Иван Александрович Смоленский a. a. 1359 - Taolenn an diskennidi
Ur pennad tennet eus Rodovid BR, ar c'helc'hgeriadur digor.
marvidigezh: 1359, Смоленское великое княжество, Татарское царство
2
21/2 <1> ♂ w Святослав IV Князь Смоленський [Князі Смоленські]titl: 1359 - 1386, Князівство Смоленське, Велике Князівство Литовське, Князь Смоленський
marvidigezh: Ebrel 1386, Князівство Смоленське, Велике Князівство Литовське
3
81/3 <2> ♂ Иван Святославович [Рюриковичи Смоленские]eured: <1> ♂ w Войцех Монивид [Монивидовичи Герба Лелива] a. a. 1422?
titl: Смоленское великое княжество, Татарское царство, княжна
eured: <2> ♂ Иван Ольгимунтович Гольшанский [Гольшанские] a. a. C'hwevrer 1401?
titl: Князівство Смоленське, Велике Князівство Литовське, Князь
marvidigezh: 1408, Князівство Смоленське, Велике Князівство Литовське
Основатель рода Князей Дашковых.
"Род Дашковых.
К великому князю Василью Ивановичю всеа Русии выехал из Болшие Орды муж честен, а татарское имя ему Дашек, а во крещенье имя ему Данило. [У Дан]ила сын Иван прозвище Старой, бездетен, другой сын Александр – [безде]тен, третей сын Федор – прозвище Бетюк, четвертой сын Григор[ей] – прозвище Гур, пятой сын Василей, шестой сын Федор – прозвище Щелепех.
По всей видимости, упомянутый в синодике Александр Дашкович — это представитель нетитулованного дворянского рода Дашковых, которого возможно отождествить с Александром, показанным в родословной сыном Даниила — «Дашека»"
titl: 1401 - 1405, Князь Смоленский
marvidigezh: 12 Eost 1399, Смоленське князівство, Литовське Руське і Жемойтське велике князівство, вбитий у Ворскли
marvidigezh: 31 Gouere 1418
В историографии существуют различные концепции о происхождении Анны. Согласно поздней и ненадёжной Хронике Быховца, Анна была сестрой Юрия Святославича[2], последнего независимого правителя Смоленского княжества[3][4]. В документе от 1413 года упоминается шурин Витовт «русский князь Василий». При этом известно, что у Юрия также был брат Василий[5]. Долгое время версия о смоленском происхождении Анны была единственной. Составленный ещё при жизни Витовта Летописец великих князей литовских (часть летописного свода 1446 года) подробно описывает войны со Смоленским княжеством 1386, 1395, 1401 и 1404 годов, но не содержит никакой информации о предполагаемом родстве Витовта и Юрия Святославича[3].
В 1933 году литовский историк Игнас Йонинас (Ignas Jonynas) издал работу, в которой критиковал Хронику Быховца и попытался доказать, что Анна была не православной княгиней с русских земель, а сестрой дворянина из Ейшишек и военачальника войска Витовта Судиманта[3][6][7]. Старая хроника великих магистров Тевтонского ордена упоминает Судиманта как шурина (нем. swoger) Витовта[8], однако значения термина швагер могло быть и другим. В документе от 1416 года Судимант называется magen. Этот термин использовался по отношению к родственникам, преимущественно родным по крови[8]. После исследования Йонинаса в литовской историографии Судимант по отношению к Анне обычно назывался её братом[7], отцом[1] или мужем сестры[9].
Ян Тенговский, современный исследователь генеалогии Гедиминовичей, придерживается точки зрения, что Судимант и Лев Друцкий (также упоминаемый как швагер Витовта) были женаты на сёстрах княгини Марии Лукомской, первой жены Витовта[5]. Йонинас выражал серьёзные сомнения в существовании Марии, известной по хронике Быховца[10][2]. Единственный надёжный источник, упоминающий Марию, датируется 1440—1443 годами и содержит информацию о разделе земель Марии после её смерти, но не говорит о том, что Мария была женой Витовта[10].4
161/4 <6> ♂ Дмитрій Глібович Смоленський [Смоленські]titl: князь
marvidigezh: > 1406
titl: князь
marvidigezh: 1399
titl: князь
eured: <5> ♀ Марина (Мария) ? (Гольшанская) [?]
titl: 1420?, или 1422, князь-неаместник в Новгороде (?Новогрудке)
marvidigezh: 1432
Відомий дослідник генеалогії Литовсько-Руських князів, польський історик Юзеф Вольф (1852 –1900), а за ним й інші дослідники, вважали Семена молодшим братом пінського князя Василя Михайловича. Вірогідно, князь Семен Степанський міг бути прямим нащадком (внуком) Степанського князя Володимира Івановича, династія якого безперервно правила в Степанському князівстві. В 1337 р. син волинського князя Любарта Гедиміновича Федір Любартович прогнав із Степані князя Семена. Невдовзі Федір Любартович втратив Волинське князів¬ство, і князю Семену вдалося повернутися назад у Степань. Він помер близько 1399 р.
Андрій Семенович – син Семена Лютого. Князь Гольшанський (1433 –1457).
Семен Юрійович – племінник Семена Лютого. Князь Степанский (1457 – 1505) і Дубровицький (1481 – 1505).
Іван Семенович — князь Степанський (кінець XIV – початок XV ст.), останній представник степанських Рюриковичів.
