Анна Васильевна Лизогуб (Закревская) - Taolenn an diskennidi

eured: <1> ♂ Григорий Иосифович Закревский [Закревские] g. 1745?, Батурин, Гетманщина

ganedigezh: 1766 - 1773, Батурин, Нежинский полк, Гетманщина
eured: <2> ♂ Иван Михайлович Скаржинский [Скаржинские] g. 1747?, Лубны, Полтавский уезд, Киевская губерния, Российская империя

(укр. Олена Григоровна)

ganedigezh: 1767, Батурин, Гетманщина, (укр. Олексій Григорович)
eured:
eured: <3> ♀ Варвара Іванівна Пустовойт (Закревська) [Пустовойти]
marvidigezh: 1834

ganedigezh: 1769, Малоросія, Російська імперія
servij milourel: Малоросія, Російська імперія, ротмистр в отставке с 1794 года
darvoud all: Малоросія, Російська імперія, коллежский асессор с 1803 года
eured: <4> ♀ Анна Яковлевна Омельянович (Закревская) [Омельяновичи] g. 1783
marvidigezh: 1840, Російська імперія

darvoud all: Пирятинський уїзд, Полтавська губернія, Російська імперія, помещица в Пирятинском и Херсонском уездах
eured: <5> ♂ Павел Павлович Томара [Томари] g. 1806

ganedigezh: Російська імперія
eured: <6> ♂ Максим Михайлович Кавчинський [Кавчинські]

ganedigezh: 1790
servij milourel: 1818, штабс-капитан в отставке
micher: 1829 -, лубенский дворянский маршалок
micher: > 1835, почётный смотритель Лубенского уездного училища

ganedigezh: 1792

ganedigezh: 1794

ganedigezh: 1795

ganedigezh: 1798

София — писательница, ее брат Платон, отец Игната Закревского, хоть и не был ни интеллектуалом, ни талантом, но принимал у себя в Березовой Рудке Тараса Шевченко.

• http://novaya.com.ua/?/articles/2009/01/27/143340-16

Закревська Софія Олексіївна (нар. 1798 р.) — російська письменниця, сестра Платона та Віктора Закревських, приятелька Гребінки. її роман «Інститутка» (1841) та повість «Ярмарок» (1843), надруковані в журн. «Отечественные записки», були позитивно оцінені Бєлінським. За стилевими особливостями вони близькі до романтичних творів Бестужева-Марлінського.

• http://www.ukrcenter.com/Література/Олександр-Афанасьєв-Чужбинський/66443-4/Спомини-про-Т-Г-Шевченка-c-87107

За однією з версій - Софія Закревська, це псевдонім, під яким видавав свої твори Яків де Бальмен:

В кінці 1839 року його полк повертають на Україну з дислокацією в Умані. Звідси до малої Батьківщини рукою подати. На різдвяні свята поїхав на бал до Волхонської. Не було вже на балу ні Софії, ні Юзефовича. Зате зустрів там сусідів – Закревських. Молодша – Машенька Закревська була в захопленні від нього. Віктор Закревській став побратимом, вівів в товариство мочемордів. Яків став зватись „головний квартмейстер Яків Дибайло” З того часу, при всіх поїздках додому, він завертав до Закревських в Березову Рудку. Тут збирається товариство «Мочеморд», створене Віктором за образом і подобою «Всепьянейшего Собора» Петра Великого. Тут Яків читає свої повісті. Машенька і мочеморди в захопленні від повістей і молять надрукувати їх. Але Віктору соромно друкувати таке під своїм ім'ям. Вже занадто вони романтично-сентиментальні. Просить дозволу у Закревських підписуватися ім'ям Софії Закревської. Вони погоджуються. Та от яка дивина. Я передивився всі родословники нашого Бориса Модзалевського – нема серед українських Закревських того часу Софії.Видно, Яків скомпанував прізвище з ім’ям свого вічного кохання Софії Вишневської.

• http://www.refine.org.ua/pageid-4668-2.html

ganedigezh: 1798
eured: <7> ♂ Василий Николаевич Вилецкий [Вилецкие]

ganedigezh: 1805

ganedigezh: 11 Mezheven 1805, Київ, Російська імперія
marvidigezh: 2 Eost 1871, Москва, Російська імперія

ganedigezh: 1807
marvidigezh: 1858

Закревський Віктор Олексійович (1807 — 1858) — ротмістр у відставці, один із власників с. Березова Рудка, Пирятинського повіту, Полтавської губернії (тепер Пирятинського р-ну, Полтавської обл.). Захоплювався творчістю Шевченка. В грудні 1843 р. Шевченко намалював олівцем шаржований портрет В. Закревського.

