Василь Семенович Капшученко g. 26 C'hwevrer 1846 a. a. 12 Du 1909 - Taolenn an diskennidi
Ur pennad tennet eus Rodovid BR, ar c'helc'hgeriadur digor.
eured: <1> ♀ Дарія Максимівна ? (Капшученко) [?] g. 1842? a. a. 15 Du 1874, Пирогів, Хотівська волость, Київський повіт, Київська губернія, Російська імперія
eured: <2> ♀ Екатерина Сидоровна Антоненко (Капшученко) [Антоненки] g. 1854? a. a. 1914
marvidigezh: 12 Du 1909, Пирогів, Хотівська волость, Київський повіт, Київська губернія, Російська імперія
douaridigezh: 13 Du 1909, Пирогів, Хотівська волость, Київський повіт, Київська губернія, Російська імперія
|
Народився 26 лютого 1846 року (за старим стилем) в селі Пирогово, Київського повіту, Київської губернії, Російської імперії, в сім'ї селян.
Батько - Семен Леонтійович Капшученко (1818-1857), мати - Капшученко Мотрона Ісидорівна (1814?-1904).
Був старшиною Хотівської волості, Київського повіту, Київської губернії, за переказами мав медаль (нагороду) від царя.
Помер 12 листопада 1909 року (за старим стилем) від тифу через три дні після вінчання дочки, Капшученко Анастасії Василівни.
Похований 13 листопада 1909 року на загальному кладовищі села Пирогово, місцезнаходження могили невідоме. Про це зроблений запис у метричній книзі Хресто-Воздвиженської церкви села Пирогово Київського повіту Київської губернії за 1909 рік за № 56.
Волостний старшина Хотівської волості Київського повіту Київської губернії.
+ + +
Упокой, Боже, раба Твого Василя і учини його в раю, де лики святих, Господи, і праведники сіяють яко світила; усопші раби Твої упокой, презираючи їх всі согрєшенія.2
31/2 <1+1> ♂ Андрій Васильович Капшученко [Капшученки]marvidigezh: 1868, Пирогів, Хотівська волость, Київський повіт, Київська губернія, Російська імперія
marvidigezh: 1933, Пирогів, Київська область, УСРР, ССРР
marvidigezh: 1871, Пирогів, Хотівська волость, Київський повіт, Київська губернія, Російська імперія
eured: <3> ♂ Мусій Андрієвич Ковтуненко [Ковтуненки] g. 1871
marvidigezh: 1874, Пирогово, Київський повіт, Київська губернія, Російська імперія
marvidigezh: 1880, Пирогово, Київський повіт, Київська губернія, Російська імперія
eured: <4> ♀ Мария Васильевна Грищенко [Грищенки] g. 19 Genver 1893 a. a. 1939
marvidigezh: 11 Eost 1937, Киев, УССР, СССР
douaridigezh: 11 Eost 1937, Быковня, Броварской район, Киевская область, УССР, СССР
eured: <5> ♀ Марія Полікарпівна Голова [Голови]
marvidigezh: 1887, Пирогово, Київський повіт, Київська губернія, Російська імперія
marvidigezh: 1888, Пирогово, Київський повіт, Київська губернія, Російська імперія
marvidigezh: 1888, Пирогово, Київський повіт, Київська губернія, Російська імперія
darvoud 1: Макошинская Покровская церковь, Черниговская область, УССР, СССР, служил священником
eured: <6> ♀ Анастасия Павловна Ковальковская [Ковальковские] g. 15 Kerzu 1884
marvidigezh: 19 Gouere 1959, Киев, УССР, СССР
douaridigezh: >19 Gouere 1959, Лук'янівське кладовище, Київ, УРСР, СРСР, ділянка 20, ряд 11, місце 27
|
 |
 |
Народився 6 грудня 1889 у селі Пирогово, Київського повіту, Київської губернії - тепер один з районів Києва в сім'ї cелян.
Батько - Капшученко Василь Семенович (1846 - 1909) - волостний старшина Хотівської волості, Київського повіту, Київської губерії, мати Капшученко Єкатерина Ісидорівна (1854? - 1914).
Був одружений на Анастасії Павлівні Ковальковській (Ковальківській, Капшученко), дочці псаломщика Архістратига Михайлівської церкви у селі Хотівля, Городнянського повіту, Чернігівської губернії.