В XV і XVI ст. Степань належить князям Острозьким. За подимним тарифом 1629 р. з-поміж 10 найбільших міст Волині три (Луцьк, Володимир і Кременець) належали королю, а шість (Острог, Корець, Острополь, Полонне, Степань і Кос¬тянтинів) – князям Острозьким. Саме для оборони цих земель від татарських нападків Костянтин Іванович Острозький будує укріплену лінію замків-фортець. Вже на початку XVI ст. існують міцні замки в Дубні, Красилові, Попонному, Сте¬пані і Звяголі. 18 червня 1511 p. К.І. Острозькому «за службу» був наданий замок і місто Степань «з усією волостю до нього здавна належачою», з двома ярмарка¬ми на рік: на Покрову і на св. Афанасія і щотижневим торгом. Слід також відміти¬ти, якщо у 1607 р. Дорогобузькі маєтки складалися лише з міста і шести сіл, то Степанська волость – з міста_і 67 сіл.
eured: <6> ♂ Василь Дмитрович Князь Московський [Князі Московські] g. 30 Kerzu 1371 a. a. 27 C'hwevrer 1425, Коломна
marvidigezh: 1453
titl: князь
eured: <7> ♀ Мария Ходковна Быбельская (Гольшанская) [Быбельские]
titl: 1422 - 1432, князь-наместник Киевский
titl: князь
titl: князь Вязынский
eured: <8> ♀ Александра Дмитриевна Друцкая (Гольшанская) [Друцкие] g. 1361? a. a. 1426
titl: 1410?, князь-наместник Киевский
marvidigezh: < 1420, или 1418
titl: княжна
eured: <9> ♂ Иван Мстиславович Хотет Карачевский [Карачевские]
eured: <3!> ♂ Витовт Кейстутович Литовский [Литовские] g. 1350? a. a. 27 Here 1430, ІІ (третья жена)
marvidigezh: 1448
titl: княжна
eured: <10> ♂ Den:885762 [?]
marvidigezh: 1458
douaridigezh: костёл святой Анны, Варшава
marvidigezh: 1458?
marvidigezh: 11 Gouere 1422
marvidigezh: < 1430
marvidigezh: > 1516
5
381/5 <16> ♂ Іван Дмитрович Мал Манько Маньч Жижемський Смоленський [Смоленські]marvidigezh: в раннем возрасте
niver a vugale: Город Москва, Велике Князівство Московське, не було
niver a euredoù: Город Москва, Велике Князівство Московське, один шлюб
eured:
eured: <14> ♂ Johannes VIII Palaiologos [Palaiologen] g. 18 Kerzu 1392 a. a. 31 Here 1448
darvoud all: 1416, Цар-Город, Царство Грецьке, Цариця Грецька
marvidigezh: Eost 1417, Цар-Город, Царство Грецьке, від чуми
douaridigezh: > Eost 1417, Обитель Ліпса, Царство Грецьке
niver a vugale: нет
marvidigezh: 1400, прожил пять лет
titl: 1405, Наследник престола Великого князя Московского
eured: <15> ♀ Іванівна Пронська [Пронські]
marvidigezh: 1417, по дороге из Коломны в Москву в результате "мора"
niver a vugale: нет
marvidigezh: Ebrel 1402, в раннем возрасте
titl: Prinzessin
eured: <16> ♂ Ягайла [Ягелоны] g. < 1362 a. a. 1 Mezheven 1434, Navahrudak
titl: 5 Meurzh 1424 - 1434, Königin von Polen
marvidigezh: 21 Gwengolo 1461, Krakau, Polen
douaridigezh: 28 Gwengolo 1461, Dreifaltigkeitskapelle, Wawel-Kathedrale Kirche, Krakau
marvidigezh: 1432, умер в монашестве
titl: 27 C'hwevrer 1425 - 25 Ebrel 1433, Москва, Руське і Київське велике князівство, Татарське і Степове царство, руський київський і московський великий князь
dimeziadenn: <17> ♀ Мария Ярославна Боровская [Рюриковичи Серпуховские] g. > 1411 a. a. 1484
eured: <17!> ♀ Мария Ярославна Боровская [Рюриковичи Серпуховские] g. > 1411 a. a. 1484
titl: 28 Gwengolo 1433 - 31 Meurzh 1434, Москва, Руське і Київське велике князівство, Татарське і Степове царство, руський київський і московський великий князь
titl: Gouere 1434 - 7 Gouere 1445, Москва, Руське і Київське велике князівство, Татарське і Степове царство, руський київський і московський великий князь
titl: 26 Here 1445 - 12 C'hwevrer 1446, Москва, Руське і Київське велике князівство, Татарське і Степове царство, руський київський і московський великий князь
titl: 17 C'hwevrer 1447 - 27 Meurzh 1462, Москва, Руське і Київське велике князівство, Татарське і Степове царство, руський київський і московський великий князь
titl: 1448 - 1462, Москва, Руське і Київське велике князівство, Татарське і Степове царство, руський київський і московський великий князь
marvidigezh: 27 Meurzh 1462, Москва, Руське і Київське велике князівство, Татарське і Степове царство
douaridigezh: >27 Meurzh 1462, Архангельський собор у Москві, Руське і Київське велике князівство, Татарське і Степове царство
titl: князь Галича-Северного
eured: <18> ♀ w Софія Дмитрівна Заозерська [Заозерські] g. < 1436 a. a. > 1456, Углич
titl: 7 Gouere 1445 - 26 Here 1445, Великий Князь Московский
titl: 12 C'hwevrer 1446 - 17 C'hwevrer 1447, Великий Князь Московский
marvidigezh: 17 Gouere 1453, Новгород, скончался в результате отравления мышьяком
douaridigezh: Великий Новгород, Георгиевский собор Юрьева монастыря
