Анна ? (Рода) - Taolenn an diskennidi
Ur pennad tennet eus Rodovid BR, ar c'helc'hgeriadur digor.
2
21/2 <1+1> ♂ Павел Иванович Рода [Роды]3
31/3 <2+?+?> ♂ Шимон Семён Павлович Рода (Роде?) [Роды из Брусилова]eured: <2> ♀ Александра Калинниковна Кухаренко (Назаренко, Рода) [Кухаренки] g. 8 Meurzh 1827
marvidigezh: > 1850, Брусилов, Радомысльский уезд, Киевская губерния, Российская империя
darvoud 1: 1850, Местечко Брусилов, Уезд Радомысльский, Губерния Киевская, Империя Всероссийская, Переведен Волынской Губернии, Владимирского Уезда из имения Графа Чацкого местечка Порецка в 1850 году
В записях метрических книг Брусилова о рождении детей фигурирует уже как православный христианин Семен Павлович Рода, возможно перешел в православие перед браком с местной христианкой.
При крещении детей в 1850х уже записан как крестьянин помещика графа Чацкого православного вероисповедания.
Ймовірно приїхав з Німеччини або Австрії разом з братом. обидва спеціалісти по пошиву виробів зі шкіри (кожухів) можливо для військового заводу в Брусилові.
Згідно спогадів Василя Харитоновича Рода:
"По рассказам моего отца, его деда привезли в эту местность из Силезии. Помещики Синельниковы славились как знаменитые охотники по разным видам охоты, в том числе и охоты с охотничьими собаками. Их псарня борзых гончих собак славилась на всю Украину и далеко за ее пределами. Как известно, при крепостном праве крепостник мог продавать своих крепостных или обменивать их на любое имуществою Для развития ремесел в своей вотчине помещик Синельников променял двух породистых борзых охотничьих собак на двух крепостных у одного помещика из Силезии. Один крепостной был специалистом по выделке шкур крупного рогатого скота и лошадей и изготовлению кожи для пошивки сапог, изготовления седел и упряжи, а также владел специальностью сапожника и шорника. Второй - был специалистом по выделке овечьих шкур и шкурок пушных зверей, а также владел специальностью по пошиву шуб, шапок, воротников из шкурок пушных зверей и различных типов одежды из выделанных овечьих шкур - полушубки, тулупы (укр. кожушки, кожухи), рукавицы. Наш предок был скорняком (кожушником). Оба эти специалиста были братьями и носили фамилию Рода (Роде, Родэ), сейчас трудно сказать какую именно, но в дальнейшем она на украинский лад записывалась Рода и на нее выписывались первичные документы."
Упокой, Боже, рабы Твоя и учини я в раи, идеже лицы святых, Господи, и праведницы сияют яко светила; усопшия рабы Твоя упокой, презирая их вся согрешения.
+ + +
Упокой, Боже, Семёна и учини его в раю, где лики святых, Господи, и праведники сияют яко светила; усопшие люди Твои упокой, презирая их все согрешения4
101/4 <3+2> ♀ Єлизавета Семенівна Рода [Rode]kristenadur: 20 C'hwevrer 1854, Воскресенская церковь, Радомысльский уезд, Киевская губерния, Российская империя
eured: <3> ♀ Марія Яківна Старовойтенко [Старовойтенки з Брусилова]
kristenadur: 17 Mezheven 1856, Храм Воскресіння Христового Містечка Брусилів, Радомишльський повіт, Київська губернія, Російська імперія
marvidigezh: 10 Mezheven 1904, Містечко Брусилів, Радомишльський повіт, Київська губернія, Російська імперія, від простуди
douaridigezh: 11 Mezheven 1904, Кладовище Містечка Брусилів, Радомишльський повіт, Київська губернія, Російська імперія
Рода Тихон Семенович, 1854 р.н., одружений, селянин-власник, народився, приписаний і мешкає у Брусилові, віра - православна, мова українська, вміє читати, оскільки закінчив міське училище, кожум'яка.
Підданий Російської імперії, реєстровий християнин (крестьянин) містечка Брусилова, Радомишльського повіту Київської губернії Російської імперії. Батько був німцем, переселенцем з Сілезії, мати з одного з україноруських православних християнських (крестьянських) козачих родів округи.
Помер 10 червня 1904 року у віці 54 років, згідно запису у метричній книзі причиною смерті стала "простуда".
Згадки
+ + +
Упокой Боже Тихона і прости йому вся согрєшенія вольнії і невольнії і учини його, разом з його рідними, близькими, друзями, земляками і благодійниками у раю, де лики святих, Господи, і праведники сіяють яко світила, даруючи йому причастя вічних Твоїх благих і Твого безкінечного і блаженного життя насолоду; усопші люди Твої упокой, презираючи їх вся согрєшеніяeured: <4> ♀ Прасковья Никитична ? (Рода) [?] g. 1845 a. a. 4 Mae 1905
kristenadur: 4 Here 1858, Brussyliw, Radomyschl Ujesd, Gouvernement Kiew, Russisches Kaiserreich
+ + +
Упокой, Боже, Трофима и учини его в раю, где лики святых, Господи, и праведники сияют яко светила; усопшие люди Твои упокой, презирая их все согрешенияeured: <5> ♀ Мария Петровна ? (Рода) [?]
marvidigezh: 16 Kerzu 1919, Брусилов, Уезд Радомысльский, Губерния Киевская, Государство Украинское
eured: <6> ♀ Євфросинія Трохимівна ? (Рода) [?] g. 1872 a. a. 1 Genver 1902
eured: <7> ♀ Прасковья Дмитриевна Табачная (Рода) [Табачные] g. 1863, Брусилов, Радомысльский уезд, Киевская губерния, Российская империя
"У деда Тихона было три брата - Филимон (на украинский деревенский лад - Талимон), Степан и Трофим. Дома всех братьев, в том числе и моего деда, находились в одном дворе, очень маленьком по размеру."
