Варвара Миколаївна Терещенко g. 9 Eost 1852 a. a. 7 Mae 1922 - Taolenn an diskennidi

Ur pennad tennet eus Rodovid BR, ar c'helc'hgeriadur digor.

Den:103258
Jump to: navigation, search
Ezhomm en deus hor servijer eus kalz loazioù evit diskwel gwezennoù bras. Setu perak ne c'hall gwelout an arvererien dizanv nemet 7 remziad diagentidi ha 7 remziad diskennidi en ur wezenn. Ma vennit gwelout ul lignez a-bezh hep enskrivadur, ouzhpennit an testenn ?showfulltree=yes e dibenn chomlec'h URL ar bajenn-mañ. Mar plij, ne lakait e neblec'h all ebet ul liamm eeun ouzh ur wezenn a-bezh.
11/1 <?+?> Варвара Миколаївна Терещенко [Терещенки]
ganedigezh: 9 Eost 1852, Глухів, Російська імперія
eured: <1> Богдан Иванович Ханенко [Ханенко] g. 23 Genver 1849 a. a. 26 Mae 1917
marvidigezh: 7 Mae 1922, Київ, УНР
У своїх починаннях він має розуміння і підтримку своєї дружини Варвари Николівни, яка була не лише вірним і відданим соратником чоловіку, а й освіченою і від природи обдарованою високими чеснотами жінкою. Варвара народилася 9 серпня 1852 р. в м. Глухів у родовому маєтку козаків Терещенків, була старшою донькою відомого підприємця, "цукрового короля", а також мецената і колекціонера Николи Артемієвича Терещенка. Отримала домашню освіту і благородне виховання. За припущенням, зі своїм чоловіком познайомилася в Москві.

У 1905 р. наказом по Міністерству Імператорського Двору Б. І. Ханенко був призначений членом Імператорської археологічної комісії. Останні шість років він був членом Верховної законодавчої палати Російської імперії — Державної Ради, а в січні 1914 р. удостоєний поважного чина дійсного Статського Радника за діяльність на користь торговельних шкіл у Києві.

Після тяжкої і тривалої хвороби Богдан Іванович Ханенко помер 26 травня 1917 р. і був похований у Видубицькому монастирі. Виконуючи волю свого чоловіка, Варвара Николівна почала робити описи колекцій, щоб оформити їх як музейні. Ця благородна жінка пішла з життя 7 травня 1922 р. Відповідно до декрету Раднаркому України від 23 червня 1919 р. про приватизацію приватних збірок колекції Ханенків було надано статус державної музейної установи — зараз це Київський музей західного та східного мистецтва.

Навряд чи можна назвати ще одну таку сім'ю, яка б понад 40 років свого життя, значні власні кошти та особисті надбання і майно віддала на служіння своєму народові, на розвиток української культури, як це зробили Б. І. Ханенко і В. Н. Ханенко (Терещенко). Незалежна Україна шанує діяння і пам'ять цих меценатів: Київському музею західного та східного мистецтва по праву присвоєно ім'я Богдана Івановича і Варвари Николівни Ханенків, а вулиця, на якій він знаходиться, називається Терещенківською.

Views
Ostilhoù personel
Enklask araokaet