У них була лише 1 дочка - Раїса Миколаївна Капшученко (Окіпна) (1912 або 1914 р.н. - 1942). Відома артистка, у роки Великої Вітчизняної - відома підпільниця, розстріляна німцями.
В духовному сані з 1913 року.
В 1927 році купив в м.Чернігові будинок на вул. Карла Лібкнехта, за який заплатив 1200 карбованців.
В травні 1931 року повернувся в село Ковчин Куликівського району Чернігівської області за речами, які залишив у домі Шульги Василя Миновича, у якого знімав квартиру. Але виявилось, що на той час Шульга В.М. вже був розкуркулений, все його майно разом з залишеними речами на зберігання - конфісковано.
Тоді ж був заарештований і направлений в ГПУ Олішевського району, де знаходився під вартою 3 дні, потім звільнений. Конфісковані речі так і не були повернуті.
Розмовляв з ігуменом Палладієм (Мищенко) і ігуменом Миколаєм у Свято-Троїцькому монастирі, які відбувались в церкві і світі.
Дом в Чернігові був націоналізований у 1932 році і проданий державним виконавцем. Друга частина дому продана за 1400 карбованців. Сім'я була виселена.
Служив священником Покровської церкви в селі Макошино, Менського району, Чернігівської області.
16 лютого 1933 року заарештований органами НКВД і тримався під арештом.
15 травня 1933 року був засуджений суддівською трійкою (виписка з протоколу № 74/507): «Выслать через ПП ОППУ Севкрай сроком на 3 года, считать срок с 16.02.1933 г. К месту ссылки направить этапом» (справа зберігається Чернігівському обласному архіві).
Перед війною можливо був священником в церкві Кагарлика.
Перед другою світовою війною і одразу після війни служив у Свято-Миколаївській церкві в районі Святошино м.Києва біля окружної дороги, потім в цій церкві був спортивний зал (Свято-Миколаївська церква була побудована на кошти дачників в 1907 році, а потім зруйнована у 60-х роках XX ст.).
З 1 по 31 червня 1959 року викладав курсантам на пастирських курсах при Київській духовній семінарії.
Останні роки життя майже до самої смерті служив протоієреєм Андріївського собору в місті Києві.
Помер 19 липня 1959 року, похований в місті Києві на Лук'янівському кладовищі (ділянка 20, ряд 11, місце 27).
+ + +
Упокой, Боже, раба Твоего Николая и учини его в раю, идеже лицы святых, Господи, и праведницы сияют яко светила; усопшия рабы Твоя упокой, презирая их вся согрешения.eured: <7> ♂ Семен Васильович Орленко [Орленки] g. 1885 a. a. 1942
marvidigezh: 1964, Пирогово, Київський повіт, Київська губернія, Російська імперія
+ + +
Упокой, Боже, рабу Твою Анастасію і учини її в раю, де лики святих, Господи, і праведники сіяють яко світила; усопші раби Твої упокой, презираючи їх всі согрєшенія.eured: <8> ♂ Степан Аврамович Онипченко [Онипченки]
eured: <9> ♂ Григорій Порфирійович Онипченко [Онипченки] g. 1886, Пирогово, Київський повіт, Київська губернія, Російська імперія
marvidigezh: 1960, Київ, УРСР, СРСР
3
381/3 <11+4> ♀ Евфросинья Прохоровна Капшученко [Капшученки]eured: <11> ♂ Іван Арсентійович Моргуненко [Моргуненки] g. 1907
marvidigezh: 13 Meurzh 1915, Пирогово, Київський повіт, Київська губернія, Російська імперія
eured: <13> ♂ Павло Окіпний [Окіпні]
kristenadur: 4 C'hwevrer 1914, Чернігівська Воскресенська церква, Російська імперія
darvoud 1: >5 Gouere 1942, Київ, УРСР, СРСР, арештована працівниками гестапо
marvidigezh: 6 Du 1942, Київ, УРСР, СРСР, страчена після чотирьох місяців катувань
|
 |
 |
 |
 |
 |
marvidigezh: 16 Gwengolo 1917, Пирогово, Київський повіт, Київська губернія, Російська імперія
eured: <14> ♂ Никифор Васильович Гончаренко [Гончаренко] g. 1910
eured: <15> ♀ Ольга Вікторівна Левадна (Орленко) [Левадні] g. 24 Du 1922 a. a. 13 Ebrel 2008, Київ, УРСР, СРСР
torr-dimeziñ: <15!> ♀ Ольга Вікторівна Левадна (Орленко) [Левадні] g. 24 Du 1922 a. a. 13 Ebrel 2008, Київ, УРСР, СРСР
eured: <15!> ♀ Ольга Вікторівна Левадна (Орленко) [Левадні] g. 24 Du 1922 a. a. 13 Ebrel 2008, Київ, УРСР, СРСР
douaridigezh: 20 Gwengolo 1989, Святошинське кладовище, Київ, УРСР, СРСР
marvidigezh: 21 Gwengolo 1989, Київ, УРСР, СРСР
 |
|
ОРЛЕНКО ИВАН СЕМЕНОВИЧ родился 19 марта 1919 года (по новому стилю) в пригороде г. Киева - Святошино, теперь это один из районов г. Киева, в семье крестьян.