+ + +
Упокой, Боже, раба Твого Талимона і учини його в раю, де лики святих, Господи, і праведники сіяють яко світила; усопші раби Твої упокой, презираючи їх всі согрєшенія.5
121/5 <4+3> ♀ Олена Тихонівна Рода (Роде, Середняк) [Рода]eured: <8> ♂ Степан Данилович Середняк [Середняки] g. 1897 a. a. 9 Meurzh 1945
marvidigezh: УРСР, СРСР
Із спогадів Василя Харитоновича Рода:"Вторая сестра, моя тетя Елена, по украински мы называли ее тетя Олена, жила в селе Грузское в 18 км от Брусилова. У нее доживали свои последние дни наша бабушка, нашего отца мама, так как тетя Олена была материально лучше обеспечена чем наш отец и ее сестра Марта. Она вышла замуж за потомка запорожских казаков - ее мужа звали Степан Середняк. Дядя Степан был красивым, крепким и рослым мужчиной. У них было три сына - Иван, Гриша и Коля - все такие же здоровяки и красавцы, как их отец. Все они гораздо старше меня, самый младший Коля на четыре года старше меня. В период Великой Отечественной Войны дядя Степан и все его сыновья воевали, правда Коля захватил самый конец войны. К большому нашему сожалению дядя Степан и его старший сын погибли почти в последние дни войны, Гриша потерял ногу, но заработал звезду Героя Советского Союза. Сейчас Гриша-пенсионер, живет в городе Киеве, а Коля - работник сельского хозяйства, живет в Киевской области в с.Осыково Бышевского района. Их мама, моя тетя Олена, проживала с Колей и умерла в 1980-81 гг."
+ + +
Упокой, Боже, рабу Твою Олену і учини її в раю, де лики святих, Господи, і праведники сіяють яко світила; усопші раби Твої упокой, презираючи їх всі согрєшенія.eured: <9> ♀ Ольга Романівна ? (Рода) [?]
+ + +
Упокой, Боже, казака Твоего Кондратия и учини его в раю, где лики святых, Господи, и праведники сияют яко светила; усопшие казаки Твои упокой, презирая их все согрешенияeured: <10> ♂ Діонисій Микифорович Кохниченко [Кохниченки]
kristenadur: 1880, Брусилов, Радомысльский уезд, Киевская губерния, Российская империя
eured: <11> ♂ Адам Викторович Ткаченко [Ткаченки] g. 1886, Брусилов, Радомысльский уезд, Киевская губерния, Российская империя
Была восприемницей при крещении своей племянницы Антонины, сестры своего брата Харитона.
Із спогадів Василя Харитоновича Рода:
"Тетя Марта прожила всю жизнь в поселке Брусилов, в том районе, где находится усадьба помещиков Синельниковых. У Марты было четверо детей - три сына и одна дочь. Она рано осталась вдовой, сама воспитывала детей, жила в основном в бедности. С ее младшим сыном Леней я дружил, мы были почти одногодками - он был старше меня на три года. После срочной службы в армии Леня закончил ветеринарный техникум и был в поселке очень уважаемым человеком. Жаль, что рано умер - болезнь легких, перешедшая по видимому в наследство от отца. Старший их брат погиб на фронте, средний погиб при стычке с партизанами - немцы принудили его служить в местной полиции. Их родная, а моя двоюродная сестра Надя живет со своей семьей в поселке Брусилов."
+ + +
Упокой, Боже, Марту и учини её в раю, где лики святых, Господи, и праведники сияют яко светила; усопшие люди Твои упокой, презирая их все согрешенияkristenadur: 27 Gwengolo 1881, Храм Воскресіння Христового Містечка Брусилів, Уїзд Радомисльський, Губернія Київська, Імперія Всеросійська, за старим стилем
eured: <12> ♀ Олександра Кіндратівна Чередниченко з Осовець (Рода) [Чередниченки з Осовець] g. 1886 a. a. Mezheven 1914, Містечко Брусилів, Уїзд Радомисльський, Губернія Київська, Імперія Всеросійська
broadelezh: 1917, Містечко Брусилів, Уїзд Радомисльський, Губернія Київська, Імперія Всеросійська, Українець, а отже Козак і Русин (Руський)
eured: <13> ♀ Агафія Юхимівна Дадалко (Рода) [Дадалко] g. 15 Meurzh 1893 a. a. 18 C'hwevrer 1975, Брусилов, Радомысльский уезд, Киевская губерния, УНР
marvidigezh: 6 C'hwevrer 1974, Посілок Брусилів, Область Житомирська, Спільна Справа Українська, Союзна Спільна Справа
douaridigezh: >6 C'hwevrer 1974, Кладовище Посілка Брусилів, Область Житомирська, Спільна Справа Українська, Союзна Спільна Справа
Простий український трудовий козак-християнин, проста людина вільної України і святої Русі, вільний чоловік по волі Божій, а не царській чи панській, нащадок корінних жителів краю з діда-прадіда але із старовинним німецьким робоче-християнським прізвищем, отриманим у спадок від діда Шимона, переселенця з Сілезії.
Приписний християнин містечка Брусилова Радомишльського повіту Київської губернії Російської імперії.
На загальних підставах був призваний до лав Російської Імператорської Армії і брав участь у Першій Світовій Війні. Під час війни сім'я голодувала, бо жінка померла і діти виховувались у баби. Дійшло до того, що членам сім'ї, щоб якось вижити доводилось навіть просити милостиню. Після повернення з війни став одразу шити кожухи, що трохи полегшило життя сім'ї, також вдруге одружився, взяв дівчину на 14-16 років молодшу за себе.