Но брат Шемякин, Косой, еще превосходил их в свирепости: имея товарища в бегстве своем, какого-то Князя Романа, он велел отрубить ему руку и ногу за то, что сей несчастный хотел тайно оставить его! Напрасно искав заступников в Новегороде, ограбив берега Мсты, Бежецкую и Двинскую область, Косой с толпами бродяг вступил в северные пределы Великого Княжения; разбитый близ Ярославля, ушел в Вологду, пленил там чиновников Московских и с новым войском явился на берегах Костромы, где Великий Князь заключил с ним мир, отдав ему город Дмитров. Они не долго жили в согласии: чрез несколько месяцев Косой выехал из Дмитрова в Галич, призвал Вятчан и, взяв Устюг на договор, вероломно убил Василиева Наместника, Князя оболенского, вместе со многими жителями. В сие время Шемяка приехал в Москву звать Великого Князя на свадьбу, помолвив жениться на дочери Димитрия Заозерского: злобясь на его брата, Василий оковал Шемяку цепями И сослал в Коломну. Действие столь противное чести не могло быть оправдано подозрением в тайных враждебных умыслах сего Юриева сына, еще не доказанных и весьма сомнительных. Наконец в Ростовской области встретились неприятели: Косой предводительствовал Вятчанами и дружиною Шемяки; с Василием находились меньший брат Юрьевичей, Димитрий Красный, Иоанн Можайский и Князь Иоанн Баба, один из Друцких Владетелей, пришедший к нему с полком Литовских копейщиков. Готовились к битве; но Косой, считая обман дозволенною хитростию, требовал перемирия. Неосторожный Василий заключил оное и распустил воинов для собрания съестных припасов. Вдруг сделалась тревога: полки Вятские во всю прыть устремились к Московскому стану в надежде пленить Великого Князя, оставленного ратниками. Тут Василий оказал смелую решительность: уведомленный о быстром движении неприятеля, схватил трубу воинскую и, подав голос своим, не тронулся с места. В несколько минут стан наполнился людьми: неприятель вместо оплошности, вместо изумления увидел пред собою блеск оружия и стройные ряды воинов, которые одним ударом смяли его, погнали, рассеяли. Несчастный Юрьевич, готовив плен Василию, сам попался к нему в руки: Воевода Борис Тоболин и Князь Иоанн Баба настигли Косого в постыдном бегстве. Совершилось злодейство, о коем не слыхали в России со второго-надесять века: Василий дал повеление ослепить сего брата двоюродного. Чтобы успокоить совесть, он возвратил Шемяке свободу и города Удельные. В договорной грамоте, тогда написанной, Шемяка именует старшего брата недругом Великого Князя, обязываясь выдать все его имение, в особенности святые иконы и кресты, еще отцом их из Москвы увезенные; отказывается от Звенигорода, предоставляя себе полюбовно разделить с меньшим братом, Димитрием Красным, другие области наследственные и данные ему Великим Князем в Угличе и Ржеве. Несчастный слепец жил после того 12 лет, в уединении, как бы забвенный всеми и самыми единокровными братьями. Великий Князь будет наказан за свою жестокость, лишенный права жаловаться на подобного ему варвара.
eured: <19> ♀ Анастасия Андреевна Боровская [Рюриковичи Серпуховские]
titl: 1421 - 1448, Князь Звенигородский
titl: 5 Mezheven 1434 - Gouere 1434, Великий Князь Московский
marvidigezh: 1448, Москва
П. П. Чистяков. «На свадьбе великого князя Василия Васильевича Тёмного великая княгиня Софья Витовтовна отнимает у князя Василия Косого, брата Шемяки, пояс с драгоценными каменьями, принадлежавший некогда Дмитрию Донскому, которым Юрьевичи завладели неправильно». 1861.
Оскорблённые Юрьевичи немедленно ушли к отцу в Галич; по дороге они «пограбиша Ярославль и казны всех князей разграбиша». В том же году Косой участвовал в битве отца своего с великим князем на берегу реки Клязьмы. По занятии Юрием Москвы, народ стал перебегать к великому князю Василию в Коломну, данную ему Юрием по совету боярина Семёна Морозова. Юрьевичи убили этого боярина, считая его виновником неблагоприятного для них оборота дел, и бежали в Кострому. Между тем отец их примирился с Василием, уступив ему Москву и обещавшись не принимать к себе двух своих старших сыновей и не помогать им.
В произошедшей затем на берегу реки Кусь битве Юрьевичи взяли верх, а в 1434 г. великий князь разорил Галич за то, что — в противность договору — войска Юрия участвовали в битве при реки Куси. Это обстоятельство восстановило связь между отцом и детьми.titl: 1433 - 1440, Князь Углицкий
marvidigezh: 22 Gwengolo 1440
marvidigezh: 1475
eured:
titl: 1430 - 1432, князь Кременецкий
titl: 1433 - 1535, Київ, Велике князівство Литовське, князь-наместник Киевский
marvidigezh: 30 Eost 1435, Вількомир, Велике князівство Литовське, вбитий у бою
В числі інших князів, які підтримали Свидригайла, були і князі Гольшанські. Можливо, вони були в родинних зв’язках з попередньою династією. Схоже, що через ці або інші причини Свидригайло Ольгердович передав степанський уділ князю Михайлу Семеновичу Гольшанському на прізвисько Болобан. Михайло Болобан певний час був київським воєводою і виступив на чолі війська проти Петра Монтикірдовича. Він загинув у 1434 році в битві під Вількомиром як прихильник Свидригайла Ольгердовича. Дітей у нього не було, і право на Степанське князівство перейшло до його старшого брата Юрія, який вже дістав від Свидригайла Дубровицьке князівство. Повернувшись з Новгорода Великого, куди мусив тікати після поразки Свидригайла, він вернув свої володіння і дістав на них підтвердження Казимира Ягеллончика. Князь Юрій Семенович був одним з керівників литовського посольства на сеймі1446 року, де велася мова про відмову Казимира Ягеллончика на право брата наслідувати польську корону.