• http://www.ukrcenter.com/Література/Олександр-Афанасьєв-Чужбинський/66443-4/Спомини-про-Т-Г-Шевченка-c-87107

ganedigezh: 1811
eured: <9> ♂ Николай Александрович Иваненко [Иваненко] g. 1797

ganedigezh: 1816

Закревська Марія Олексіївна (нар. 1816 р.) — сестра Віктора, Платона та Софії Закревських. Разом з останньою жила в с. Лемешівці, неподалік від Березової Рудки.

• http://www.ukrcenter.com/Література/Олександр-Афанасьєв-Чужбинський/66443-4/Спомини-про-Т-Г-Шевченка-c-87107

derez: потомственный дворянин
micher: голова Черниговского Окружного суда и титулярный советник

derez: потомственный дворянин
micher: подскарбий Мглинского уезда,Черниговской губернии и коллежский асессор
eured: <10> ♀ Екатерина Павловна [?]

ganedigezh: Российская империя

ganedigezh: 1852
derez: потомственная дворянка
darvoud all: основательница первого музея украинской старожитности в Лубнах (с. Круглик) а после в Полтаве
marvidigezh: 1824

ganedigezh: 1827, Київ, Російська імперія
eured: <11> ♂ Микита Пилипович Дашкевич [Дашкевичі] g. 1818 a. a. 1880, Царе-Костянтинівська церква на Подолі в Києві, Російська імперія
douaridigezh: 1911, Щекавицьке кладовище на Подолі, Київ, Російська імперія
marvidigezh: 17 Gouere 1911, Київ, Російська імперія

ganedigezh: 1831
darvoud all: коллежский регистратор с 1853 года
darvoud all: надворный советник в 1876 году в Керчи

ganedigezh: 19 Genver 1839, Киев, Российская империя
kristenadur: 21 Genver 1839, Царе-Костянтинівська церква в Києві на Подолі, Російська імперія

ganedigezh: 1840

ganedigezh: 1841, Російська імперія
eured: <13> ♂ Эспер Петрович Волховский [Волховские] g. 1822 a. a. 1874
marvidigezh: 1889, Мойсівка, Пирятинський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія

Все батьківське майно і гроші залишились за Еспером Петровичем. Це дозволило йому часто і подовгу разом з сім'єю проживати за кордоном. У січні 1874 р. він помер у м. Бадені, а сім'я його повернулась в Мойсівку. Дружина його Ольга Платонівна (Закревська)

померла 1889 p., а сини їх Сергії і Володимир продовжували володіти Мойсівською економією (Сергій помер до 1916 p., а Володимир жив ще й після революції).

• http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum%20/PZPP/2010_12_3/400-407.pdf
• http://www.geni.com/people/Ольга-Платоновна-Волховская/6000000016216185954

ganedigezh: 1849
eured: <14> ♀ Екатерина Николаевна Рейзер (Скаржинская) [Рейзер] g. 1854 a. a. 1932
marvidigezh: 1910

eured: <15> ♂ Arthur von Engelhardt [Энгельгардты] g. 1875? a. a. 1912
marvidigezh:
ganedigezh: 1887

Оказывается, что Ник Клегг это правнук Александры Игнатьевны Закревской, старшей единокровной сестры Марии Закревской-Бенкендорф-Будберг, известной среди британцев как очаровательная шпионка Мура Будберг или «русская Мата Хари». Александра Игнатьевна Закревская, в свою очередь, была дочерью представителя последнего, пятого, поколения рода Закревских на полтавской земле Игнатия Платоновича Закревского, главного прокурора Сената Российской империи, человека либеральных взглядов и европейской образованности, статьи которого появлялись во многих тогдашних российских журналах и касались острых юридических проблем. Царь Александр IІI уволил его с должности в 1900 году после того, как Игнатий Платонович написал статью против печально известного дела Альфреда Дрейфуса. Когда в 1906 году Игнат Платонович умер, его похоронили в семейном имении в селе Березовая Рудка Пирятинского района в 10-метровой пирамиде, построенной им в 1898 году над могилами своих родителей.