З розповідей онука: "Призвали діда на війну. Привезли їх на розподільчий якійсь пункт, вишукували. Вийшов якийсь фельдфебель та голосно питає: Чоботарі є? Дехто вийшов. Знову питає: Швачки є? Дехто вийшов. А дід думає –мабуть кожухарі не потрібні. А фельдфебель питає: Пекарі є. І дід вийшов. А всіх пекарських навичок було тільки те, що підробляв він колись розносником булок з пекарні на Євбазі. І привели їх в польову пекарню якоїсь дивізії. Прийшли вони. Дід все переживав як воно буде,адже й гадки не мав що треба робити в пекарні. Вийшов звідти якийсь здоровань трохи напідпитку, старший мабуть. Подивився на прибулих. Їх таких кілька було. Подивився,подивився тай каже: - Бачу які ви пекарі. Ось вам пили та сокири , а он там ліс.Будете дрова заготовляти, а у пекарню зась. Ще дід розповідав, що той пекар-єфрейтор казав, що якщо тверезий як скло пекар буде замішувати тісто-воно не зійде. Отож треба перед замісом зовсім трохи хильнути. Дід недовго був на війні, бо прийшла якась офіційна «бумага», що померла дідова дружина. А у діда на той час було вже троє дітей. І його відправили додому. Оце й усе."
Не можу тобі сказати чи правда все це взагалі. Адже на війну не брали багатодітних, хоча дід точно був в армії. Може троє дітей –це не багатодітна сім'я вважалась.
Згідно спогадів сина Григорія - коли у містечку був погром, сховав у себе сім'ю євреїв. Згодом голова цієї сім'ї у якості подяки допоміг покрити кришу хати бляхою, а малому Григорію подарував книгу з картинками. На жаль добре враження про цих людей спортив той факт, що через деякий час син цього чоловіка звинуватив Григорія у крадіжці цієї книги, останній не зміг довести свою невинність (його словам не повірили, так як про подарунок і Харитон і батько того хлопця вже давно забули) і батько Харитон єдиний раз у житті відлупцював малого (щоб не крав). Цей випадок судячи за все вразив малого Григорія своєю несправедливістю і тому запав у пам'ять на все життя.
Працював у церкві паламарем, а також шкільним сторожем (хата знаходилась поряд зі школою). Судячи за все вірив в Бога і інколи відвідував церкву, хоч занадто набожним не був.
Під час II Світової війни сховав від німців бюст Леніна, а після війни повернув у школу. В цьому йому допомагав син Василь.
В дитинстві був знайомий з І.Огієнком. В 1950х йому прийшов лист від Огієнка із Канади. В 1970х до нього приїзджала людина від Огієнка, свідком цього був онук Х. С.П.Нагорний.
Згадки
О.Є.Опанасюк. Ніхто з Брусилова мені не пише. (ч.1) - Харитон Рода згадується у зв'язку з Іваном Огієнком:
"Так от, Михайло Самборський:
- Був березень, ми йшли зі школи. Саме прибув із Києва, як завше переповнений, автобус, із нього висипалися добряче пом'яті пасажири і рвонули: хто в містечкові вулиці, хто в ближні й дальні села. Біля автобуса залишився чоловік у темному одязі й гукав услід людям, що розбігалися: "Мені доручили нанести візиту Огієнкам! Де я їх можу побачити?". Першим до нього обізвався Харитон Рода, інші стали повертатися. "Провідати Огієнків доручив Його Високопреосвященство митрополит Іларіон", - доводив гість далі. Я жив тоді на Забашті, це якраз по дорозі, і я був серед тих, хто проводжав прибулого аж до базару, де жили виводками Огієнки ..."
"То це до нього, небожа свого, Іван Огієнко листи писав і посланця посилав. А навідався гінець, коли в світі потепліло. Приходить дід Рода, батько вчительки Віри Харитонівни. Роди жили біля школи, а навпроти, де контора райвиконкому, була автостанція, куди калим-автобус із Києва приходить. Ми жили на Забашrі, за ветлікарнею. То заходить дід Рода і приводить священика з чемоданчиком. Кажyrь, він зійшов з автобуса і спитав, де можна знайти Огієнків; почув це Харитон Рода і привів його до моєї матері, діда Григорія не було: саме на річці рибу та раки ловив, на човні далеко ходив. Приїжджий сказав, що у Києві щось по релігії було, конгрес чи що; сказав, що він од Івана Івановича, що той радив не одпрошуватися з конгресу, а самому поїхати. Він так і зробив."
В старшому віці за спогадами онука не казав "Добрий день!", а казав "Доброго здоров'я!" і при цьому пояснював, що бажай іншим здоров'я і воно тобі вертатиметься.
