Ольгимунд Князь Новогрудский - Taolenn an diskennidi
Ur pennad tennet eus Rodovid BR, ar c'helc'hgeriadur digor.
2
21/2 <1> ♂ Рингольт Князь Новогрудский [Князья Новогрудские]3
42/3 <2> ♂ Довспрунк Палемонович [Палемоновичи] 53/3 <2> ♂ Викинт Палемонович [Палемоновичи]4
61/4 <3+2> ♂ w Василько Войшелк Князь Литовский [Князья Литовские]titl: 1264, Великое Княжество Литовское, Великий Князь Литовский
marvidigezh: 18 Ebrel 1267, Великое Княжество Литовское
5
121/5 <6> ♂ w Vytenis [House of Poleman]titl: 1285 - 1290, Grand Duke of Lithuania
marvidigezh: 1295?, According to a legend he was struck by lightning
marvidigezh: 1295, Великое Княжество Литовское
6
titl: 1295 - 1315, Велике князівство Литовське, Великий князь литовський
marvidigezh: 1315
За Витеня значно розширились кордони Литовського князівства, як на південь (під литовську руку активніше починають переходити руські (українські та білоруські) землі, так і на північ (договір Витня з Ригою).
За нього під Литвою були вже не тільки Чорна Русь та Новгород-Литовське князівство, але й Кривицько-Дреговицька земля (з Полоцьком та Витебском), Турово-Пинська земля, Берестейсько-Дорогичинська й навіть „земля Деревська" (частина Київського князівства).
Помер до 1316 р.
Походження Витеня
Вітень міг бути сином одного з братів Тройдена або навіть незнаного жемайтського князя який відзначився як полководець і через це був обраний великим князем після вигаснення династії Кітавраса.eured: <4> ♀ Евна Княжна Полоцкая (Княгиня Литовская) [Князья Полоцкие] a. a. 1344
eured: <5> ♀ Ольга Всеволодовна Княжна Смоленская [Князья Смоленские]
eured: <6> ♀ w Винде [?] a. a. 1344
titl: 1295 - 1316, prince de Samogitie
titl: 1316 - 1341, grand-prince de Lithuanie
marvidigezh: Kerzu 1341
- Source Wikipedia Ghédimin
1316, il monta sur le trône de Lithuanie après la mort de son frère (voir en russe, Vytenis).
1320, il annexa le duché de Loutsk, fonda la ville de Białystok et il obtint une première victoire sur les Chevaliers teutoniques.
1321, il commença des négociations avec la papauté d’Avignon sur une éventuelle conversion de la grande-principauté de Lithuanie au christianisme.
1323, il fit de la ville de Vilna qu’il fonda (aujourd'hui Vilnius), la capitale de la Lithuanie.
1325, il conclut une alliance avec le roi de Pologne Ladislas Ier le Bref et sa fille Aldona épousa son fils Casimir.
1331, il maria une de ses filles au prince Georges II de Galicie-Volhynie.
Il agrandit le territoire de son État en devenant le maître des principautés de Minsk, Tourov et Pinsk et Vitebsk. Il étendit l’influence de la Lithuanie sur les terres russes de Kiev, Pskov, Novgorod et Tver.
7
301/7 <16> ♀ Гедимінівна Княжна Литовська (Княгиня Козельська) [Князі Литовські]eured: <7> ♂ Андрій Мстиславич Князь Козельський [Князі Козельські]
titl: Велике Князівство Литовське, Великий Князь або Принц (Перший)
eured: <8> ♀ Анна Єлизавета Васильківна Руська (Острозька) [Руські] a. a. 1345
kristenadur: 1333, Велике Князівство Литовське, принял имя Глеб
marvidigezh: 2 C'hwevrer 1348, Велике Князівство Литовське
titl: Князь Витебский
titl: 1345 - 24 Mae 1377, Великий князь Литовский
eured: <9> ♀ w Уляна Олександрівна Княжна Тверська (Княгиня Литовська) [Князі Тверські] g. 1325? a. a. 17 Meurzh 1391
marvidigezh: 24 Mae 1377
titl: 1337 - 1382, князь Tрокский
eured: <10> ♀ Бирута (Biruta) [?] a. a. Eost 1382, Город Троки, Велике Князівство Литовське
titl: 1381 - 1382, Великий князь Литовский
marvidigezh: 15 Eost 1382, Крево, ныне Белоруссия
titl: Великий Князь Литовский
titl: > 1345, Князь Заславский
marvidigezh: 1366?
