Богдан Степанович Лукашевич g. 9 Mezheven 1896 a. a. 27 Kerzu 1937

Eus Rodovid BR

Darvoudoù

9 Mezheven 1896 ganedigezh: Мехедовка, Полтавская губерния, Российская империя

bugel: ♂ Юрий Богданович Лукашевич [Лукашевичи]

eured: ♀ Анна Ивановна Захарченко (Лукашевич) [Захарченки] g. 1906

eured: ♀ Александра Акимовна Лоза (Лукашевич) [Лозы] g. 1903 a. a. 1943

27 Kerzu 1937 marvidigezh: СССР

Notennoù

Слід відзначити , що Лукашевичі , за час свого панування в Мехедівці , добре ставилися до залежних від них селян.

У великої сім ї Якима Петровича Лукашевича був просторий і добротний будинок, розташований неподалік хутора Пасівки.Ця будівля мала форму букви «П», в їзд – зі сходу. Із заходу будинок мав веранду із красивими дерев яними різьбленими колонами .

Доріжка від веранди вела до річки. Біля будинку із західної сторони розміщувався парк, в якому росли дерева та кущі з різних країн світу. З південної сторони парку , на пагорбку росли високі та стрункі сосни. В парку були алеї зі скамейками , клумби з квітами. Парк межував з річкою Кропивною. На південний захід розкинувся ялиновий та калиновий гай. На схід від них – прекрасний сад , де росли яблуні, груші , кущісмородини.

На території панського маєтку розміщувались два будинки для прислуги, різні господарські приміщення.

Лукашевичі організували з селян-кріпаків відомий у всій губернії хор, спів якого слухав у 1850 році Микола Васильович Гоголь , який гостював у панів. Пізніше цей хор розчулив до сліз українську письменницю Марко Вовчок , яка зі своїм чоловіком Марковичем збирала фолькльор по українських селах.

Пани Лукашевичі у 1917 році виїхали із Мехедівки. У 1918 році – повернулися до маєтку, коли до влади став гетьман Скоропадський, а з падінням Гетьманщини знову виїхали з села. Взимку 1933 року маєток Лукашевичів згорів через недбалість комунарів , які отоплювали цю будівлю.

Один з прямих нащадків родини Лукашевичів – Юрій Богданович Лукашевич, доктор історичних наук, письменник, живе в Петербурзі. У 2011 році йому виповнилося 83 роки.

• http://mehedivka.drabivrada.org.ua/istoriya-sela/

Eus an dud-kozh d'ar vugale-vihan