+ + +
Упокой Боже Харитона і прости йому вся согрєшенія вольнії і невольнії і учини його, разом з його рідними, близькими, друзями, земляками і благодійниками у раю, де лики святих, Господи, і праведники сіяють яко світила, даруючи йому причастя вічних Твоїх благих і Твого безкінечного і блаженного життя насолоду; усопші люди Твої упокой, презираючи їх вся согрєшеніяeured: <14> ♀ Синклития Трофимовна Вольная (Рода) [Вольные] g. 1876, Brussyliw, Radomyschl Ujesd, Gouvernement Kiew, Russisches Kaiserreich
marvidigezh: 15 Gouere 1890, Брусилов, Радомышльский уезд, Киевская губерния, Российская империя
douaridigezh: 17 Gouere 1890, Брусилов, Радомышльский уезд, Киевская губерния, Российская империя
eured: <15> ♀ Євфимія Зиновіївна ? (Рода) [?]
marvidigezh: 12 Du 1893, Брусилов, Радомысльский уезд, Киевская губерния, Российская империя
douaridigezh: 13 Du 1893, Брусилов, Радомысльский уезд, Киевская губерния, Российская империя
kristenadur: 6 Eost 1890, Брусилов, Радомысльский уезд, Киевская губерния, Российская империя
marvidigezh: 26 Ebrel 1895, Брусилов, Радомысльский уезд, Киевская губерния, Российская империя
douaridigezh: 27 Ebrel 1895, Брусилов, Радомысльский уезд, Киевская губерния, Российская империя
+ + +
Упокой, Боже, рабу Твою Марію і учини її в раю, де лики святих, Господи, і праведники сіяють яко світила; усопші раби Твої упокой, презираючи їх всі согрєшенія.kristenadur: 21 Kerzu 1890, Брусилів, Радомишльський повіт, Київська губернія, Російська імперія
marvidigezh: 1915?
+ + +
Упокой Боже Петра і прости йому вся согрєшенія вольнії і невольнії і учини його, разом з його рідними, близькими, друзями, земляками і благодійниками у раю, де лики святих, Господи, і праведники сіяють яко світила, даруючи йому причастя вічних Твоїх благих і Твого безкінечного і блаженного життя насолоду; усопші люди Твої упокой, презираючи їх вся согрєшеніяdouaridigezh: 14 Ebrel 1891, Brussyliw, Radomyschl Ujesd, Gouvernement Kiew, Russisches Kaiserreich
marvidigezh: 13 Ebrel 1894, Brussyliw, Radomyschl Ujesd, Gouvernement Kiew, Russisches Kaiserreich
marvidigezh: 22 Meurzh 1891, Brussyliw, Radomyschl Ujesd, Gouvernement Kiew, Russisches Kaiserreich
douaridigezh: 23 Meurzh 1891, Brussyliw, Radomyschl Ujesd, Gouvernement Kiew, Russisches Kaiserreich
kristenadur: 1893, Brussyliw, Radomyschl Ujesd, Gouvernement Kiew, Russisches Kaiserreich
marvidigezh: 7 Du 1895, Brussyliw, Radomyschl Ujesd, Gouvernement Kiew, Russisches Kaiserreich
douaridigezh: 8 Du 1895, Brussyliw, Radomyschl Ujesd, Gouvernement Kiew, Russisches Kaiserreich
marvidigezh: 7 Du 1895, Брусилов, Радомысльский уезд, Киевская губерния, Российская империя
kristenadur: Meurzh 1894, Брусилов, Радомысльский уезд, Киевская губерния, Российская империя
marvidigezh: 9 Here 1894, Брусилов, Радомысльский уезд, Киевская губерния, Российская империя
douaridigezh: 10 Here 1894, Брусилов, Радомысльский уезд, Киевская губерния, Российская империя
+ + +
Упокой, Боже, раба Твого Павла і учини його в раю, де лики святих, Господи, і праведники сіяють яко світила; усопші раби Твої упокой, презираючи їх всі согрєшенія.eured: <16> ♂ Ілля Петрик [Петрики]
kristenadur: 23 C'hwevrer 1895, Брусилов, Радомысльский уезд, Киевская губерния, Российская империя
kristenadur: 29 Gwengolo 1895, Brussyliw, Radomyschl Ujesd, Gouvernement Kiew, Russisches Kaiserreich
kristenadur: 1897, Брусилов, Радомысльский уезд, Киевская губерния, Российская империя
marvidigezh: 19 Mezheven 1898, Брусилов, Радомысльский уезд, Киевская губерния, Российская империя
douaridigezh: 20 Mezheven 1898, Брусилов, Радомысльский уезд, Киевская губерния, Российская империя
+ + +
Упокой, Боже, рабу Твою Параскеву і учини її в раю, де лики святих, Господи, і праведники сіяють яко світила; усопші раби Твої упокой, презираючи їх всі согрєшенія.kristenadur: 2 Gwengolo 1898, Брусилов, Радомысльский уезд, Киевская губерния, Российская империя
marvidigezh: 17 Meurzh 1899, Брусилов, Радомысльский уезд, Киевская губерния, Российская империя
douaridigezh: 18 Meurzh 1899, Брусилов, Радомысльский уезд, Киевская губерния, Российская империя
kristenadur: 4 Mezheven 1900, Брусилов, Радомысльский уезд, Киевская губерния, Российская империя
marvidigezh: 7 Here 1902, Брусилов, Радомысльский уезд, Киевская губерния, Российская империя
douaridigezh: 8 Here 1902, Брусилов, Радомысльский уезд, Киевская губерния, Российская империя
+ + +
Упокой, Боже, раба Твого Микифора і учини його в раю, де лики святих, Господи, і праведники сіяють яко світила; усопші раби Твої упокой, презираючи їх всі согрєшенія.kristenadur: 23 Mezheven 1900, Brussyliw, Radomyschl Ujesd, Gouvernement Kiew, Russisches Kaiserreich
kristenadur: 5 Gouere 1902, Brussyliw, Radomyschl Ujesd, Gouvernement Kiew, Russisches Kaiserreich
marvidigezh: 10 Here 1903, Brussyliw, Radomyschl Ujesd, Gouvernement Kiew, Russisches Kaiserreich
kristenadur: 19 Gwengolo 1905, Brussyliw, Radomyschl Ujesd, Gouvernement Kiew, Russisches Kaiserreich
6
501/6 <13+11> ♂ Леонид Адамович Ткаченко [Ткаченки]Із спогадів Василя Харитоновича Рода:
"Тетя Марта прожила всю жизнь в поселке Брусилов, в том районе, где находится усадьба помещиков Синельниковых. У Марты было четверо детей - три сына и одна дочь. Она рано осталась вдовой, сама воспитывала детей, жила в основном в бедности. С ее младшим сыном Леней я дружил, мы были почти одногодками - он был старше меня на три года. После срочной службы в армии Леня закончил ветеринарный техникум и был в поселке очень уважаемым человеком. Жаль, что рано умер - болезнь легких, перешедшая по видимому в наследство от отца. Старший их брат погиб на фронте, средний погиб при стычке с партизанами - немцы принудили его служить в местной полиции. Их родная, а моя двоюродная сестра Надя живет со своей семьей в поселке Брусилов."