У середині XV ст. князі Степанські ще раз виринають на денне світло. Один із них, що звався, здається, Михайлом, був жонатий на Федці, дочці пана Юрші, у 30‑х роках XV ст. сподвижника Свидригайла в боротьбі із Сигізмундом Кейстутовичем за литовський престол, а пізніше – активного провідника інтересів Вільна і в шлюбі з нею мав дочку Марію. Після смерті цього князя його вдова вийшла заміж за пана Олізара Шиловича, впливового представника місцевого клану Кирдіїв. Княжна Марія Степанська, у свою чергу, стала дружиною сина іншого сподвижника Свидригайла – луцького старости Немири Рязановича, якого звали Яків-Война, а після смерті останнього (на початку 60‑х років XV ст. вступила в шлюб із князем Семеном Васильовичем Несвіцьким / Збаразьким.
Десь у середині XV ст., коли у зв’язку з політичними змінами, очікуваними з наближенням смерті Свидригайла († 1452), верхівка Волині почала клопотатися перед віленським двором за підтвердження їй маєтків, з’являється князь Іван Степанський, за одним зі скупих реґестів у третій книзі записів Литовської Метрики, реципієнт привілею Казимира на маєток Череясел, що становив його отчину. На цій особі чоловіча лінія князів Степанських обривається, і пізніше не чути вже про неї.
marvidigezh: 1448
«Родословная книга российских князей и дворян», изд. Н. Новикова, 1787
Князья Хотетовские вписаны в родословную по повелению царевны Софьи Алексеевны, представив сами известие о своем роде (с XVI по XXV колено Рюриковичей), в наше время неизвестном с дней Петра I.
По показанию окольничего двуцарственников, — самого знаменитого представителя фамилии князей Хотетовских, — первый, явившийся на московскую службу и начавший род свой здесь (1408 г.), князь Михаил Иванович (XVII колена от Рюрика), имел двух сыновей, от каждого из которых пошла особая ветвь фамилии.
Старшая ветвь Хотетовских началась детьми Ивана Михайловича (XVIII кол.): Иваном Ивановичем и Василием Ивановичем. Сыновья Ивана Ивановича, Федор и Дмитрий Ивановичи, были воеводами в походах юности Грозного: Федор — в казанском походе 1544 г. и Дмитрий Ив.- в шведском 1549 года. Род пошел от второго. Сын его (XXI колена) Гаврило Дмитриевич имел сына Степана Гавриловича (XXII кол.), сын которого Иван Степанович и был лицом, подававшим в Разряд родословие в 1686 году. Любимец царевны Софьи Алексеевны, он уцелел и при Петре I, по крайней мере в живых оказывался еще в 1698 г., а сын его Анисим Иванович был даже стольником Петра I во время северной войны, откупаясь от нарядов администрации по флоту износами денег. Сношения с флотом поддерживал Анисим Иванович, выдав дочь свою, княжну Ирину, за Петра Алексеевича Нарышкина, умершего в чине мичмана 26 августа 1726 года.
Ветвь от Василия Ивановича Хотетовского кончилась на его правнуке Иване Михайловиче (XXII кол.), сыне Михаила Андреевича (XXI кол.), у которого был брат Богдан Андреевич.
Младшая ветвь Хотетовских — от князя Данилы Михайловича — продолжалась в потомстве его сына Богдана (XIX к.), отца трех сыновей, князей: Андрея, воеводы в полоцком походе 1551 г., как и второй брат его Константин не оставившего потомства, но третий сын Богдана Даниловича, Михаил Богданович, имел сына Илариона.
Михаил Хотетовский (?-п.1408)
Женитьба князя Святослава Титовича на литовской княжне привела к усилению влияния Литвы на Карачевский удел. Теперь литовцы рассматривали всех потомков карачевских князей как своих родичей, обязанных служить Литве. И сын Святослава Титовича Мстислав, и его внук Иван Мстиславович, получивший в удел карачевский городок Хотетов, служили в литовском войске. После смерти Святослава Титовича и его жены Феодоры литовцы потребовали в качестве наследства Карачев.
К тому времени из карачевских князей в живых оставался лишь Михаил Иванович, сын Ивана Мстиславовича (18). Заняв в 1396 году Карачев, литовцы оставили ему лишь Хотетов. Михаил Хотетовский смирился с потерей родового гнезда и еще некоторое время служил в войске великого князя Литовского. Однако когда литовцы стали притеснять русских и насильственно навязывать им католичество, последний карачевский князь ушел в 1408 г. с группой знатных русских людей на службу московскому князю. В ответ на это войска великого князя литовского Витовта заняли в том же году все карачевские земли. При этом Карачев был объявлен владением самого Витовта.