eured: <11> ♀ Анна Буче Евфимия Львовна Рюрикович [Рюриковичи Галицко-Волынские] a. a. < 1349
eured: <12> ♀ Анна Агафия Константиновна Рюрикович Ростовская [Рюриковичи Ростовские]
marvidigezh: 4 Eost 1383
Мы видели, что в то самое время, как на северо-востоке усилились московские князья и стали собирать Русскую землю, на юго-западе то же самое дело совершено было князьями литовскими; но как скоро обе половины Руси собрались в два сильные тела, то и вступили в борьбу между собою; Гедимин занят был подчинением себе волостей Юго-Западной Руси; сын его Олгерд, спокойный с этой стороны, обратил внимание на Северо-Восточную. Олгерд, по отзыву нашего летописца, был очень умен, говорил на разных языках, не любил забав и занимался делами правительственными день и ночь; был воздержан, вина, пива, меду и никакого хмельного напитка не пил и от этого приобрел великий разум и смысл, коварством своим многие земли повоевал и увеличил свое княжество. В 1341 году Олгерд явился под Можайском, опустошил окрестности, пожег посад, но города взять не мог. Мы видели, что Евнутий, брат Олгердов, нашел убежище в Москве у Симеона. Но литовские князья, подобно соперникам своим, князьям московским, отличаются большою осторожностию в своем поведении, не любят решительных средств, открытой борьбы, где в одной битве можно потерять собранное многолетними трудами. Олгерд, коварству которого удивляется летописец, вздумал погубить Московское княжество посредством татар, для чего в 1349 году отправил брата своего Кориада к Чанибеку просить у него помощи на Симеона. Тот, узнавши об этом, немедленно послал сказать хану: «Олгерд опустошил твои улусы (юго-западные русские волости) и вывел их в плен; теперь то же хочет сделать и с нами, твоим верным улусом, после чего, разбогатевши, вооружится и на тебя самого». Хан был столько умен, что понял справедливость слов Симеоновых, задержал Кориада и выдал его московскому князю. Олгерд присмирел на время и отправил послов в Москву с дарами и челобитьем, прося освободить брата; Симеон исполнил просьбу. Мало того, оба брата, Олгерд и Любарт, женатые и прежде на княжнах русских и овдовевшие, в один год прислали к Симеону просить за себя двух его родственниц: Любарт — племянницу, княжну ростовскую, а Олгерд — свояченицу, княжну тверскую. Симеон спросился митрополита, и тот разрешил эти браки, вероятно имея в виду пользу, какая могла произойти от них для православной Юго-Западной Руси, где Любарт волынский боролся с Казимиром польским, угнетавшим православие.
titl: Князь Карачевский, Слонимский
marvidigezh: 1348
marvidigezh: 1358 ≤ ? ≤ 1363, Великое Княжество Литовское
князь новогрудский и волковысский.
Спустя несколько времени Симеон выступил в поход, но, дошедши до Ситна, возвратился назад в Москву: гонец привез ему известие, что хан выдал ему Олгердова брата Кориада; тогда московские полки повел в Новгород брат Симеонов Иоанн.
