Феодора Ивановна Мирович (Лизогуб) g. 1676 a. a. 1726 - Taolenn an diskennidi

Ur pennad tennet eus Rodovid BR, ar c'helc'hgeriadur digor.

Den:221649
Jump to: navigation, search
Ezhomm en deus hor servijer eus kalz loazioù evit diskwel gwezennoù bras. Setu perak ne c'hall gwelout an arvererien dizanv nemet 7 remziad diagentidi ha 7 remziad diskennidi en ur wezenn. Ma vennit gwelout ul lignez a-bezh hep enskrivadur, ouzhpennit an testenn ?showfulltree=yes e dibenn chomlec'h URL ar bajenn-mañ. Mar plij, ne lakait e neblec'h all ebet ul liamm eeun ouzh ur wezenn a-bezh.
11/1 <?+?> Феодора Ивановна Мирович (Лизогуб) [Мировичи]
ganedigezh: 1676
eured: <1> Яков Ефимович Лизогуб [Лизогубы] g. 1675 a. a. 1749
marvidigezh: 1726
в замужестве за Яковом Ефимовичем Лизогубом, генеральным обозным, оказалась огражденной от всех напастей семьи, прожила отпущенный век степенно, почила мирно.

2

31/2 <1+1> Пелагея Яковлевна Лизогуб (Рубец, Покорская) [Лизогубы]
Другой сын Михаил Игнатьевич женат на Пелагее Яковлевне Лизогуб (р.1709г.) - дочери Генерального обозного.
22/2 <1+1> Мария Яковлевна Лизогуб (Бороздна) [Лизогубы] 43/2 <1+1> N. Яковлевна Лизогуб (Томара) [Лизогуби]
54/2 <1+1> Екатерина Яковлевна Лизогуб (Дунина-Борковская) [Лизогубы]

3

71/3 <5+5> Яков Андреевич Дунин-Борковский [Дунин-Борковские]
servij milourel: бунчуковый товарищ(1760)
darvoud all: подкоморий Черниговского подкоморского суда(1767-1772)
82/3 <3+3> Анна Даниловна Покорская (Бороздна) [Покорские]
derez: представительница казаче-старшинского рода
eured: <6> Иван Петрович Бороздна [Бороздны]
93/3 <3+2> Иван Михайлович Рубец [Рубцы]
ganedigezh: 1731?
eured: <7> Елена Степановна Карпека (Рубец) [Карпеки]
servij milourel: 1760 - 1782, войсковой товарищ
servij milourel: 1783 - 1784, бунчуковый товарищ
micher: 1783 - 1792, заседатель Новоместского уездного суда
servij milourel: 1792, премьер-майор
64/3 <4+?> Евдокия Степановна Томара [Томари]
По лінії матері Лев Деркач був правнуком Євдокії Стефанівни Томари. Племінник Євдокії, переяславський поміщик Стефан Томара у 1753 році запросив вихователем до свого сина Василя кращого студента Київської академії Григорія Сковороду, який більше п’яти років прожив у сім’ї Томар. Василевий син Степан Томара отримав у спадок від діда землі у Сушках і Прохорівці які потім дісталися Степану Гайворонському, чоловікові його сестри Ганни. Степан оселився в гаю під горою де сьогодні знаходиться сільське кладовище і стояла церква, за переказами, описана Гоголем у повісті «Вій». На горі мешкав у своїй садибі Іван Максимович. Саме там, на Михайловій горі під віковічним дубом любив відпочивати Тарас Шевченко коли навідувався до свого друга Михайла Максимовича.

Дід Євдокії Томари Яків Лизогуб мав брата Семена, онука якого Тетяна Семенівна приходилася бабусею М.В.Гоголю. Її маєток знаходився в селі Келеберда, що поряд із Прохорівкою та Сушками. Садиба Лизогубів залишилася у спадок батькам письменника. У гоголівській повісті «Майська ніч, або утоплена» введено персонаж – «комиссар, отставной поручик Козьма Деркач-Дришпановский». Комісар вирішує питання адміністративно-наказного характеру, що проводить відповідну паралель із комісаром полковим канівським у 1730 році Андрієм Денисовичем Деркачем та його сином Павлом, губернським реєстратором у 1784-1790 роках. Саме в той період розгортається фантастичний сюжет повісті.