+ + +
Упокой, Боже, Леонида и учини его в раю, где лики святых, Господи, и праведники сияют яко светила; усопшие люди Твои упокой, презирая их все согрешенияkristenadur: 16 Here 1905, Brussyliw, Radomyschl Ujesd, Gouvernement Kiew, Russisches Kaiserreich
marvidigezh: 25 Here 1905, Brussyliw, Radomyschl Ujesd, Gouvernement Kiew, Russisches Kaiserreich
douaridigezh: 26 Here 1905, Brussyliw, Radomyschl Ujesd, Gouvernement Kiew, Russisches Kaiserreich
kristenadur: 10 Gouere 1908, Містечко Брусилів, Уїзд Радомисльський, Губернія Київська, Імперія Всеросійська
marvidigezh: 19 Gouere 1908, Містечко Брусилів, Уїзд Радомисльський, Губернія Київська, Імперія Всеросійська
douaridigezh: 20 Gouere 1908, Містечко Брусилів, Уїзд Радомисльський, Губернія Київська, Імперія Всеросійська
+ + +
Упокой, Боже, Антоніну і учини її в раю, де лики святих, Господи, і праведники сіяють яко світила; усопші люди Твої упокой, презираючи їх всі согрєшеніяkristenadur: 25 Here 1909, Брусилов, Радомысльский уезд, Киевская губерния, Российская империя
kristenadur: >14 Du 1909, Храм Воскресіння Христового Містечка Брусилів, Уїзд Радомисльський, Губернія Київська, Імперія Всеросійська
broadelezh: 1917, Містечко Брусилів, Губернія Київська, Спільна Справа Українська, Українка, а отже Козачка і Русинка (Руська)
eured: <17> ♂ Григорій Якович Капустин [Капустини] g. 4 Kerzu 1902 a. a. Gwengolo 1941, Kiew, Ukrainische Sozialistische Sowjetrepublik, Sowjetunion
marvidigezh: 1983, Город Київ, Господарство Українське, Союзне Господарство
douaridigezh: 1983, Пуща-Водицьке Кладовище Города Києва, Город Київ, Господарство Українське, Союзне Господарство
Прожила непросте і непересічне життя. Після загибелі чоловіка у перші дні Великої Вітчизняної Війни з єврофашистами сама виховувала двох дітей.
Із спогадів брата Василя Харитонович Рода: "Вышла замуж за хорошего человека, Григория Яковлевича Капустина, с начала сельского труженика, а затем партийного работника. Жили они одно время в Харьковской области, где Григорий Яковлевич был секретарем парткома одного из первых совхозов, а затем в Харькове, куда его перевели на должность одного из секретарей горкома партии. Тогда у них родились две дочери - Тамара в 1934 г. и Люся в 1937 г. В 1939 году Григория Яковлевича перевели на работу в г.Луцк, в Волынский обком партии на должность одного из секретарей. С первых дней ВОВ ее муж сразу же был призван в армию - как политработника его назначили дивизионным комиссаром и в одном из первых боев в первые месяцы войны он геройски погиб."
Проживала у місті Києві по вулиці Спаський, будинок 11, квартира 9. Улюблена, найбільш близька йому тітка дядька Гери (Роди).
+ + +
Упокой, Боже, Катерину і учини її в раю, де лики святих, Господи, і праведники сіяють яко світила; усопші люди Твої упокой, презираючи їх всі согрєшеніяkristenadur: 9 Genver 1912, Храм Воскресіння Христового Містечка Брусилів, Уїзд Радомисльський, Губернія Київська, Імперія Всеросійська
broadelezh: 1917, Містечко Брусилів, Уїзд Радомисльський, Губернія Київська, Господарство Українське, Українець, а отже Козак і Русин (Руський)
eured: <18> ♀ Софія Алоїзівна Невірівська [Невірівські з Старої Безгинки] g. 27 Gwengolo 1911 a. a. 19 Genver 2004, Город Зирянівськ, Область Східно-Казахстанська, Господарство Казахське, Союзне Господарство
marvidigezh: 27 C'hwevrer 2009, Город Київ, Господарство Українське
douaridigezh: 28 C'hwevrer 2009, Північне Кладовище Города Києва, Город Київ, Господарство Українське
broadelezh: Містечко Брусилів, Уїзд Радомисльський, Губернія Київська, Господарство Українське, Українець, а отже Козак і Русин (Руський)
darvoud 1: Спільна Справа Українська, Союзна Спільна Справа, зміна прізвища з Рода на Роде, яке розглядалось як прізвище предків-"німців"
eured: <19> ♀ Ольга Іванівна Шаповал [Шаповали] g. 12 C'hwevrer 1916 a. a. 2001?
kristenadur: 14 C'hwevrer 1914, Містечко Брусилів, Уїзд Радомисльський, Губернія Київська, Імперія Всеросійська
titl: 29 Genver 1986, Город Фастів, Спільна Справа Українська, Союзна Спільна Справа
Народився 14 лютого 1914 року за старим стилем (22 лютого 1914 року за новим).
