Микола Олександрович Терлецький g. 14 Gwengolo 1830 a. a. 29 Mae 1902
Ur pennad tennet eus Rodovid BR, ar c'helc'hgeriadur digor.
Lignez | Терлецькі |
Reizh | gourel |
Anv a-bezh d'ar c'hanedigezh | Микола Олександрович Терлецький |
Darvoudoù
14 Gwengolo 1830 ganedigezh: Курська губернія, Російська імперія
1865 bugel: Сміле, Роменський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія, ♂ Володимир Миколайович Терлецький [Терлецькі] g. 1865 a. a. 6 Du 1915
29 Mae 1902 marvidigezh: Київ, Російська імперія
Notennoù
Терлецький, Микола Олександрович (14.09. 1830, Курська губ., Росія – 29.05.1902, м. Київ) – священнослужитель.
Батько Терлецького Володимира Миколайовича. Закінчив Курську духовну семінарію, Київську духовну академію (1855). З 1856 – учитель словесності Полтавської духовної семінарії. У 1859 рукопокладений у сан священика Преображенської (ще недобудованої) церкви м-ка Сміле Роменського пов., призначений наставником Смілянського парафіяльного училища. З 1866 – член Роменської училищної ради, з 1867 – член правління Роменського духовного училища, благочинний 6-го округу Роменського пов. У 1868 затверджений на посаді доглядача Переяславського духовного училища, призначений настоятелем Успенського собору м. Переяслав із уведенням у сан протоієрея. Облаштував приміщення Переяславського духовного училища, поставив на належний рівень викладацький та виховний процеси, ініціював відкриття при училищі товариства допомоги бідним учням. 1879 очолив комітет з будівництва нового Успенського храму в м. Переяслав (освячений 12.09.1896). Фундатор відкриття публічної б-ки у Переяславі, гол. її ради. Обирався депутатом єпархіальних з’їздів, депутатом міської думи та земських зборів від духовного відомства, членом правління попечительства про бідних. Видрукував у «ПЕВ» низку праць богословського та іст.-краєзнавчого характеру.
Пр.: Местечко Смелое и его святые храмы // ПЕВ.ЧН. – 1866. – №№ 23, 24; Успенская церковь в г. Переяславе // ПЕВ.ЧН. – 1879. – № 19; 1880. – № 24; Переяславское духовное училище // ПЕВ.ЧН. – 1882. – № 2; К слову о Переяславской Успенской церкви // ПЕВ.ЧН. – 1882. – № 21; 1884. – № 19; Новое слово к слову о Переяславской Успенской церкви // ПЕВ.ЧН. – 1886. – № 10; Опыт объяснения благодарного канона Божьей Матери // ПЕВ.ЧН. – 1886. – №№ 15, 16; К материалу для Переяславской Успенской церкви // ПЕВ.ЧН. – 1887. – № 11; Двадцатипятилетняя деятельность съездов уполномоченных от духовенства Переяславского училищного округа // ПЕВ.ЧН. – 1893. – № 13).
Eus an dud-kozh d'ar vugale-vihan