Дарья Васильевна ? (Гончаренко) g. 1896 - Taolenn an diskennidi

Eus Rodovid BR

Den:966090

Ezhomm en deus hor servijer eus kalz loazioù evit diskwel gwezennoù bras. Setu perak ne c'hall gwelout an arvererien dizanv nemet 7 remziad diagentidi ha 7 remziad diskennidi en ur wezenn. Ma vennit gwelout ul lignez a-bezh hep enskrivadur, ouzhpennit an testenn ?showfulltree=yes e dibenn chomlec'h URL ar bajenn-mañ. Mar plij, ne lakait e neblec'h all ebet ul liamm eeun ouzh ur wezenn a-bezh.

1_1/1 ♀ Дарья Васильевна ? (Гончаренко) [?]

ganedigezh: 1896, Княжичи, Остерский уезд, Черниговская губерния, Российская империя
eured: <1> ♂ Семен Васильович Гончаренко [Гончаренки з Княжич] g. 26 Genver 1888 a. a. 1943

Згадується в дворі №241 зі списку жителів села Княжичі за 1925 рік, розміщеному в книзі Ольги Касьян "Княжичі. Моє рідне село" на сторінці 313.

2

4_1/2 <1+1> ♀ Нина Семёновна Гончаренко [Гончаренки]

ganedigezh: 1921, Княжичи, Остерский уезд, Черниговская губерния, УССР

Згадується в дворі №241 зі списку жителів села Княжичі за 1925 рік, розміщеному в книзі Ольги Касьян "Княжичі. Моє рідне село" на сторінці 313. За словами М.М.Гончаренка приїзджала до них 1 раз в с.Княжичі разом із сестрою Сонею.

2_2/2 <1+1> ♂ Андрій Семенович Гончаренко [Гончаренки з Княжич]

ganedigezh: 1924, Княжичі, Броварський район, Київська область, УСРР, СРСР
marvidigezh: 1943, Княжичі, Броварський район, Київська область, УРСР, СРСР

Розстріляний фашистами в Княжичах під час їх відступу у 1943 році як і його батько і чимало інших чоловіків і молодих хлопців села. Жінки і дітей не було.

+ + +

Упокой Боже, Андрія і учини його в раю, де лики святих, Господи, і праведники сіяють яко світила; усопші люди Твої упокой, презираючи їх всі согрєшенія

3_3/2 <1+1> ♀ Софія Семенівна Гончаренко [Гончаренки]

ganedigezh: 1926, Село Княжичі, Район Броварський, Область Київська, Господарство Українське, Союзне Господарство

За спогадами двоюродної сестри А.М.Гончаренко, хресної Ф.К.Тетянича. Батька розкуркулили в 1929 році. Сім'я щоб уникнути арешту виїхала з села, ніби жили і працювали в Києві. Повернулись в село вже при німцях - думали, що життя зміниться. Батька єврофашисти розстріляли при відступі у 1943 році. Згодом, за словами двоюрідного брата, Миколи Михайловича Гончаренка виїхала в Росію, вийшла заміж за желєзнодорожника.