Михайло Мархоленко/Мархалевич/ g. < 1645 - Taolenn an diskennidi

ganedigezh: < 1645
darvoud all: шляхтич герба "Лелива"
servij milourel: сотник Стародубский(1671-1685)
servij milourel: наказний полковник Стародубский( в 1680 и 1693 гг.)
servij milourel: значтний войсковой товарищ Стародубского полку(1688-1689)

darvoud all: донька Стародубського сотника
eured: <1> ♂ Прокоп Силевич(Силантьевич) Силенко [Силенко(Силевичи)]

servij milourel: значный войсковой товарищ(1705)
servij milourel: значковый(знатный) товарищ Стародубского полку(1710-1723)
eured: <2> ♀ Татьяна Васильевна ? (Варивода, Мархоленко) [?]
marvidigezh: 1725, г.Стародуб

servij milourel: бунчуковый товарищ(1730-1740)

бунчуковый товарищ

servij milourel: Новоміський сотник
eured: <3> ♀ Анастасия Васильевна Борзаковская (Силевич) [Борзаковские]

ganedigezh: 1696
servij milourel: полковой писарь Стародубский(1746-1747)
eured: <4> ♀ Анна Семеновна [?] g. 1709 a. a. 1745
eured: <5> ♀ Елена Ивановна Модзалевская (Мархоленко) [Модзалевские] g. 1721
marvidigezh: 1758

eured: <6> ♀ Григорьевна Старосельская [Старосельские]

значковый товарищ

servij milourel: войсковой товарищ
eured: <7> ♀ Параска Даниловна Кутневская (Силевич) [Кутневские]

ganedigezh: 1749
servij milourel: значковий товариш
micher: возний
eured: <8> ♀ Горпина/Агриппина/ Андреевна Силевич (Мархоленко) [Силевичі]
marvidigezh: 1799

eured: <9> ♀ Ефросиния Семёновна Рубец [Рубцы]

значковый товарищ

бунчуковый товарищ

eured: <10> ♀ Параскева Андріївна Заруцька (Силевич) [Заруцькі]
eured: <11> ♀ Мария Петровна Скоробогата (Силевич) [Скоробогаті]

12 лютого 1733 Андрій Заруцький помер. Після його смерті Протопопівку успадкували дві його доньки: Ганна Андріївна Заруцька, яка була замужем за Гнатом Опанасовичем Томилівським, священиком Новгород-Сіверської соборної церкви, і Парасковія Андріївна Заруцька, яка знаходилася в шлюбі з новомістським сотником Андрієм Тимофійовичем Силевичем.

eured: <12> ♂ Федор Семенович Уманец [Уманцы] a. a. < 1767

servij milourel: значковый товарищ с 1765 г.
servij milourel: войсковый товарищ с 1771 г.
darvoud all: Бургомистр Погарский с 1771 года
servij milourel: полковой есаул Стародубского полку(1774-1782)
micher: уездный погарский казначей
servij milourel: бунчуковый товарищ(1782)
eured: <13> ♀ Ирина Юзефович (Уманец) [Юзефовичи]

ganedigezh: 1747?
eured: <14> ♂ Иван Иванович Ширай [Шираи] g. 1740?
marvidigezh: 1818

ganedigezh: 1748
eured: <15> ♀ Ульяна Николаевна Риба [Риба]

войсковой товарищ

eured: <16> ♂ Федір Григорович Псьол [Псьоли] g. 1739 a. a. 1799

Частка Парасковії Заруцької була успадкована її дочкою Ганною, яка 21 серпня 1762 поступилася єю своєму чоловіку бунчуковому товаришу Федору Григоровичу Пселу, синові Орлянського сотника Полтавського полку.

На момент проведення Румянцевим опису Малоросії 1765–1768 рр. Ф. Г. Псел володів у Протопопівці 12 бездворнимі хатами, Томілевські — 12 бездворовими хатами. В цей час в селі проживало 40 обивателів зі своїми сім'ями, які через нестачу орної землі землеробством займалися мало, а мали «свій зміст і прибуток від заробітків на винокурнях у власників своїх і відкупників».