Євдокія Стефанівна вийшла заміж за Петра Базилевича, брат якого Федір був дідом Івана Максимовича. Його внуки Катерина – дружина Льва Павловича Деркача, похованих в Сушках та Олександр, батько Михайла Олександровича Максимовича, похованого на Михайловій горі в Прохорівці.

4

111/4 <6+8> Леонтий Петрович Базилевич [Базилевичи]
ganedigezh: 1707, царство Русское
servij milourel: Переяславский полк, Малороссия, Российская империя, полковой судья
eured: <9> Марія Іванівна Гондзеровська (Базилевич) [Гондзеровські]
marvidigezh: Российская империя
122/4 <7> Николай Яковлевич Дунин-Борковский [Дунин-Борковские]
ganedigezh: 1750 - 1755
servij milourel: поручик с 1780 года
micher: Городницкий уездный предводитель дворянства(1788-1791)
eured: <10> София Петровна Скоропадская (Дунин-Борковская) [Скоропадские] a. a. 1827
eured: <11> Елизавета [?]
eured: <12> Параскева Никитична Волк (Дунин-Борковская) [Волк]
103/4 <7> Андрей Яковлевич Дунин-Борковский [Дунин-Борковские]
Черниговский губернский предводитель дворянства
134/4 <9+7> Филипп Иванович Рубец [Рубцы]
ganedigezh: 1772?
servij milourel: поручик
micher: помошник почтмейстера Стародубской почтовой конторы и титулярный советник
eured: <14> Татьяна Павловна Свет (Рубец) [Свет] g. 1773?

5

141/5 <11+9> Анастасія Леонтіївна Базилевич (Деркач) [Базилевичі]
ganedigezh: Российская империя
eured: <15> Павел Андреевич Деркач [Деркачи] g. 1761
Згодом Павло Андрійович Деркач стане чоловіком Анастасії Базилевич, правнуки Пелагеї Лизогуб, що була двоюрідною сестрою Семена Лизогуба – внука гетьмана І.Скоропадського.
162/5 <12+10> Иван Николаевич "старший" Дунин-Борковский [Дунин-Борковские]
ganedigezh: 4 Genver 1783
servij milourel: ротмистр с 1816 года
eured: <16> Александра Ивановна Кондратьева (Дунин-Борковская) [Кондратьевы]
153/5 <10+13> Дмитрий Андреевич Дунин-Борковский [Дунин-Борковские] 174/5 <13+14> Іван Пилипович Рубець [Рубці]
ganedigezh: 10 Ebrel 1796
servij milourel: генерал-майор
eured: <18> Анна Петровна Немирович-Данченко (Рубец) [Немировичи-Данченки]
marvidigezh: 1853

6

181/6 <14+15> Лев Павлович Деркач [Деркачи]
ganedigezh: 1780, Российская империя
eured: <19> Екатерина Ивановна Максимович (Деркач) [Максимовичи] g. 1789 a. a. 13 Du 1864
marvidigezh: 10 Eost 1867, Российская империя
У серпні цьго року минула 145-та річниця від дня смерті Льва Павловича Деркача –засідателя земського суду в Золотоноші, учасника війни з Наполеоном, товариша М.В.Гоголя і Т.Г.Шевчанка та 15 листопада виповнюється 183 роки від дня народження доньки Льва Деркача Марії Шуліченко-Єщенко – засновниці сушківської школи, видатної благодійниці нашого краю. Останки цих діячів покояться в родинному пантеоні на сільському цвинтарі в Сушках.

Ось козацька родина Деркачів похованих на сушківському цвинтарі: Лев Павлович (1780-10.08.1867), Катерина Іванівна (1789-13.11.1864), їхні сини Петро (1817-2.4.1887) та Микола (1822-3.3.1895) обидва підполковники, доньки Анна (6.9.1817-1.4.1902), Олександра (18.8.1819-27.09.1888) та Марія Шуліченко-Єщенко (померла після 1900 року). В текстах зазначено: «Здесь погребён / погребена дворянин / дворянка». Як відмічає М.Максимович «…в войсковой старшине заключалось тогда и из неё определилось потом нынешнее дворянство малороссийское». Остання, Марія Львівна народилася у 1828 році в Сушках. Залишившись вдовою вона переселилася із хутора неподалік Золотоноші до рідного села. Не маючи дітей, Марія Шуліченко-Єщенко відшкодувала велику садибу в 1, 5 десятин під будівництво школи, обладнавши її меблями та закупивши підручники. Згодом, вона пожертвувала для потреб закладу 16 десятин лугової землі, а також надавала фінансову підтримку сушківській церкві. Загальна сума її благодійної діяльності склала 12 тисяч карбованців.