Так распалось и прекратило свое существование Карачевское княжество, а потомки его князей стали служилой знатью великих московских князей - родоначальниками князей Болховских, Горчаковых, Елецких, Козельских, Мосальских, Перемышльских, Хотетовских.
eured: <21> ♀ Марина Дмитриевна Друцкая (Трабская) [Друцкие] g. 1430 a. a. 1497?, Вильно
marvidigezh: 1455, или 1454
eured: <22> ♂ w Илья I (Ильяш) Мушат [Мушаты] g. 20 Gouere 1409 a. a. 23 Ebrel 1448
marvidigezh: > 1456
marvidigezh: > 1456
Старший син Іван наслідував Дубровицьке князівство. У 1482 році його за участь у змові проти короля Казимира Ягеллончика було страчено. Інший син Семен осів у Степані, а після смерті брата — приєднав собі і Дубровицьке князівство. Був також старостою луцьким і маршалком Волинської землі (1490-1505), словом, йому належала вся влада на Волині. На прохання Семена в 1499 році великий князь Литовський Олександр затвердив привілей для міста Степані: «Бив нам чолом староста луцький, маршалок Волинської землі, князь Семен Юрійович і просив нас, абисьмо йому дозволили ярмарок мати в Степані і сказав перед нами, що це місту нашому Луцьку не шкідливо. І ми на його чолобиття то вчинили, і той ярмарок у місті його в Степані дозволили єсьмо йому мати на св. Спаса день один в році». Напевно, на той час містечко вже користувалось магдебурзьким правом. Зацікавлені в притоці населення, що гарантувало збільшення доходів, феодали доби¬вались магдебурзького права для своїх міст. На рубежі XV-XVI століть більшість волинських міст користувалася таким правом. Хоч бургомістр та війт у приватновласницьких містах назначалися лише зі згоди феодала, бо на його користь йшли податки, у своїх внутрішніх питаннях міщани залишалися вільними. Зокрема, ярмаркове мито йшло в доходи міста, і ярмарки були для міст вигідними.
Князь Семен Юрійович помер у 1505 році. У нього не було наслідників по чоловічій лінії. За тодішнім правом третина князівства і міста Степані відійшла до великого князя, третину успадкував разом з Дубровицьким князівством племінник Юрій Іванович, а ще одна третина дісталась старшій доньці Анастасії. На її прохання у 1510 році король Зигмунд Старий видав привілей Степані ще на дві ярмарки — на Покрову і Св. Афанасія. В 1511 році король надав дві третини Степані великому гетьману Литовському князю Костянтину Острозькому, що був одружений з Танею, донькою степанського князя Семена Юрійовича.
Семен Юрійович – племінник Семена Лютого. Князь Степанский (1457 – 1505) і Дубровицький (1481 – 1505).
Іван Семенович — князь Степанський (кінець XIV – початок XV ст.), останній представник степанських Рюриковичів.
В XV і XVI ст. Степань належить князям Острозьким. За подимним тарифом 1629 р. з-поміж 10 найбільших міст Волині три (Луцьк, Володимир і Кременець) належали королю, а шість (Острог, Корець, Острополь, Полонне, Степань і Кос¬тянтинів) – князям Острозьким. Саме для оборони цих земель від татарських нападків Костянтин Іванович Острозький будує укріплену лінію замків-фортець. Вже на початку XVI ст. існують міцні замки в Дубні, Красилові, Попонному, Сте¬пані і Звяголі. 18 червня 1511 p. К.І. Острозькому «за службу» був наданий замок і місто Степань «з усією волостю до нього здавна належачою», з двома ярмарка¬ми на рік: на Покрову і на св. Афанасія і щотижневим торгом. Слід також відміти¬ти, якщо у 1607 р. Дорогобузькі маєтки складалися лише з міста і шести сіл, то Степанська волость – з міста_і 67 сіл.
marvidigezh: 1520
eured: <23> ♂ Олександр Володимирович Олелько Литовський [Литовські] a. a. 1455, Литовське велике князівство
marvidigezh: 1470, Литовське велике князівство
niver a vugale: известно о 8
eured: <24> ♂ Иван Владимирович Ольгердович (Бельский) [Гедиминовичи] g. 1380? a. a. 1450?
eured: <25> ♂ Михаил Семёнович Городенский [Городенские] , ІІ
marvidigezh: <25 Eost 1484
marvidigezh: 1490?
6
771/6 <37+27> ♀ Елена Юрьевна Патрикеева (Челяднина) [Патрикеевы] 812/6 <38> ♂ Михаил Иванович Мамчиц Жижемский [Жижемские] 823/6 <38> ♂ Иван Иванович Манчич Жижемский [Жижемские]eured: <31> ♂ Станіслав Станіславович Кезгайло [Кезгайли] a. a. 1555
marvidigezh: Литовське Руське і Жемойтське велике князівство
Продолжителем рода был внук от старшего сына Богдана Даниловича — Андрея — Дмитрий Андреевич (XXI к.), имевший двоих детей: беспотомного Гавриила Дмитриевича, болховского городового дворянина и известного ме?жевщика, и Андрея Дмитриевича, отца Петра Андреевича (XXIII колена). Петр Андреевич имел сына Федора Петровича и внука Федора Федоровича (XXV к.). Этот же Федор Федорович, стряпчий царя Алексея Михайловича, был отцом двух стольников (1682 г.) Федора и Гавриила Федоровичей, дальше которых продолжение рода князей Хотетовских нам неизвестно.
