Степан Григорьевич Волховский g. 28 Here 1786 a. a. 15 Gwengolo 1858

Ur pennad tennet eus Rodovid BR, ar c'helc'hgeriadur digor.

Darvoudoù

28 Here 1786 ganedigezh: Нежинский уезд, Черниговская губерния, Российская империя

15 Gwengolo 1858 marvidigezh: Санкт-Петербург, Российская империя

Notennoù

Степан Григорьевич Волховский (28 октября 1786 — 15 сентября 1858) — тайный советник, один из деятельных и просвещенных деятелей России.

Родился 28 октября 1786 года в семье дворянина Нежинского уезда Черниговской губернии. Принадлежал старинному дворянскому роду. В 1801 г. окончил Благородный пансион при Московском университете. По окончании пансиона с 17 февраля 1804 г. долго служил в Главном Почтовом Управлении, с 1811 г. — в канцелярии МВД. 3 апреля 1815 г. был командирован в главную квартиру фельдмаршала Барклая-де-Толли, принимал участие в походе русской армии против Наполеона.

Первый самарский губернатор Степан Григорьевич Волховский получил от казны 5 000 р. серебром на переезд из Вологды в Самару. На одном экипаже везли его домашний скарб, на другом ехал он сам “…с добродушнейшей в мире женщиной-женой и с молоденькой дочкой”. Уже в 9 часов утра 1 января 1851 года все самарское дворянство съехалось к дому, где размещалась его квартира (на углу Дворянской (совр. Куйбышева) и Алексеевской (совр. Красноармейская) улиц. Встреча дворян с губернатором у него на дому и стала началом празднования открытия в тот день Самарской губернии.

• http://www.kraeved-samara.ru/archives/287

Одного разу кінь скинув його, Петро Григорович упав з великої висоти, одержав сильний струс мозку і великі рани голови, від яких ледве не помер. Після цього значно ослабли його розумові здібності, тимчасово втрачав пам'ять. У 1850 чи 1851 р.р. змушений був залишити службу, поселився він у свого брата Степана Григоровича, самарського губернатора. У січні 1853 р. померла Тетяна Густавівна Волховська, дружина полковника Петра Степановича (Петро Степанович помер близько 1815 р.), який володів у Пирятинському повіті Мойсівською економією (с. Мойсівка, д.д. Погреби, Степанівка).

Оскільки дітей у них не було, то спадкоємцями стали племінник Петро Михайлович Волховський і внучаті племінники Степан, Павло і Петро Григоровичі Волховські. Племінник Петро Михайлович одержав більшу частину Погребів: 300 кріпаків чоловічої статі з відповідною кількістю землі. Оскільки Степан і Павло Григоровичі відмовились від спадщини на користь брата, то Петру Григоровичу дісталась решта Мойсівської економії: близько 500 кріпаків чоловічої статі і більше 2200 десятин землі.

• http://grebenka.com/index/serbinivka_chepurkivka_serbinivska_silska_rada_grebinkivskij_rajon/0-480

Eus an dud-kozh d'ar vugale-vihan