Коли він народився, його батько Харитон схоже саме воював на фронтах Першої Світової Війни, вся сім'я бідувала.
Дитинство Івана припало на часи складної і кривавої боротьби за правду, свободу і народовладдя під різними прапорами, яка саме точилася на теренах розваленої Російської імперії, зокрема на землях Київської губернії. Сім'я бідувала, тому схоже більше думали про те як вижити, а не про те, яку з сторін варто підтримувати. Врешті решт з полегшенням зітхнули, коли в тій чи іншій мірі на теренах Української Держави, яка увійшла до складу Союзу Радянських Держав перемогло народовладдя і життя ввійшло в більш-менш мирне русло, почалось відродження зруйнованого господарства країни і налагодження мирного життя на нових засадах.
В часи свого дитинства і молодості схоже бачив на власті очі наслідки і результати боротьби за правду, свободу і народовладдя 1917-1923 рр.
Як і багато молоді його покоління, 1920-1930х рр. зацікавився світоглядом людей, що прийшли до влади в Українській Державі після громадянської війни 1917-1923 рр., українських червоних козаків, коммуністів, більшовиків, прихильників розбудови коммунального народовладдя в Українській Радянській Державі під червоними прапорами. Підтвердив свій вибір ставши реєстровим червоним козаком-комуністом, вступивши в партію.
До війни працював вчителем і директором школи, зокрема у селах Юрівка і Вільно.
Закінчив два педінститути - Уманський і Ніжинський. Викладав фізику, хімію, біологію, математику, працю.
Приймав участь у Великій Вітчизняній Війні з єврофашистами 1940х рр. Був поранений, рана турбувала все життя.
Воював на Фінській війні і на Великій Вітчизняній. У 1941 році контужений, у голову потрапив осколок. Через два тижні після операції повернувся у строй. На холоді відморозив собі легені, був настільки сильний мороз, що шинель примерзла до тіла. В госпіталі прооперували (відкачали рідину з легень) і демобілізували. Працював на заводі оборонної промисловості.
Партійний. Після війни, деякий час, близько 1947 року, працював директором Бишівського маслозаводу, продукція якого йшла на Москву, де здобула визнання за свою якість.
Потім знову працював вчителем і директором школи у селі коло м.Фастів.
Карточка нагородженого до 40-річчя Перемоги від 06.11.1985, № наградного документу 175.
+ + +
Упокой, Боже, Івана і учини його в раю, де лики святих, Господи, і праведники сіяють яко світила; усопші люди Твої упокой, презираючи їх всі согрєшеніяeured: <20> ♀ Валентина Федосеевна Макарова (Рода) [Макаровы] g. 1922 a. a. 1973
marvidigezh: >15 Eost 1941, Город Київ, Господарство Українське, Союзне Господарство
marvidigezh: Mezheven 1944, СРСР
eured: <21> ♂ Іван Степанович Моторний [Моторні] g. 1 Genver 1921 a. a. 2009?
kristenadur: 18 Eost 1919, Brussyliw, Radomyschl Ujesd, Gouvernement Kiew, Ukrainische Volksrepublik
marvidigezh: Ebrel 2008, Луцьк, Ukraine
До війни встигла закінчити два курси в інституті. Після війни працювала вчителькою, в т.ч. викладала біологію, хімію, географію.
Останні роки життя прожила на Волині у Луцькому районі в селі Струмівка, нині частина Луцька.
+ + +
Упокой, Боже, Антоніну і учини її в раю, де лики святих, Господи, і праведники сіяють яко світила; усопші люди Твої упокой, презираючи їх всі согрєшеніяmarvidigezh: Kiew, Ukrainische Sozialistische Sowjetrepublik, Sowjetunion
Kunst. Leutnant in der Roten Armee seit __.__.1941 Geburtsort: Ukrainische SSR, Kiew, St. Tschornetschij per., 5
eured: <22> ♂ Петро Федотович Нагорний [Нагорні з Мешеринів] g. 17 Gouere 1919 a. a. 3 C'hwevrer 1993, Brussyliw, Oblast Schytomyr, Ukrainische Sozialistische Sowjetrepublik, Sowjetunion
marvidigezh: 21 Mezheven 1977, Brussyliw, Oblast Schytomyr, Ukrainische Sozialistische Sowjetrepublik, Sowjetunion
eured: <23> ♂ Володимир Іванович Курись [Курисі] g. 20 Genver 1912 a. a. 7 Kerzu 1996
marvidigezh: 29 Mae 1996, Kiew, Ukraine
Похована - м.Київ, Південне кладовище, 11 квадрат.
+ + +
Упокой, Боже, рабу Твою Галину і учини її в раю, де лики святих, Господи, і праведники сіяють яко світила; усопші раби Твої упокой, презираючи їх всі согрєшенія.broadelezh: Спільна Справа Українська, Українка, а отже Козачка і Русинка (Руська)
eured: <24> ♂ Виктор Павлович Волошенко [Волошенки] g. 6 Gouere 1926 a. a. 26 Mezheven 2000, Брусилов, Житомирская область, Ukrainische Sozialistische Sowjetrepublik, Sowjetunion
marvidigezh: 9 Meurzh 2003, Село Брусилів, Область Житомирська, Господарство Українське
Найдовше з усієї родини жила разом з батьком. Довгий час був проти її одруження, можливо в т.ч. через те, що не хотів жити самотнім.
