Стефанія Левицька (Калитовська) g. 1877 a. a. 1 C'hwevrer 1917

Ur pennad tennet eus Rodovid BR, ar c'helc'hgeriadur digor.

Darvoudoù

1877 ganedigezh: Нижнів

19 C'hwevrer 1907 eured: Скала Подільська, ♂ Єронім Калитовський (Трохим Дріт) [Калитовські] g. 1866 a. a. 22 Kerzu 1926

28 Eost 1908 bugel: ♂ Павло Калитовський [Калитовські] g. 28 Eost 1908

19 Genver 1911 bugel: Стрий, ♀ Тетяна Калитовська (Зінько) [Калитовські] g. 19 Genver 1911 a. a. 1999

22 Here 1916 bugel: Стрий, ♀ Марта Калитовська [Калитовські] g. 22 Here 1916 a. a. 16 Genver 1990

1 C'hwevrer 1917 marvidigezh: Закопане, Похована в Стрию.

Notennoù

Наступною в сімействі Левицьких народилася донька Стефанія (1878-1917). Високоосвідчена (отримала фінансово-економічну освіту), ерудована, прекрасний знавець української та зарубіжної літератур, Стефанія до одруження проживала в будинку Грушевських у Львові та працювала бібліотекарем в НТШ. У львівському меморіальному музеї Михайла Грушевського зберігається спільне фото Стефанії Левицької і Катерини Грушевської. Також там знаходиться спільний лист Михайла та Марії Грушевських від 1898 року до Стефанії Левицької з Владикавказа, в якому близькі родичі обговорюють майбутні заручини Стефанії з адвокатом із Борщева Єронімом Калитовським: «Так пише Вуйко (Вуйко-Михайло Грушевський – автор), а я хиба те саме можу повторити: і менї з лиця панич (Єронім Калитовський – автор) подобає ся, але то все нічого не значить: найважнійше то чи тобі подобає ся і чи добрий». Стефанія Калитовська була активною громадською діячкою, свідомою патріоткою, зокрема була головою «Союзу Українок» у Стрию. На жаль, прожила вона коротке життя. Після тривалої хвороби Стефанія померла у 1917 році, залишивши троє маленьких дітей. Близький друг сімейства Калитовських, письменник Василь Стефаник так відгукнувся на велику і сумну втрату у листі до Єроніма Калитовського: «Дорогий Єронім! Хотів би вам написати хоч одне словечко розради, та не можу єго знайти, найрадше сумував бим з Вами над гробом вашої дружини, бо житє мене навчило сумувати. Прийміть від мене лиш щирі бажання аби діти Ваші Вам здорові росли та аби Ви могли їх вести за малі руки місто їх мами. Ваш Василь Стефаник».

• http://skalaugcc.at.ua/blog/2011-10-04-14

Закінчила у Львові виділові школи, а потім жіночий учительський семінар і склала державний бухгалтерський іспит. У Науковому товаристві ім. Шевченка працювала бухгалтером-книговодом. Брала активну участь у всіх важливих справах українського жіноцтва в Заліщиках (там тоді працював її чоловік). Згодом сім’я перебралася до Стрия. Померла 1 лютого 1917 року в Закопанім, де лікувалася від прогресуючого туберкульозу.

Eus an dud-kozh d'ar vugale-vihan