niver a vugale: не менее 2, в том числе как минимум 1 сын. Потомки Симеона Киевское княжество не унаследовали
eured: <32> ♀ Мария Ивановна Гаштольд [Гаштольды] a. a. 1498 ≤ ? ≤ 1501
darvoud all: 1454 - 1471, Князь Киевский
marvidigezh: Kerzu 1470, 1470 или 1471
titl: князь
marvidigezh: < 1476
titl: князь
marvidigezh: < 1476
eured: <33> ♀ Ana Enriques (Avis) [Aviz] , <34> ♂ Henrique Alemao [Jagiellon]
titl: 1434 - 1444, König von Polen
titl: 1440 - 1444, König von Ungarn und Kroatien
marvidigezh: 10 Du 1444, Варна, Bulgarien
marvidigezh: > 1460
titl: 1470, Новгород, Литовське велике князівство, служилий князь новгородський
marvidigezh: 30 Eost 1481, Вільне, Литовське велике князівство
titl: 15 Gwengolo 1447 - 23 C'hwevrer 1448, господарь (князь) Молдавии
marvidigezh: 2 Gouere 1448, Краков, Королевство Польша
titl: Herzog von Polen
titl: 29 Mezheven 1440 - 7 Mezheven 1492, Vilnius, als Kasimir I. Großfürst von Litauen
darvoud all: 29 Mezheven 1440, Vilnius, Krönung zum Großfürsten von Litauen
titl: 25 Mezheven 1447 - 7 Mezheven 1492, als Kasimir II. König von Polen
darvoud all: 25 Mezheven 1447, Krakau, Polen, Krönung zum König von Polen
eured: <35> ♀ Єлизавета Габсбург (Австрійська) [Габсбурги] g. 1 Genver 1437 a. a. 30 Eost 1505
marvidigezh: 7 Mezheven 1492, Hrodna, Belarus
titl: Литовське велике князівство, київська княжна
eured: <36> ♂ w Болеслав ІV Мазовецкий [Пясты] g. 1421? a. a. 10 Gwengolo 1454
marvidigezh: 1488 ≤ ? ≤ 1492, Литовське велике князівство
douaridigezh: 1488 ≤ ? ≤ 1492, Nowe Miasto k. Płońska, Мазовецьке князівство, Польське королівство, Została pochowana w kościele parafialnym pw. św. Anny w Nowym Mieście koło Płońska. W 2014 roku proboszcz parafii św. Anny - ks. kan. Wojciech Brzozowski odsłonił tablicę nagrobną. Zwłoki księżnej Barbary spoczywają pod bocznym ołtarzem św. Anny.
titl: 23 Meurzh 1449 - 12 Here 1449, господарь (князь) Молдавии
titl: C'hwevrer 1452 - Eost 1454, господарь (князь) Молдавии
titl: 8 C'hwevrer 1455 - 25 Mae 1455, господарь (князь) Молдавии
marvidigezh: >25 Mae 1455, Белгород (ныне Белгород-Днестровский), отравлен по приказу Петра ІІІ Арона
niver a vugale: 4 сина
titl: > 1454, князь новгород-сіверський
marvidigezh: > 1485
niver a vugale: нет
marvidigezh: 1441
eured: <37> ♀ w Мария Борисовна Тверская [Тверские] g. > 1442 a. a. 22 Ebrel 1467, Москва, Руське велике князівство, Татарське царство
eured: <37!> ♀ w Мария Борисовна Тверская [Тверские] g. > 1442 a. a. 22 Ebrel 1467, Москва, Руське велике князівство, Татарське царство
titl: 28 Meurzh 1462 - 27 Here 1505, Город Москва, Велике Князівство Руське і Київське, Царство Татарське і Руське, Князь
eured: <38> ♀ София Зоя Софья Фоминична Палеолог [Палеологи] a. a. 7 Ebrel 1503, Москва, Руське і Київське велике князівство, Татарське і Степове царство
marvidigezh: 27 Here 1505, Город Москва, Велике Князівство Руське і Київське, Царство Татарське і Руське
douaridigezh: >27 Here 1505, Собор Архістратига Михаїла в Городі Москва, Велике Князівство Руське і Київське, Царство Татарське і Руське
niver a euredoù: женат не был
niver a vugale: нет
titl: удельный князь Дмитровский
marvidigezh: 12 Gwengolo 1473
douaridigezh: Москва, Кремль, Архангельский собор
titl: 1462 - 1492, удельный князь Углицкий
eured: <39> ♀ Елена Романовна [Мезецкие] a. a. 2 Ebrel 1483
marvidigezh: 7 Du 1493, тюрьма
douaridigezh: Москва, Кремль, Архангельский собор
marvidigezh: 1449
marvidigezh: 28 Here 1503, Osieck k. Garwolina, Польське королівство
douaridigezh: >28 Here 1503, Польське королівство, Pochowany w kolegiacie św. Jana w Warszawie.
titl: 1462 - Mae 1494, Удельный князь Волоцкий
eured: <40> ♀ Иулиания Михайловна Холмская [Холмские] a. a. 1504
marvidigezh: Mae 1494
eured: <41> ♂ w Василий Иванович Третной Рязанский [Рязанские] g. 1448 a. a. 7 Genver 1483
marvidigezh: 31 Gouere 1501
niver a vugale: нет
titl: удельный князь Вологодский
marvidigezh: 10 Gouere 1481
douaridigezh: Москва, Кремль, Архангельский собор
eured: <42> ♂ Мартин Янович Гаштольд (Гаштовт) [Гаштольди] g. 1428 a. a. > 1483
marvidigezh: 1499?