Після смерті Ф. Г. Псела, яка настала до 1799 року, його володіння в Протопопівці дісталися його синові штабс-капітану Степану Федоровичу Пселу (1780 — після 1833), а від нього перейшли до його дружини Олександри Іванівні Халанської і синам Степану Степановичу Пселу та Івану Степановичу Пселу.

eured: <17> ♂ Иван Прохорович Прокопович [Прокоповичи] a. a. < 1821

eured: <18> ♂ Семен Пантелеймонович Юркевич [Юркевичи] g. 1741

darvoud all: титулярный советник

ganedigezh: 1769

ganedigezh: 1770
darvoud all: губернский секретарь

ganedigezh: 1773
servij milourel: начальник 5-й флотской дивизии
servij milourel: контр-адмирал с 30.10.1829 года
servij milourel: вице-адмирал Черноморского флота с 06.12.1837 года
darvoud all: начальник штаба Черноморского Флота
eured: <19> ♀ Мария Ильинична ? (Уманец) [?]
marvidigezh: 16 Here 1839

видимо родня http://ru.rodovid.org/wk/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C:882342

http://ru.rodovid.org/wk/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C:638457

---

Родинні дані з книги Ігоря Ситого "Генеалогія української шляхти" Київ 2008(на материалах послужных списков погарской шляхты).

данные с ВГД Форума

Уманец Матвей Алексеевич (†16.10.1839) – контр-адмирал (30.10.1829),

командир 4-й флотской бригады с 1829 года,

председатель Комиссии по доставлению материалов для действующей армии,

командующий практической эскадрой Черного моря (1834),

командующий отрядами судов у восточных берегов Черного моря (1835),

начальник практической эскадры Черного моря (1836),

вице-адмирал (6.12.1837),

начальник 5-й флотской дивизии с 1837 года,

кавалер орденов: Св. Владимира IV ст. (1807), Св. Георгия IV ст. (1812).

ganedigezh: 1774

ganedigezh: 1775
darvoud all: дворянин

ganedigezh: 1780, Область Війська Запорізького, Російська імперія
eured: <20> ♀ Александра Ивановна Халанская (Псёл) [Халанские]
marvidigezh: > 1833, Російська імперія

Після смерті Ф. Г. Псела, яка настала до 1799 року, його володіння в Протопопівці дісталися його синові штабс-капітану Степану Федоровичу Пселу (1780 — після 1833), а від нього перейшли до його дружини Олександри Іванівні Халанської і синам Степану Степановичу Пселу та Івану Степановичу Пселу.

eured: <21> ♂ Михаил Васильевич Белозерский [Белозерские]

Перші міграції представників роду до Санкт-Петербурга були пов´язані з отриманням спеціальної освіти. Зокрема, для навчання у ІІ Кадетському корпусі до Петербурга були відправлені сини Михайла Васильовича Микола, Олександр і Олімпій. Відзначимо, що можливість безкоштовного навчання вони отримали через протекцію О. Кочубея, який надавав допомогу вдові М. В. Білозерського Мотроні Василівні через родинні зв´язки.

ganedigezh: 1770
eured: <22> ♂ Яков Степанович Петрункевич [Петрункевичи]

Перші міграції представників роду до Санкт-Петербурга були пов´язані з отриманням спеціальної освіти. Зокрема, для навчання у ІІ Кадетському корпусі до Петербурга були відправлені сини Михайла Васильовича Микола, Олександр і Олімпій. Відзначимо, що можливість безкоштовного навчання вони отримали через протекцію О. Кочубея, який надавав допомогу вдові М. В. Білозерського Мотроні Василівні через родинні зв´язки.

Перші міграції представників роду до Санкт-Петербурга були пов´язані з отриманням спеціальної освіти. Зокрема, для навчання у ІІ Кадетському корпусі до Петербурга були відправлені сини Михайла Васильовича Микола, Олександр і Олімпій. Відзначимо, що можливість безкоштовного навчання вони отримали через протекцію О. Кочубея, який надавав допомогу вдові М. В. Білозерського Мотроні Василівні через родинні зв´язки.