Вчителька математики і класний керівник, працювала у Брусилові.eured: <25> ♀ Нінел Валентинівна Добриніна [Добриніни] g. 4 Eost 1933 a. a. 2007?
broadelezh: 23 Eost 1930, Село Брусилів, Область Житомирська, Господарство Українське, Союзне Господарство, Українець, а отже Козак і Русин (Руський)
marvidigezh: 30 Du 2010, Город Москва, Господарство Російське
Василь Харитонович Рода (Роде) народився у 1930 році в містечку Брусилів в родині простих українських радянських людей, нащадок трудових козаків-християн Правобережної України, корінних жителів краю. Прадід по батькові - з сілезських німців, переселився на Україну в першій половині XIX ст.
Потрапив в Росію (РРФСР) після 1950х рр. Спілкувався переважно російською, але рідну мову, мову діда й баби, батька й матері не забував і ідентифікував себе українцем.
Військовий, полковник інженерних військ. Деякий час жив, працював і служив у Германії, у контингенті радянських військ. Потім викладав інженерну справу у військових інститутах Москви. За його участю було написано і видано кілька книжок з цієї тематики.
Книги
- Средства механизации военно-мостовых работ : Установки для возведения опор высоковод. мостов. Лесозагот. лесопил. и электротехн. средства. Автомоб. краны : Учеб. пособие / В. Х. Рода, А. Н. Яворский ; Моск. автомоб.-дор. ин-т, Воен. каф., 20 см, М. МАДИ 1990.
- Средства механизации военно-мостовых работ : Дизель-молоты, копры, сваебойн. паромы и мостостроит. комплекты : Учеб. пособие / В. Х. Рода, А. Н. Яворский ; Моск. автомоб.-дор. ин-т, Воен. каф., 80 с. ил. 21 см, М. МАДИ 1990
- http://ip-66-181-23-20.cust.i2bnetworks.com/Default.aspx?book=66m37s1g1
Згадки
+ + +
Упокой, Боже, Василя і учини його в раю, де лики святих, Господи, і праведники сіяють яко світила; усопші люди Твої упокой, презираючи їх всі согрєшеніяІз спогадів Василя Харитоновича Рода:
"Тетя Марта прожила всю жизнь в поселке Брусилов, в том районе, где находится усадьба помещиков Синельниковых. У Марты было четверо детей - три сына и одна дочь. Она рано осталась вдовой, сама воспитывала детей, жила в основном в бедности. С ее младшим сыном Леней я дружил, мы были почти одногодками - он был старше меня на три года. После срочной службы в армии Леня закончил ветеринарный техникум и был в поселке очень уважаемым человеком. Жаль, что рано умер - болезнь легких, перешедшая по видимому в наследство от отца. Старший их брат погиб на фронте, средний погиб при стычке с партизанами - немцы принудили его служить в местной полиции. Их родная, а моя двоюродная сестра Надя живет со своей семьей в поселке Брусилов."
+ + +
Упокой, Боже, Кіндрата і учини його в раю, де лики святих, Господи, і праведники сіяють яко світила; усопші люди Твої упокой, презираючи їх всі согрєшеніяІз спогадів Василя Харитоновича Рода:
"Тетя Марта прожила всю жизнь в поселке Брусилов, в том районе, где находится усадьба помещиков Синельниковых. У Марты было четверо детей - три сына и одна дочь. Она рано осталась вдовой, сама воспитывала детей, жила в основном в бедности. С ее младшим сыном Леней я дружил, мы были почти одногодками - он был старше меня на три года. После срочной службы в армии Леня закончил ветеринарный техникум и был в поселке очень уважаемым человеком. Жаль, что рано умер - болезнь легких, перешедшая по видимому в наследство от отца. Старший их брат погиб на фронте, средний погиб при стычке с партизанами - немцы принудили его служить в местной полиции. Их родная, а моя двоюродная сестра Надя живет со своей семьей в поселке Брусилов."
+ + +
Упокой, Боже, раба Твого Степана і учини його в раю, де лики святих, Господи, і праведники сіяють яко світила; усопші раби Твої упокой, презираючи їх всі согрєшенія.7
771/7 <40+17> ♀ Людмила Григорівна Капустіна (Капустян) [Капустіни]eured: <27> ♂ Albert Smirnow [Smirnowie]
marvidigezh: Город Київ, Господарство Українське
douaridigezh: Пуща-Водицьке Кладовище Города Києва, Город Київ, Господарство Українське
marvidigezh: > 1950, Господарство Російське, Союзне Господарство, зв'язок втрачено з 1950х рр.
marvidigezh: 11 Ebrel 2010, Киев, Украина
eured: <28> ♀ Гончаренко [Гончаренки з Шрамківки]
kristenadur: >21 Genver 1945, Syrjanowsk, Altai-Gebiet, russische Wirtschaft, Unionswirtschaft, Die Frage der Taufe ist zweideutig, sie könnte sowohl orthodox als auch römisch-katholisch sein, zu Hause oder überhaupt nicht, die Mutter, Großmutter Sofia und ihre Schwester, Großmutter Varvara, könnten an der Zeremonie teilnehmen, sie, wie die Person, die die Taufe bei damals in der gleichen Umgebung waren (sowjetische, internationale, weitgehend atheistische Zyryanivsk und Altai im Jahr 1945) hätten ernsthaft darunter leiden können
broadelezh: >21 Genver 1945, Syrjanowsk, Russische Wirtschaft, Union Wirtschaft Ukrainisch (Kosaken, Russen)
marvidigezh: 28 Du 2021, Zazymie, Brovary district, Kyivs'ka oblast, Ukraine
douaridigezh: 9 Mezheven 2022, Північне Кладовище Города Києва, Город Київ, Господарство Українське, eingeäschert, Asche im Grab der Eltern beigesetzt
bennozh: >9 Mezheven 2022, Город Київ, Господарство Українське, Es liegt eine Genehmigung für einen kirchlichen Gedenkgottesdienst vor, einschließlich unter den Namen Herald und Gerasim
ganedigezh: 2 Gwengolo 1949, Город Луцьк, Справа Українська
eured: <29> ♀ Олимпиада Елена Михайловна Стадуб [Стадубы]
marvidigezh: 2 Kerzu 2003, Город Полоцьк, Справа Білоруська
douaridigezh: >2 Kerzu 2003, Город Полоцьк, Справа Білоруська
eured: <30> ♀ Колтуніва [Колтуніви]
eured: <31> ♀ Підопригора (Роде) [Підопригори]
marvidigezh: Ebrel 2022, Місто Київ, Спільна Справа Українська
douaridigezh: > Eost 2022, Північне Кладовище Міста Києва, Місто Київ, Спільна Справа Українська
eured: <32> ♂ Олександр Антонович Терещук [Терещуки] , Село Брусилів, Область Житомирська, Господарство Українське
marvidigezh: 2 Gwengolo 1999, Brussyliw, Oblast Schytomyr, Ukraine
З чоловіком і батьком доньки жила у громадянському шлюбі. Одружена не була.