titl: 1309, Литовское великое княжество, великая княжна
eured: <13> ♂ Casimir III the Great [Piast] g. 30 Ebrel 1310 a. a. 5 Du 1370, Krakau, Polen
titl: 1333 - 25 Mae 1339, Польское королевство, королева
marvidigezh: 26 Mae 1339, Краков, Польское королевство
douaridigezh: Краков, Польское королевство, Кафедральный собор святых Станислава и Вацлава
eured: <14> ♂ Болеслав [Пясты] g. 1308? a. a. 7 Ebrel 1340
marvidigezh: 5 C'hwevrer 1342, Волинь
eured: <15> ♂ w Дмитро Михайлович Грізні Очі Князь Тверський [Князі Тверські] g. 15 Gwengolo 1299 a. a. 15 Gwengolo 1326, Тверське велике князівство, Татарське царство
darvoud all: 1326, Велике Князівство Тверське, Царство Татарське і Руське, Постриг
marvidigezh: 1349, Город Твер, Велике Князівство Тверське, Царство Татарське і Руське
marvidigezh: 1345, Москва, Московское княжество, Великое княжество Русское
Все удавалось князю Семену — укрепление государства, международные дела, устройство Церкви, развитие хозяйства. Только с семьей не ладилось, у него не было наследников. Жена Айгуста-Анастасия родила ему дочь Василису, двух мальчиков, но первый прожил лишь год, а второй один день. В 1345 г. Анастасия заболела и ушла в мир иной, и Семен Иванович принялся искать новую супругу. Свой выбор он остановил на Евпраксии, дочери Федора Святославича из дома смоленских князей.
8
471/8 <30+?+7> ♂ Фёдор Андреевич Князь Карачевский (Князь Звенигородский) [Князья Карачевские]titl: Принцесса Польская
titl: 1343 - 1361, Герцогиня Померании
eured: <17> ♂ w Богуслав V Померанский [Померанские] g. 1326? a. a. 23 Ebrel 1374
marvidigezh: 1361
marvidigezh: 12 Eost 1399
Архів князів Полубенських, нащадків Вінгольта-Андрія Ольгердовича (столиця їх була у Полубенську під Лідою), дозволяє досить повно відтворити їх пізнішу генеалогію. Традиція князів Полубенських зафіксована В.Кояловичем (2571) та Т.Нарбутом (1931, t.3, s.234), генеалогічні таблиці розроблені А.Бонєцким (1765, s.253-255), Й.Вольфом (2112, з.368-389) та Н.Яковенко (1700, с.304-305). Нами внесені незначні уточнення.
Родоначальником их, якобы, считается князь Андрей-Вигунд ("Вингольд") Ольгердович, сын которого - Фёдор и внук тоже Федор, а уже правнук - Андрей, князь на Лубне, отец старосты Бобруйского и Борисовского, великого маршалка Литовского - князя Василия Андреевича Полубинского.
Однако, наиболее авторитетные источники говорят о том, что Андрей Ольгердович и Вигунт Ольгердович - два разных лица; у Андрея были сыновья Михаил, Семён и Иван, а у Вигунда вообще не было детей. Ничего не известно и о Фёдоре, внуке Ольгерда. Правда, сама фамилия "Полубенский", вероятно, имеет литовский корень, и только позже стала писаться на польский манер ("Полубинский").
Тем не менее, то, что за семейным преданием Полубенских об их происхождении "что-то стоит", нельзя полностью сбрасывать со счетов.
eured: <18> ♂ Людвиг VI Баварский Виттельсбах [Виттельсбахи] g. 1330 a. a. 1365
marvidigezh: 26 Ebrel 1357, Берлін, Королівство Пруське, Царство Священне Римське
marvidigezh: 1375?
