Павло Григорович Галаган g. 1853 a. a. 27 Ebrel 1869 - Taolenn an diskennidi
Ur pennad tennet eus Rodovid BR, ar c'helc'hgeriadur digor.
Den:271186
Ezhomm en deus hor servijer eus kalz loazioù evit diskwel gwezennoù bras. Setu perak ne c'hall gwelout an arvererien dizanv nemet 7 remziad diagentidi ha 7 remziad diskennidi en ur wezenn. Ma vennit gwelout ul lignez a-bezh hep enskrivadur, ouzhpennit an testenn ?showfulltree=yes e dibenn chomlec'h URL ar bajenn-mañ. Mar plij, ne lakait e neblec'h all ebet ul liamm eeun ouzh ur wezenn a-bezh.
ganedigezh: 1853
marvidigezh: 27 Ebrel 1869
marvidigezh: 27 Ebrel 1869
27 квітня 1869 року подружжя Галаганів постигла невиправна втрата – помер їхній син, єдина їхня дитина, шістнадцятирічний Павлусь Галаган. Горе батьків було безмежним і невтішним. Подейкували, що Галаган після смерті сина почав вірити в містику, повірив і у прокляття запорозьких характерників на весь його рід. Адже у той страшний 1709рік, рівно 160 років тому, коли москалі, захопивши при допомозі Галагана Запорозьку Січ, звіріючи від гарячої крові рубали полоненим січовикам голови і дерли з живих шкіру, козаки прокляли зрадника до сьомого коліна. Павлусь саме й був отим сьомим коліном Гната Галагана, на ньому цей рід і закінчився.
- http://www.pryluky.com/index.php/istoriya/4-istoriya/216-sokyryncigalagany.html
- http://agritura.livejournal.com/17394.html
- http://www.ukrainians-world.org.ua/ukr/peoples/91409a872b8dc8a2/
Павлусь Галаган (1852-1869) — єдина дитина в родині Григорія Павловича. Помер у 16-річному віці. Більше спадкоємців по чоловічій лінії в родині Ґалаґанів не було. Напевно збулося прокляття роду Ґалаґанів, яке накладено на Гната Ґалаґана за те, що він повернув зброю проти своїх побратимів-запорожців. Рід проклято до сьомого коліна.