Родители: Отец – Орленко Семен Васильевич (1885 – 1942) родом из села Беличи Белогородская волость Киевского уезда Киевской губернии. Мать – Орленко (ур. Капшученко) Анастасия Семеновна (1891 – 1964) родом из села Пирогово Хотовской волости Киевского уезда Киевской губернии.
Был женат на Орленко (ур. Левадней) Ольге Викторовне (1922 – 2008), с которой вступил в брак 08 сентября 1948 года в г. Киеве, 21 ноября 1955 года развелся, а 06 марта 1956 года снова женился на ней.
У них было 2 детей:
1. Орленко Александр Иванович (1949 г.р.), живет в г. Киеве.
2. Орленко Татьяна Ивановна (1961 – 1984), умерла молодой, замужем не была, детей не было, похоронена в г. Киеве на Святошинском кладбище.
До армии трудового стажа было три года (так записано в трудовой книжке со слов).
20.10.1939 г. ушел добровольцев на Финскую войну
1941 – 1945 г. был участником Второй мировой войны, был несколько раз в плену.
1945 -1946 служба в Советской армии.
30.04.1947 по 15.02.1948 работал на Станкозаводе слесарем.
24.02.1948 – 25.10.1949 работал на комбинате «Промстройдеталь» слесарем-ремонтником.
24.02.1950 – 30.10.1951 работал на комбинате «Промстройдеталь» слесарем 7 разряда в ремонтном цехе.
05.04.1952 – 04.08.1952 работал на заводе Гипсодок слесарем в механическом цеху.
04.02.1953 – 05.04.1954 работал на Табачной фабрике слесарем в сигаретном цехе и слесарем в механическом цехе.
15.12.1954 – 15.02.1955 работал в Киевском сантехзаводе слесарем по ремонту оборудования в механическом цехе.
15.04.1955 – 29.08.1955 работал в автобазе № 849 Главвоенстроя слесарем-монтажником.
14.06.1956 – 05.04.1957 работал на Киевском заводе гаражного оборудования слесарем по ремонту оборудования 7 разряда в механическом цехе.
17.07.1957 – 24.02.1958 работал на Киевском чугунно-кровельном заводе слесарем огм 7 разряда.
17.12.1958 – 17.07.1960 работал в Центрально-заготовительном заводе треста «Киевспецстрой» слесарем 7 разряда в ОГМ. 15.12.1959 был присвоен 6 разряд.
20.07.1960 – 26.01.1964 работал на Киевском заводе нестандартного оборудования слесарем 7 разряда в ОГМ. 01.10.1960 г. присвоен 6 разряд. В июне 1962 г.переведен в механический цех № 2, а в октябре 1962 г. переведен в отдел главного механика.
04.02.1964 – 07.05.1964 работал на заводе отделочных материалов слесарем по ремонту оборудования 6 разряда.
13.05.1964 – 19.10.1964 работал на заводе «Киевприбор» слесарем-ремонтником 6 разряда в цехе № 18.
27.10.1964 – 24.03.1970 работал на Киевском заводе експериментальных машин «Главстроймеханизация» им. Парижской коммуны слесарем-ремонтником 6 разряда в ОГМ.
02.04.1970 – 14.04.1986 работал в ОКБ института металлофизики АН УССР слесарем-ремонтником 6 разряда.
25.08.1986 – 12.06.1986 работал временно на Киевском экспериментальном заводе им. Парижской коммуны слесарем 6 разряда в ОГМ.