titl: Князь Подолии
marvidigezh: 1413, Мукачево
marvidigezh: 1386?, Корона Польська, Річ Посполита
Походження князів Ружинських залишається дискусійним. Б.Папроцький вважав 'ix нащадками Олександра Корятовича (284, s.847). С.Окольський виводив цю родину від Олександра Наримунтовича (280, р.651,653). Ю.Вольф вагався кому віддати перевагу (2112, s.413-419). Родинна традиція князів Ружинських не збереглася, правда у XVII ст. окремі з них писалися як Наримунтовичі-Ружинські. Центром їх володінь був Ружин поблизу Ковеля. Діяльність першого з відомих представників роду князя Івана Ружинського можна віднести до середини — другої половини XV ст. Ружин та інші землі він або його батько міг отримати від Свидригайла Ольгердовича (814, с.59-84). Версія С.Окольського прийнята більшістю польських дослідників, починаючи з Т.Нарбута. Наримунтовичами вважає Ружинських і Н.Яковенко (1700, с.282-283). Ми приймаємо версію С.Окольського і вважаємо, що за віком, розташуванням володінь і політичній орієнтації князь Іван Ружинський скоріше міг бути нащадком Олександра Наримунтовича (його правнуком) ніж нащадком Олександра Корятовича, хоча повністю усвідомлюємо дискусійність цієї проблеми. Таблиця князів Ружинських складена за дослідженнями Ю.Вольфа, А.Бонєцкого (1765, s.286-289) з урахуванням уточнень Н.Яковенко та наших (505, табл.33).
titl: prince
marvidigezh: 1388 ≤ ? ≤ 1392, royaume de Hongrie
- Source Wikipedia Konstanty Czartoryski et ru
Il fut un des fils de Koriat.
1344, le roi polonais Casimir III l'invita à épouser l'une de ses filles, mais ne voulant renoncer à sa foi orthodoxe, les négociations ne purent aboutir.
1349, il jura allégeance au roi de Pologne Casimir III.
1363, il fut aux côtés de son oncle Olgierd lors de la bataille des eaux bleues et la victoire dans cette bataille lui permit de devenir le premier prince du duché de Podolie et il frappa sa monnaie, et il devint vassal du grand-duc de Lithuanie, Ladislas II Jagellon, son cousin paternel.
Il fut aussi prince de la principauté de Tchernigov et Seversk.
1385-1389, après la conclusion de l'Union de Krevo, il s'installa en Hongrie où il mourut.
marvidigezh: 1337
titl: Велике Князівство Литовське, князь
marvidigezh: > 1408, Велике Князівство Литовське
marvidigezh: 1340, Город Москва, Велике Князівство Московське, Царство Татарське і Руське
eured: <22> ♀ Анна Святославовна Смоленская [Смоленские] a. a. 31 Gouere 1418
titl: 1392 - 1430, Великий князь Литовский
eured: <23> ♀ Уляна (Юлианна) Ивановна Гольшанская (Карачевская, Литовская) [Гольшанские] g. 1375 a. a. 1448, ІІ (третья жена)
marvidigezh: 27 Here 1430
В том же часу Витовт, князь литовский, столкнувшись с татарами и десятки гухвов 4 татарских урвавши, поймал и привел их в Литву и около Вильно над рекою Вакой поселил, где и теперь они живут.
В году 1430 Витовт умер.
titl: 1383 - 139, Луцьк, Великий князь Волынский
titl: 1393 - 1405, Сіверщина, князь сіверський
titl: 1405 - 1431, Жидачів, князь Жидачівський
titl: 1430, Луцьк, князь волинський
marvidigezh: 1 Mezheven 1431
titl: 1382 - 1395, князь троцький
titl: 1386 - 1392, Великий Князь Литовський
titl: 1387 - 1397, князь полоцький
titl: 1395 - 1397, Великий Князь Київський
marvidigezh: 11 Genver 1397, Киев, Великое Княжество Русское
князь троцкий (1382-1395), князь полоцкий (1387-1397), великий князь киевский (1395-1397),
великий князь литовский (1386-1392).eured: <24> ♀ Анастасія Олегівна Княжна Рязанська (Княгиня Друцька) [Князі Рязанські]
marvidigezh: 1404?, Велике Князівство Литовське
Все Чернигово-Северские земли Ольгерд разделил на три удела: сыну своему Дмитрию он дал Чернигов и Трубчевск (с 1357) и Брянск (1357-1379), Дмитрию-Корибуту младшему - Новгород-Северск (1386 - 1392/93), племяннику Патрикею Наримунтовичу - Стародуб Северский. Корибут был наместником Великого князя, правителем этих областей, но, практически, никаких прав и самостоятельной власти не имел. князь Дмитрий-Корибут за то, что поддержал Ягайла во время восстания Кейстута в 1381 г., снова получил Новгород-Северское княжество, а также получает уделы старшего брата - Дмитрия Ольгердовича, утратившего свои владения вследствие перехода на службу к Московскому князю зимой 1379/80 г.
