничин лiс. Крiм цього, на Миколу Бакуринського були записанi с.Густинка, Велика Вiсь та Осняки, "которые маетности лежат в воеводстве Кiевском"3. У 1646 р. вів боротьбу з Геронімом Кроховським за с.Осняки4 Під час Визвольної війни середини ХУІІ ст. пішов до козацьких лав, загинув до 1656 р.
Eus an dud-kozh d'ar vugale-vihan