13.01.1987 – 22.04.1987 работал на Киевском экспериментальном заводе им. Парижской коммуны такелажником 3 разряда в дворовой бригаде.
Умер 21 сентября 1989 года, похоронен в г. Киеве на городском Святошинском кладбище.
+ + +
Упокой, Боже, раба Твого Івана і учини його в раю, де лики святих, Господи, і праведники сіяють яко світила; усопші раби Твої упокой, презираючи їх всі согрєшенія.
marvidigezh: 31 Here 1944, Нізіна, Келецьке воєводство, Річ Посполита Польська
|
По преданиям ушел из дома подростком из-за побоев и тирании отца. Перед началом Второй мировой войны вернулся в семью. В 1941 году был призван в армию. Погиб на территории Польши 31 октября 1944 года.
Есть данные на сайте http://obd-memorial.ru.eured: <16> ♀ Олександра Олександрівна Бонашук (Орленко) [Бонашуки]
marvidigezh: 18 Meurzh 1944, Вовча гора, Хмельницький район, Хмельницька область, УРСР, СРСР
Есть данные на http://obd-memorial.ru
 |
marvidigezh: 1941
+ + +
Упокой, Боже, раба Твого Олексія і учини його в раю, де лики святих, Господи, і праведники сіяють яко світила; усопші раби Твої упокой, презираючи їх всі согрєшенія.
|
Родился 22 августа 1933 года (по новому стилю) в пригороде г. Киева - Святошино, теперь это один из районов г. Киева, в семье крестьян.
Родители: отец – Орленко Семен Васильевич (1885 – 1942) родом из села Беличи Белогородской волости Киевского уезда Киевской губернии, мать – Орленко (ур. Капшученко) Анастасия Семеновна (1891 – 1964) родом из села Пирогово Хотовской волости Киевского уезда Киевской губернии.
Трудовая деятельность:
08.10.1948 г. – 17.08.1949 г. - ученик сапожного мастера в Октябрьском райпромкомбинате г. Киева.
18.08.1949 г. – 03.05.1950 г. – сапожный мастер 3 разряда в Октябрьском райпромкомбинате г. Киева.
22.05.1950 г. - 14.11.1950 г. - ученик клепальщика в цехе № 5 завода № 73 в г. Киеве.
15.11.1950 г – 14.07.1951 г. - клепальшик 3-го разряда цеха № 5 завода № 73 в г. Киеве.
15.07.1951 г. – 09.10.1951 г. – слесарь 3-го разряда цеха № 3 завода № 73 в г. Киеве.
10.10.1951 г. - 14.02.1952 г. -слесарь 3-го разряда цеха № 20 завода № 73 в г. Киеве.
14.05.1952 г. – 21.10.1952 г. - подсобник кузнечно-термического цеха Киевского завода «Красный экскаватор».
1952 – 1955 – служба в армии.
03.12.1955 г. – 23.09.1956 г. - проходчик стройуправления № 4 треста Воркуташахтострой.
23.09.1956 г. – 30.04.1961 г. – навалоотбойщик шахты № 1 «Капитальная» комбината Воркутуголь.
01.05.1961 г. – 30.06.1964 г. -горнорабочий очистного забоя подземного участка шахты № 1 «Капитальная» комбината Воркутуголь.
01.07.1964 г. - 14.06.1971 г. - горнорабочий 4-го разряда очистного забоя подземного участка шахты № 1 «Капитальная» комбината Воркутуголь.
24.12.1971 г. – 31.03.1975 г. - проходчик 4-го разряда подземщиком в СМУ-4 Киевметростроя.
01.04.1975 г. – 30.11.1975 г. - проходчик 4-го разряда подземщиком в СМУ-6 Киевметростроя.
01.12.1975 г. – 25.08.1984 г. – проходчик 4-го разряда на подземных работах в СМУ-6 Киевметростроя.
23.08.1984 г. – 26.04.1990 г. - пенсионер.
Умер 26.04.1990 года, похоронен в г. Киеве на городском Лесном (Северном кладбище), участок № 15, ряд 18, место 10.
4
501/4 <34> ♂ Николай [?]marvidigezh: 1941
marvidigezh: 1941
douaridigezh: Meurzh 1984, Святошинское кладбище, Киев, УССР, СССР
marvidigezh: 8 Meurzh 1984, Киев, УССР, СССР