Родоначальник Княжеского рода Трубецких
Большую часть жизни боролся со своим младшим братом Ягайлой в союзе с Московским князем. Княжил в Переславле-Залесском. Погиб в битве литовско-русского войска против татар в битве на Ворскле.titl: 1392 - 1431, князь Мстиславський
marvidigezh: 1431
Князь Юрій Лугвенієвич помер після 1447 р. Судячи з наступних записів, він був дідом, а не мужем Юліани. У родині мстиславських князів відомо дві Юліани — дружина князя Івана Юрійовича та його дочка, яка вийшла за князя Михайла Івановича Іжеславського. Саме з останньою і пов'язане формування цього запису. Можливо при перемисуванні випало слово «дід», тобто «князя єї діда».
Цей повторний запис у київському пом'янику великого князя литовського Ольгерда Гедиміновича, який доводився прапрадідом княгигі Юліані, ще раз підтверджує, що князь Ольгерд був православним.
Князь Лугвеній-Семен Ольгердович, прадід Юліани, тримав Мстиславське князівство (до 1379-після 1431рр.).
Князь Іван Юрійович, батько Юліани, помер між 1490-1495 рр.
Князя Діонісія інока інші джерела не знають, напевно це брат князя Івана Юрійовича і дядько Юліани.
Княгиня Юліана вийшла заміж у 1499 р. Дальша доля її невідома. На підставі пом'яника можна припускати, що вона померла до 1531 р. як схимниця. Не виключено, що у цьому записі йдеться про матір Юліани Іванівни, походження якої незнане.
Митрофан інок, атакож інші імена без титулів, могли належати родичам княгині Юліани, матері Юліани Іванівни.
titl: княжна Литовская
eured: <25> ♂ Януш Старый Мазовецкий [Пясты] g. 1346? a. a. 8 Kerzu 1429
marvidigezh: 25 Mae 1448
douaridigezh: Варка, Мазовецкое княжество, Польша
eured: <26> ♂ w Земовит IV Мазовецький [Пясты] g. 1352 a. a. 30 Ebrel 1426, Польське королівство
marvidigezh: 19 Mezheven 1434, Плонськ, Польське королівство
titl: 1377 - 1381, вялікі князь Літоўскі, пад імем Ягайла
titl: 1382 - 1386, вялікі князь Літоўскі, пад імем Ягайла
eured: <27> ♀ Hedwig von Anjou [Capet-Anjou-Hungary] g. 3 Here 1373 a. a. 17 Gouere 1399
titl: 4 Meurzh 1386 - 1 Mezheven 1434, кароль Польшчы, пад імем Уладзіслаў II Ягайла
eured: <28> ♀ Anna Cylejska Cilli [Cilli] g. 1381 a. a. 21 Genver 1416
eured: <29> ♀ Elżbieta z Pilczy ? (Granowska) [Pileccy] g. 1372? a. a. 12 Mae 1420
eured: <30> ♀ Sophia (Sonja) Andrejewna Golshanskaya (Jagiellonen) [Golshansky] g. 1405? a. a. 21 Gwengolo 1461, Navahrudak
marvidigezh: 1 Mezheven 1434, Gródek
titl: Литовське велике князівство, Grand Duchess of Lithuania
eured: <31> ♂ Mircea cel Bătrân [Basarab] g. 1355 a. a. 31 Genver 1418
marvidigezh: > 1382, Литовське велике князівство
- voto Henryka, najmłodszego syna księcia mazowieckiego Siemowita III,
- voto Stefana I hospodara mołdawskiego,
- voto Mirczy Starego hospodara wołoskiego,
- voto Aleksandra Dobrego hospodara mołdawskiego.