eured: <43> ♂ w Олександр Васильович Чорторийський [Чорторийські] a. a. > 1477
marvidigezh: 1456
marvidigezh: 1461
Сохранились записанными в VI часть родословной книги два рода Бунаковых: один по Калужской губернии, от родоначальника Афанасия Сидоровича, и другой от Саввы Михайловича. Последний род в древнем дворянстве по непредставлению достаточных доказательств герольдией правительствующего сената не утвержден.
eured: <44> ♀ Евдокия Владимировна Ховрина (Патрикеева) [Ховрины]
titl: 1462, Велике Князівство Московське, Татарське Царство, боярин
marvidigezh: 1499?, Велике Князівство Московське, Татарське Царство
titl: князь
marvidigezh: 1526
eured: <45> ♀ Анна Єлизавета Сакович (Радзивілл) [Саковичі]
marvidigezh: 1521, Вільно, Литовське велике князівство
titl: князь
marvidigezh: 1539
marvidigezh: 1472, или 1468
Стефан III был женат трижды. В 1463 году он женился на княжне Евдокии, сестре киевского князя Семена Олельковича из славяно-литовскуого рода. Это была первая попытка выстроить “восточную линию” молдавской внешней политики. Браком с Евдокией господарь надеялся закрепить союз с литовцами против Польши, но обрел весьма ненадежных союзников. После смерти Евдокии господарь в 1472 году вступает в брак с Марией Мангупской, которая скоропостижно скончалась в 1477 году.
titl: князь
marvidigezh: 1546
titl: князь
eured: <155!> ♀ Эльжбета (Елизавета) Гаштольд (Радзивилл) [Гаштольды] g. > 1481
eured: <47> ♀ Богдана Васильевна Лукомская (Радзивилл) [Лукомские] a. a. < 1506
eured: <48> ♀ Anna Kiszka (Radziwiłł) [Kiszkowie] g. 1513 a. a. 1533
marvidigezh: 1522, Вильна
titl: княжна
marvidigezh: 15 Meurzh 1522, Варшава
titl: князь
marvidigezh: > 1548
marvidigezh: 19 Ebrel 1519, Verkiai
eured: <49> ♀ Barbara z Dalejowa Koła (Radziwiłł) [Kołowie] a. a. 1550
marvidigezh: Ebrel 1541
eured: <350!> ♀ Ганна Михайлівна Чорторийська (Гольшанська) [Чорторийські]
marvidigezh: 1482?
У середині XV ст. князі Степанські ще раз виринають на денне світло. Один із них, що звався, здається, Михайлом, був жонатий на Федці, дочці пана Юрші, у 30‑х роках XV ст. сподвижника Свидригайла в боротьбі із Сигізмундом Кейстутовичем за литовський престол, а пізніше – активного провідника інтересів Вільна і в шлюбі з нею мав дочку Марію. Після смерті цього князя його вдова вийшла заміж за пана Олізара Шиловича, впливового представника місцевого клану Кирдіїв. Княжна Марія Степанська, у свою чергу, стала дружиною сина іншого сподвижника Свидригайла – луцького старости Немири Рязановича, якого звали Яків-Война, а після смерті останнього (на початку 60‑х років XV ст. вступила в шлюб із князем Семеном Васильовичем Несвіцьким / Збаразьким.
Десь у середині XV ст., коли у зв’язку з політичними змінами, очікуваними з наближенням смерті Свидригайла († 1452), верхівка Волині почала клопотатися перед віленським двором за підтвердження їй маєтків, з’являється князь Іван Степанський, за одним зі скупих реґестів у третій книзі записів Литовської Метрики, реципієнт привілею Казимира на маєток Череясел, що становив його отчину. На цій особі чоловіча лінія князів Степанських обривається, і пізніше не чути вже про неї.
relijion: православный
eured: <195!> ♀ Анастасія Семенівна Збаразька (Гольшанська) [Збаразькі]
darvoud all: 1490, староста Луцкий
darvoud all: 1494, маршалак земли Волынской
darvoud all: 1500, великий гетман литовский до 1501
marvidigezh: 1505
Po bitwie nad Wiedroszą, gdy do niewoli rosyjskiej dostał się hetman wielki litewski Konstanty Ostrogski i wojewoda nowogródzki Iwan Litawor Chrebtowicz, otrzymał przejściowo urzędy ich obydwu, zdał je jednak już w 1501.
Семен Юрійович – племінник Семена Лютого. Князь Степанский (1457 – 1505) і Дубровицький (1481 – 1505).
Іван Семенович — князь Степанський (кінець XIV – початок XV ст.), останній представник степанських Рюриковичів.
В XV і XVI ст. Степань належить князям Острозьким. За подимним тарифом 1629 р. з-поміж 10 найбільших міст Волині три (Луцьк, Володимир і Кременець) належали королю, а шість (Острог, Корець, Острополь, Полонне, Степань і Кос¬тянтинів) – князям Острозьким. Саме для оборони цих земель від татарських нападків Костянтин Іванович Острозький будує укріплену лінію замків-фортець. Вже на початку XVI ст. існують міцні замки в Дубні, Красилові, Попонному, Сте¬пані і Звяголі. 18 червня 1511 p. К.І. Острозькому «за службу» був наданий замок і місто Степань «з усією волостю до нього здавна належачою», з двома ярмарка¬ми на рік: на Покрову і на св. Афанасія і щотижневим торгом. Слід також відміти¬ти, якщо у 1607 р. Дорогобузькі маєтки складалися лише з міста і шести сіл, то Степанська волость – з міста_і 67 сіл.