За часів Михайла Максимовича в Сушках, як пише він далі: «и теперь живёт правнук Дениса, внук Андрея Лев Павлович Деркач, который в войну двенадцатого года козаковал на берегах Рейна и при отставке награждён чином коллежского секретаря. С той поры наслаждается он благополучным миром в кругу своего семейства. Из его коморы (точно такой, какую описал Гоголь в «Старосветских помещиках») получил я в подлиннике вышеприведённые универсалы и несколько других старинных записей».

У гоголівській повісті «Майська ніч, або утоплена» введено персонаж – «комиссар, отставной поручик Козьма Деркач-Дришпановский». Комісар вирішує питання адміністративно-наказного характеру, що проводить відповідну паралель із комісаром полковим канівським у 1730 році Андрієм Денисовичем Деркачем та його сином Павлом, губернським реєстратором у 1784-1790 роках. Саме в той період розгортається фантастичний сюжет повісті.

Під час гостини у Максимовичів у 1859 р. з родиною Деркачів заприятелював і Тарас Шевченко. В листі до Максимовічів 9.10.1859 поет пише: «…поклоніться низенько од мене старим Деркачам…». У 1860 році Шевченко надіслав їм останнє видання «Кобзаря» з дарчим написом: «Льву Павловичу Деркачу з дітками і внучатами на вспомин. Тарас Шевченко». У березні того року М.Максимович пише Т.Шевченку, що його сім’я «і старий Деркач Лев Павлович, получили по книзі «Кобзаря» Вашого з надписом руки Вашої власної і з приложенієм Вашої персони, і були ми тому дуже раді, і Вам за те сердечне дякуєм, сподіваючись, що і Вас самих побачимо знову на побережжю нашому і в сьогорочнеє літо».

192/6 <15+17> Яков Дмитриевич Дунин-Борковский [Дунин-Борковские] 203/6 <16+16> София Ивановна Дунин-Борковская (Носкова, Долгово-Сабурова) [Дунин-Борковские]
ganedigezh: 1818?
niver a euredoù: в 1-м браке за генералом Носковым
darvoud all: в 2-м супружестве за Долгово-Сабуровым
eured: <21> Пётр Сергеевич Долгово-Сабуров [Долгово-Сабуровы]
eured: <22> N. Носков [Носковы]
224/6 <17+18> w Александр Иванович Рубец [Рубцы]
ganedigezh: 1 Here 1837, Чугуев, от 2-го брака отца
micher: хоровий диригент,музыковед, фольклорист (собиратель народных песен) и музыкальный педагог
marvidigezh: 1913, Стародуб, Черниговская губерния
215/6 <16+16> Анна Ивановна Дунин-Борковская (Суровцова) [Дунин-Борковские]

7

231/7 <18+19> Петро Львович Деркач [Деркачі]
ganedigezh: 1817
marvidigezh: 2 Ebrel 1887
Ось козацька родина Деркачів похованих на сушківському цвинтарі: Лев Павлович (1780-10.08.1867), Катерина Іванівна (1789-13.11.1864), їхні сини Петро (1817-2.4.1887) та Микола (1822-3.3.1895) обидва підполковники, доньки Анна (6.9.1817-1.4.1902), Олександра (18.8.1819-27.09.1888) та Марія Шуліченко-Єщенко (померла після 1900 року). В текстах зазначено: «Здесь погребён / погребена дворянин / дворянка».

Маємо дані, що у другому скликанні Золотоніського земського зібрання (1867–1870 рр.) із 50 гласних 23 були представниками дворянства, 16 – козаками, 6 – селянами-власниками, 4 – купцями і 1 – священик. На цей час обов’язки повітового предводителя Золотоніського дворянства тимчасово виконував титулярний радник Яків Максимович Деркач, який змінив на цій посаді Олександра Миколайовича Маркевича, а головою повітової земської управи був ротмістр Василь Іванович Гінц, членами земської управи працювали підполковник Петро Львович Деркач та капітан гвардії Іван Васильович Товбич.