• http://poltava-arenda.com.ua/read/poltavskie_korni_britanskogo_politika__

ganedigezh: 1830
derez: потомственный дворянин

ganedigezh: 1834
derez: потомственный дворянин

ganedigezh: 1836
derez: потомственный дворянин

ganedigezh: 4 Genver 1845, Київ, Імперія Всеросійська
eured: <16> ♀ Ольга? Федорівна Войтенко (Дашкевич) [Войтенки]

ganedigezh: 11 Eost 1851, Київ, Російська імперія

ganedigezh: 1856, Російська імперія

ganedigezh: 15 Eost 1865, Київ, Російська імперія
eured: <17> ♂ Петро Олексійович Калачинський [Калачинські] g. 1857 a. a. 21 C'hwevrer 1931
marvidigezh: 13 C'hwevrer 1931, Київ, УСРР, ССРР, померла невдовзі після загибелі (арешту?) чоловіка
douaridigezh: >13 C'hwevrer 1931, Щекавицьке кладовище на Подолі, Київ, УСРР, ССРР

ganedigezh: 1875

ganedigezh: 1886
eured: <18> ♂ Лев Павлович Климов [Климовы] g. 1881 a. a. 1947
marvidigezh: 1921

ganedigezh: 1887
eured: <19> ♂ Володимир Володимирович Іонов [Іонови] g. 1880 a. a. 26 Here 1917
eured: <20> ♂ Василий Васильевич Кочубей [Кочубеи] g. 31 Genver 1883 a. a. 1960
marvidigezh: 1941

сестра "Железной Женщины"

ganedigezh: 1888
marvidigezh: 1923

ganedigezh: 1890
eured: <21> ♂ Карл Францевич Сележинский [Сележинские]
marvidigezh: 1933

ganedigezh: 1893
eured: <24> ♀ Наталья Георгиевна Найдёнова (Скаржинская) [Найдёновы] g. 1891 a. a. 1972
marvidigezh: 1966

ganedigezh: Мойсівка, Пирятинський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
kristenadur: Мойсівська церква Петра і Павла, Пирятинський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
marvidigezh: < 1916, Мойсівка, Пирятинський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія

Все батьківське майно і гроші залишились за Еспером Петровичем. Це дозволило йому часто і подовгу разом з сім'єю проживати за кордоном. У січні 1874 р. він помер у м. Бадені, а сім'я його повернулась в Мойсівку. Дружина його Ольга Платонівна (Закревська)

померла 1889 p., а сини їх Сергії і Володимир продовжували володіти Мойсівською економією (Сергій помер до 1916 p., а Володимир жив ще й після революції).

• http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum%20/PZPP/2010_12_3/400-407.pdf

1877 року в Мойсівці було відкрите однокласне сільське народне училище. Спочатку в ньому навчалося 36 учнів – 33 хлопчики і 3 дівчинки. Навчання було платним – 6 крб. на рік з кожного учня. Учителем був житель села – Григорій Григорович Малиш, жалування в учителя було 250 крб. на рік. Для потреб училища від Земства виділялось 300крб. на рік , а також жертвував 60крб на рік новий власник Мойсівки - С.Е.Волховський. У цей час проводиться капітальна перебудова приміщення церкви Петра і Павла.

• http://moysivka.drabivrada.org.ua/tgshevchenko-i-mojsivka/

ganedigezh: Мойсівка, Пирятинський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
marvidigezh: 1933, Мойсівка, Драбівський район, Черкаська область, УСРР, СРСР

Дещо відокремлено від подій, які відбувалися в ці роки у селах району, стоїть випадок, який трапився у Мойсівці. Тут теж застрайкували селяни. Але вони вимагали розподілу землі поміщика В.Е.Вольховського. Зібравшись на “прешпекті”, вулиці, яка сполучала поміщицький будинок з церквою, вони погрожували пустити “червоного півня” в економію. Управитель маєтку викликав козаків. Чоловік 30 мойсівців потрапило до Пирятинської в’язниці. Після камерної тісняви, після допитів та побоїв, мойсівців було відпущено. Але поміщик В.Е.Вольховський вирішив роздати землю селянам, якої у 1905 році він мав 2247 десятин. І вже одному найактивнішому селянинові, Матюшенку, вділив шматок поля, воли та дещо з реманенту. Але тут проти нього дружно виступили поміщики Пирятинського повіту. Вони оголосили його недієздатним, призначили над ним опікунство, яке перебрав на себе селянський банк. Частину землі В.Е.Вольховського було продано як мойсівцям, так і селянам-переселенцям із Помоклів Переясловського повіту. Частину землі купив управитель маєтком В.Е.Вольховського Андрєєв, започаткувавши хутір Андріївку. Цікава подальша доля В.Е.Вольховського. Жовтень 1917 року і подальші події забрали в нього рештки землі. Селяни розібрали старовинний палац на цеглу, з якої будували льохи. Сам колишній поміщик, збайдужілий до всього, що відбувалося навколо, надмірно віддавався Бахусу і жив з милості людей. Навіть голодного 1933 року з ним ділилися останнім шматочком. Помер він того ж року на Андріївській греблі і був неподалік прикопаний селянами

• http://velikijhutir.cherkassy.ua/files/doks/tumanvikiv.pdf

Все батьківське майно і гроші залишились за Еспером Петровичем. Це дозволило йому часто і подовгу разом з сім'єю проживати за кордоном. У січні 1874 р. він помер у м. Бадені, а сім'я його повернулась в Мойсівку. Дружина його Ольга Платонівна (Закревська) померла 1889 p., а сини їх Сергії і Володимир продовжували володіти Мойсівською економією (Сергій помер до 1916 p., а Володимир жив ще й після революції).