Pojawia się w źródłach dopiero w 1390, kiedy to towarzyszy swojemu bratu Witoldowi, wówczas jeszcze księciu grodzieńskiemu, w czasie jego pobytu w Prusach. Tam w 1392 poznaje na zamku w Rittersweder swojego przyszłego męża Henryka, świeżo desygnowanego biskupa płockiego, wysłanego właśnie przez króla Polski Władysława Jagiełły z tajną misją mającą na celu powrót Witolda na Litwę. Henryk poświęcił dla niej karierę duchowną i na wiosnę tego roku miał miejsce, jeszcze zapewne w Prusach, ślub Ryngałły z mazowieckim Piastem.
Niedługo potem zamieszkała wraz z mężem w Łucku, a już kilka miesięcy później została po raz pierwszy wdową, Henryk bowiem zmarł (bądź też został otruty) w zimie na przełomie 1392 i 1393. Ryngałła była jedną z osób oskarżanych o spowodowanie tej śmierci.titl: 1370 - 1375, prince de Briansk
titl: 1379 - 1388, prince de Pereslavl-Zalesski
titl: 1388 - 1397, prince de Starodoub
titl: 1390 - 1399, prince de Briansk
marvidigezh: 12 Eost 1399, tué lors de la bataille de Vorskla
Il fut le cousin de Patrikas Narimantaitis et de Konstantin Koriatovitch Czartoryski.
- Source Wikipedia Дмитрий Ольгердович / Dmitri Olgierdovitch
Il fut le fils du grand-duc de Lithuanie Olgierd ou Algirdas et de la princesse Maria Iaroslavna de Vitebsk.
Il gouverna les villes de Briansk, de Starodoub et la principauté de Troubtchevsk du grand duché de Lithuanie.
Il régna sur la principauté de Pereslavl-Zalesski de la Grande-principauté de Moscou.
1380, il participa à la bataille de Koulikovo aux cotés de Dmitri Ivanovitch Donskoï, grand-prince de Moscou.
1399, il fut tué à la bataille de la Vorskla.
Après sa mort, la principauté fut dirigée par son fils, Mikhaïl Dmitrievitch.
eured: <34> ♀ Олена Юріївна Смоленська [Смоленські] a. a. < 1430
titl: 1430 - 1432, Великий князь Литовский
marvidigezh: 10 C'hwevrer 1452, Луцк
Может быть, Свидригайло и сидел бы себе на троне (он имел на него полное право), если бы не вступил в борьбу с Польшей. Польша захватила Подолию, и в очередной раз брат пошел на брата войной. Войну Свидригайло проиграл, и в 1432 году был свергнут с трона. Попытки Свидригайло снова овладеть престолом в 1435 году завершились его разгромом у Вилькомира (ныне Укмерге). Так же безнадежны оказались его войны в 1437 и 1440 годах. С 1440 года безвременье кончилось, и на престол великого князя сел Казимир Ягеллон, младший сын Ягайло. Свидригайло окончательно потерял возможность занять великокняжеский престол и в 1452 году умер в Луцке, владея Волынью.
Свидригайло опирался в основном на районы с руським населением и на руських князей. Руськие князья провозгласили Свидригайло великим князем Руськимmarvidigezh: 12 Eost 1399, река Ворскла, в битве с татарами на Ворскле
marvidigezh: 1393
marvidigezh: 12 Eost 1399
marvidigezh: 1405
eured: <38> ♂ w Владимир Андреевич Храбрый Рюрикович [Рюриковичи Серпуховские] g. 15 Gouere 1353 a. a. 12 Eost 1410
marvidigezh: 1438
W XV wieku Korsakowie herbu Korsak dzielą sie na kilka linii; Korsakowie Głęboccy ( linia wymarła) Korsakowie Udzialscy, Korsakowie Zalescy (potomkowie żyją w Gdańsku), Korsakowie Hołubiccy( linia wymarła) Korsakowie Bobyniccy, których jestem potomkiem.