252/7 <18+19> Ганна Львівна Деркач [Деркачі]
ganedigezh: 6 Gwengolo 1817
marvidigezh: 1 Ebrel 1902
Ось козацька родина Деркачів похованих на сушківському цвинтарі: Лев Павлович (1780-10.08.1867), Катерина Іванівна (1789-13.11.1864), їхні сини Петро (1817-2.4.1887) та Микола (1822-3.3.1895) обидва підполковники, доньки Анна (6.9.1817-1.4.1902), Олександра (18.8.1819-27.09.1888) та Марія Шуліченко-Єщенко (померла після 1900 року). В текстах зазначено: «Здесь погребён / погребена дворянин / дворянка».
263/7 <18+19> Олександра Львівна Деркач [Деркачі]
ganedigezh: 18 Eost 1819
marvidigezh: 27 Gwengolo 1888
Ось козацька родина Деркачів похованих на сушківському цвинтарі: Лев Павлович (1780-10.08.1867), Катерина Іванівна (1789-13.11.1864), їхні сини Петро (1817-2.4.1887) та Микола (1822-3.3.1895) обидва підполковники, доньки Анна (6.9.1817-1.4.1902), Олександра (18.8.1819-27.09.1888) та Марія Шуліченко-Єщенко (померла після 1900 року). В текстах зазначено: «Здесь погребён / погребена дворянин / дворянка».
244/7 <18+19> Микола Львович Деркач [Деркачі]
ganedigezh: 1822
marvidigezh: 3 Meurzh 1895
Ось козацька родина Деркачів похованих на сушківському цвинтарі: Лев Павлович (1780-10.08.1867), Катерина Іванівна (1789-13.11.1864), їхні сини Петро (1817-2.4.1887) та Микола (1822-3.3.1895) обидва підполковники, доньки Анна (6.9.1817-1.4.1902), Олександра (18.8.1819-27.09.1888) та Марія Шуліченко-Єщенко (померла після 1900 року). В текстах зазначено: «Здесь погребён / погребена дворянин / дворянка».
275/7 <18+19> Марія Львівна Деркач (Шуліченко-Єщенко) [Деркачі]
ganedigezh: 15 Du 1828
marvidigezh: > 1900
Ось козацька родина Деркачів похованих на сушківському цвинтарі: Лев Павлович (1780-10.08.1867), Катерина Іванівна (1789-13.11.1864), їхні сини Петро (1817-2.4.1887) та Микола (1822-3.3.1895) обидва підполковники, доньки Анна (6.9.1817-1.4.1902), Олександра (18.8.1819-27.09.1888) та Марія Шуліченко-Єщенко (померла після 1900 року). В текстах зазначено: «Здесь погребён / погребена дворянин / дворянка». Як відмічає М.Максимович «…в войсковой старшине заключалось тогда и из неё определилось потом нынешнее дворянство малороссийское». Остання, Марія Львівна народилася у 1828 році в Сушках. Залишившись вдовою вона переселилася із хутора неподалік Золотоноші до рідного села. Не маючи дітей, Марія Шуліченко-Єщенко відшкодувала велику садибу в 1, 5 десятин під будівництво школи, обладнавши її меблями та закупивши підручники. Згодом, вона пожертвувала для потреб закладу 16 десятин лугової землі, а також надавала фінансову підтримку сушківській церкві. Загальна сума її благодійної діяльності склала 12 тисяч карбованців.

Шумаченко-Ещенко, Марья Львовна, урожденная Деркач. Она была праправнучкой Бубновского сотника Дениса Деркача. Родилась в 1828 г. 15 ноября в с. Сушках, где и провела свое детство. Вышедши замуж, она поселилась на хуторе, в 8 верстах от Золотоноши.

286/7 <19+20> Иосиф Яковлевич Дунин-Борковский [Дунин-Борковские]
Действительный Статский Советник Волынский губернатор

8

291/8 <28+24> Михаил Иосифович Дунин-Борковский [Дунин-Борковские]
лейтенант(1908)
Views
Ostilhoù personel
Enklask araokaet