• http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum%20/PZPP/2010_12_3/400-407.pdf

Після реформи 1861 року (відміна кріпосного права) останній господар села Мойсівка В.Е. Волховський опинився у скрутному фінансовому становищі. Продавши частину земель селянам (Новицьким, Пампухам, Нещадимам, Богославцям (Сергіївським), а Богославцям (Дем’янівським) – цегельню, Волховський оголосив себе банкрутом.

• http://moysivka.drabivrada.org.ua/tgshevchenko-i-mojsivka/

ganedigezh: 1 Mezheven 1888, Київ, Російська імперія
marvidigezh: 13 Gwengolo 1922, Щекавицьке кладовище на Подолі, Київ, УСРР, ССРР
douaridigezh: 13 Gwengolo 1922, Щекавицьке кладовище на Подолі, Київ, УСРР, ССРР

ganedigezh: 3 Eost 1890, Область Войска Донского, Российская империя
eured: <25> ♂ Альфред Гансович Луйк [Луйки] g. 29 Gwengolo 1881 a. a. 24 Gouere 1938, Киев, УНР, РР
marvidigezh: Киев, УССР, СССР

Дочь преподавателя Киевской духовной семинарии, православная, первым браком

ganedigezh: 18 Eost 1897, Київ, Російська імперія
marvidigezh: 11 Gwengolo 1930, Київ, УСРР, ССРР
douaridigezh: >11 Gwengolo 1930, Щекавицьке кладовище на Подолі, Київ, УСРР, ССРР

ganedigezh: 22 Ebrel 1908
eured: <26> ♂ Леонид Алексеевич Игнатьев [Игнатьевы] g. 10 Gwengolo 1911 a. a. 18 Genver 1974
marvidigezh: 13 Genver 1984

ganedigezh: 2 Gouere 1909, Nice
eured: <27> ♂ Hugh Anthony Clegg [Clegg] g. 19 Mezheven 1900 a. a. 6 Gouere 1983
marvidigezh: 2005

* http://poltava-arenda.com.ua/read/poltavskie_korni_britanskogo_politika__

ganedigezh: 12 Eost 1917
eured: <28> ♀ Елена Александровна Ладыженская (Шмеман) [Ладыженские] g. 10 Du 1914 a. a. 24 Mezheven 2006
marvidigezh: 13 Mezheven 1943

ganedigezh: 1918

жила в Эстонии, потом в Лондоне

ganedigezh: 30 Du 1918, Київ, УНР
eured: <29> ♀ Регіна Іллівна Шехтман (Луйк) [Шехтмани] g. 8 Gwengolo 1918 a. a. 2 Kerzu 1999
marvidigezh: 4 Here 1993, Київ, УРСР, СРСР

ganedigezh: 9 C'hwevrer 1934, Париж, Франция
annez: Германия
titl: граф
micher: митрофорный протоиерей
urzhidigezh: 9 Here 1966, пресвитерская хиротония

Женат, имеет двоих дочерей.

ganedigezh: 7 C'hwevrer 1942
titl: графиня

ganedigezh: 9 Gouere 1942

Геолог.

ganedigezh: 16 Eost 1944
titl: граф

eured: <30> ♀ Eulalia Hermance van den Wall Bake [Wall]

Nicholas Peter Clegg CBE (born 24 May 1936) was the Founder and Managing Trustee and Chairman of the Daiwa Anglo-Japanese Foundation.

Clegg is the son of Hugh Anthony Clegg CBE and his wife Kira von Engelhardt (1909–2005), a Russian émigré. He married a Dutchwoman, Eulalia Hermance van den Wall Bake in 1959; their son is the British Deputy Prime Minister and leader of the Liberal Democrats, The Rt Hon. Nick Clegg MP.

In the 2009 New Years Honours Clegg was awarded a CBE for "services to UK-Japanese relations"

• http://poltava-arenda.com.ua/read/poltavskie_korni_britanskogo_politika__

ganedigezh: 28 Ebrel 1947, Київ, УРСР, СРСР
eured: <31> ♀ Жанна Иосифовна Крайзман (Луйк) [Крайзманы] g. 29 Here 1946 a. a. 26 Kerzu 1989
marvidigezh: 8 Mezheven 2000, Київ, Україна