Померла від раку.
+ + +
Упокой, Боже, Наталію і учини її в раю, де лики святих, Господи, і праведники сіяють яко світила; усопші люди Твої упокой, презираючи їх всі согрєшеніяmarvidigezh: 16 C'hwevrer 1984, Brussyliw, Oblast Schytomyr, Ukrainische Sozialistische Sowjetrepublik, Sowjetunion
+ + +
Упокой, Боже, Анатолія і учини його в раю, де лики святих, Господи, і праведники сіяють яко світила; усопші люди Твої упокой, презираючи їх всі согрєшеніяeured: <34> ♂ Микола Гаврилович Жичкін [Жичкіни] g. 14 Mezheven 1928
marvidigezh: 2021, Город Москва, Господарство Російське
eured: <35> ♀ Пинчук [Пинчуки]
marvidigezh: 10 Mezheven 2024, Город Фастів, Область Київська, Спільна Справа Українська
8
1081/8 <89+29> ♀ Моторна [Моторні] 952/8 <73+28> ♂
? Роде [Роде з Києва] 963/8 <73+28> ♂ Роде [Роде з Києва] 974/8 <77+27> ♂ Smirnow [Smirnowie] 985/8 <82+39> ♂ Соколов [Соколови] 996/8 <82+39> ♂ Соколов [Соколови] 1007/8 <81+35> ♀ Роде [Роде] 1018/8 <81+35> ♀ Роде [Роде] 1029/8 <74+31> ♀ Роде [Роде] 10310/8 <74+31> ♂ Роде [Роде] 10411/8 <74+30> ♀ Роде [Роде] 10512/8 <84+40> ♂ Моторний [Моторні] 10613/8 <84+40> ♀ Моторна (Потапчук) [Моторні] 10714/8 <87+41> ♀ Ярошевич [Ярошевичі] 10915/8 <80+38> ♂ Рыбчинский (Нагорный) [Рыбчинские] 11016/8 <88+33> ♂ Дмитрій Андрійович Роде [Роде] 11117/8 <88+?> ♀ Марія Андріївна Роде [Роде] Rummadoù ar bajenn: Приписні християни | Приписні християни Радомисльського повіту | Приписні християни Київської губернії | Приписні християни Російської імперії | Лицарі України | Лицарі Рідної України | Лицарі Старої Русі | Лицарі Святої Русі | Лицарі Забутої Троєщини | Лицарі Троєщини | Козаки Троєщини | Козаки | Народники України | Народники Козакії | Народники Русі | Народники Троєщини | Руська Церква | Козацька Церква | Українська Церква | Народники | Партія Бога | Козакія | Отці Козаки | Козакія | Отці Козаки | Вчителі Козацької України | Вчителі Народної України | Вчителі України | Вчителі Русі | Вчителі Європи | Вчителі Троєщини | Республіка Софії | Республіка Залізної Бабці | Республіка Залізної Софі | Лицарі України | Лицарі Рідної України | Лицарі Старої Русі | Лицарі Святої Русі | Лицарі Забутої Троєщини | Лицарі Троєщини | Козаки Троєщини | Козаки | Красна Армія | Кривава Орда | Українська Церква | Козацька Церква | Руська Церква | Народники | Народники України | Народники Козакії | Народники Русі | Красна Армія Дядька з Києва | Красна Армія Гетьмана Богдана | Красна Армія Воєводи Феодосія | Красна Армія Царя Феодосія | Країна Феодосія | Рідна Україна | Козацька Україна | Нескорима Козакія | Свята Русь | Забута Троєщина | Армія Феодосія | Козакія | Отці Козаки | Вчителі | Директори шкіл | Козаки Троєщини | Козаки | Красна Армія | Кривава Орда | Lehrer | Вчителі | Вчителі Козацької України | Вчителі Народної України | Вчителі України | Вчителі Русі | Вчителі Європи | Вчителі Троєщини | Вчителі Русі | Вчителі Європи | Вчителі Троєщини | Лицарі України | Лицарі Рідної України | Лицарі Старої Русі | Лицарі Святої Русі | Лицарі Забутої Троєщини | Лицарі Троєщини | Козаки Троєщини | Козаки | Красна Армія | Кривава Орда | Народники України | Народники Козакії | Народники Русі | Народники Троєщини | Красна Армія Гетьмана Богдана | Красна Армія Воєводи Феодосія | Красна Армія Царя Феодосія | Країна Феодосія | Рідна Україна | Козацька Україна | Нескорима Козакія | Свята Русь | Забута Троєщина | Армія Феодосія | Красна Армія Дядька з Києва | Козакія | Отці Козаки