Перші міграції представників роду до Санкт-Петербурга були пов´язані з отриманням спеціальної освіти. Зокрема, для навчання у ІІ Кадетському корпусі до Петербурга були відправлені сини Михайла Васильовича Микола, Олександр і Олімпій. Відзначимо, що можливість безкоштовного навчання вони отримали через протекцію О. Кочубея, який надавав допомогу вдові М. В. Білозерського Мотроні Василівні через родинні зв´язки. Варто відзначити, що активну участь у діяльності Громади приймалипредставники молодшої гілки роду: Василь Михайлович (редактор “Основи”),його сестри Надія та Олександра, а також молодший брат Олімпій. Важливоюпостатю комунікативної мережі залишався чоловік О. БілозерськоїПантелеймон Куліш.

В кін. 1840-х рр. у зв´язку із навчанням молодших братів в Кадетському корпусі, до Петербурга перебирається старший син Мотрони Василівни Віктор Михайлович Білозерський. Він відіграв важливу роль у долі кирило-мефодіївців після викриття товариства навесні 1847 р.: займався справами молодшого брата Василя Білозерського та зятя Пантелеймона Куліша, які підчас слідства знаходились у Петропавлівській фортеці, підтримував молодшу сестру Олександру Білозерську-Куліш. Згодом Віктор допомагав звільнити із заслання П. Куліша, опікувався долею М. Костомарова. Наприкінці 1850-х рр. Віктор повернувся до родового маєтку Мотронівки, але контакти зрідними, що знаходились у Петербурзі, не переривав.

eured: <23> ♂ Матвій Терентійович Номис Симонов [Симонови] g. 17 Du 1823 a. a. 26 Kerzu 1900

Варто відзначити, що активну участь у діяльності Громади приймалипредставники молодшої гілки роду: Василь Михайлович (редактор “Основи”),його сестри Надія та Олександра, а також молодший брат Олімпій. Важливоюпостатю комунікативної мережі залишався чоловік О. Білозерської Пантелеймон Куліш.

Петербурзький період в житті Надії Михайлівни Білозерської розпочавсяпісля її розлучення з Миколою Забілою. Завдяки подружжю Кулішів вонаувійшла до кола петербурзької української інтелігенції. Відомості про цейперіод життя Надії Михайлівни знаходимо у спогадах Ганни Барвінок: “Тодісаме розгорілась наша робота. І завели і типографію українську, і магазинукраїнських мод, і вишивок, українських сорочок і таке інше. І на Кавказвишивки посилали. І дівчину з Києва у свій магазин прийняли, я грамоті учила,сестра всяким штукам” [9, С. 20]. У Петербурзі Н. Білозерська-Забіла познаймилася та зійшлася у невінчаному шлюбі з літератором та видавцем М. Симоновим-Номисом. Одна з чотирьох дочок Надії Михайлівни від цьогошлюбу, Надія Кибальчич, стала відомою українською письменницею.

Вероятно, копия Записи 270325

Варто відзначити, що активну участь у діяльності Громади приймалипредставники молодшої гілки роду: Василь Михайлович (редактор “Основи”),його сестри Надія та Олександра, а також молодший брат Олімпій. Важливоюпостатю комунікативної мережі залишався чоловік О. БілозерськоїПантелеймон Куліш.

Після смерті Ф. Г. Псела, яка настала до 1799 року, його володіння в Протопопівці дісталися його синові штабс-капітану Степану Федоровичу Пселу (1780 — після 1833), а від нього перейшли до його дружини Олександри Іванівні Халанської і синам Степану Степановичу Пселу та Івану Степановичу Пселу.

ganedigezh: 1856, Лубни, Полтавська губернія, Російська імперія
eured: <24> ♂ Костянтин Іванович Кибальчич [Кибальчичі]
marvidigezh: 1918, УНР