В числі інших князів, які підтримали Свидригайла, були і князі Гольшанські. Можливо, вони були в родинних зв’язках з попередньою династією. Схоже, що через ці або інші причини Свидригайло Ольгердович передав степанський уділ князю Михайлу Семеновичу Гольшанському на прізвисько Болобан. Михайло Болобан певний час був київським воєводою і виступив на чолі війська проти Петра Монтикірдовича. Він загинув у 1434 році в битві під Вількомиром як прихильник Свидригайла Ольгердовича. Дітей у нього не було, і право на Степанське князівство перейшло до його старшого брата Юрія, який вже дістав від Свидригайла Дубровицьке князівство. Повернувшись з Новгорода Великого, куди мусив тікати після поразки Свидригайла, він вернув свої володіння і дістав на них підтвердження Казимира Ягеллончика. Князь Юрій Семенович був одним з керівників литовського посольства на сеймі 1446 року, де велася мова про відмову Казимира Ягеллончика на право брата наслідувати польську корону.
Старший син Іван наслідував Дубровицьке князівство. У 1482 році його за участь у змові проти короля Казимира Ягеллончика було страчено. Інший син Семен осів у Степані, а після смерті брата — приєднав собі і Дубровицьке князівство. Був також старостою луцьким і маршалком Волинської землі (1490-1505), словом, йому належала вся влада на Волині. На прохання Семена в 1499 році великий князь Литовський Олександр затвердив привілей для міста Степані: «Бив нам чолом староста луцький, маршалок Волинської землі, князь Семен Юрійович і просив нас, абисьмо йому дозволили ярмарок мати в Степані і сказав перед нами, що це місту нашому Луцьку не шкідливо. І ми на його чолобиття то вчинили, і той ярмарок у місті його в Степані дозволили єсьмо йому мати на св. Спаса день один в році». Напевно, на той час містечко вже користувалось магдебурзьким правом. Зацікавлені в притоці населення, що гарантувало збільшення доходів, феодали доби¬вались магдебурзького права для своїх міст. На рубежі XV-XVI століть більшість волинських міст користувалася таким правом. Хоч бургомістр та війт у приватновласницьких містах назначалися лише зі згоди феодала, бо на його користь йшли податки, у своїх внутрішніх питаннях міщани залишалися вільними. Зокрема, ярмаркове мито йшло в доходи міста, і ярмарки були для міст вигідними.
Князь Семен Юрійович помер у 1505 році. У нього не було наслідників по чоловічій лінії. За тодішнім правом третина князівства і міста Степані відійшла до великого князя, третину успадкував разом з Дубровицьким князівством племінник Юрій Іванович, а ще одна третина дісталась старшій доньці Анастасії. На її прохання у 1510 році король Зигмунд Старий видав привілей Степані ще на дві ярмарки — на Покрову і Св. Афанасія. В 1511 році король надав дві третини Степані великому гетьману Литовському князю Костянтину Острозькому, що був одружений з Танею, донькою степанського князя Семена Юрійовича.
marvidigezh: 1490
eured: <42!> ♂ Мартин Янович Гаштольд (Гаштовт) [Гаштольди] g. 1428 a. a. > 1483, вторая жена
marvidigezh: > 1498
eured: <52> ♀ Hanna Semenivna Kobrinska [Kobrinskі]
eured: <191!> ♀ Анна Васильевна Рязанская [Рюриковичи Рязанские] , Рязань, II
marvidigezh: > 1506, или после 1503
eured: <117!> ♀ Zofia z Chożowa Sudymuntowicz (Chożowska) [Sudymuntowicze]
marvidigezh: 1511
marvidigezh: 1550
eured: <54> ♂ Семен Васильєв син Збаразький Колоденський Несвіцький [Несвіцькі] a. a. 1481
marvidigezh: 1518, Велике князівство Литовське
На схилі літ княгиня Марія доручила управляти своїми маєтностями внучці Ганні-Тетяні, а сама зайнялася благодійністю: допомагала убогим, робила великі пожертви церквам, Києво-Печерській лаврі. У Городку, подарованому лаврі, засновано монастир і резиденцію митрополитів.
Померла княгиня Марія 1518 року. Король Сигізмунд видав привілей, яким усі її маєтності (невдовзі вони стали зватися Ровенщизною) визнав власністю князя К. Острозького – чоловіка Ганни-Тетяни. Через три роки помирає і вона, а ще через дев’ять років не стало і князя Костянтина. Обоє вони поховані в Києво-Печерській лаврі.
Треба розуміти, що Яків Война Немирич переписав своїй дружині, княгині Марії Степанській, як вено, частину вотчинної землі в Левковичах. Княжна Марія після смерті Якова Войни Немирича у 1461 році вдруге вийшла заміж за князя Василя Семеновича Збаразького. З цього й випливає, чому потомки князів Збаразьких претендували на землю Немиричів-Невмержицьких.
Звернення князів Збаразьких до Люблінського Трибуналу стало основним доказом того, що вотчина Немирі Резановича знаходилася в Левковичах та Невмиричах Овруцького повіту (на місці сучасного села Левковичі).
Іван Левковський звернув увагу на документ Люблінського трибуналу (Книга №2, 1604 року лист 1715), в якому нащадки князів Збаразьких вимагають від дворян Левковських повернути їм, як спадщину, грунти Остапівські й Сосновські в Левковичах та частину грунту Васьківського Невмирицького, в «земле киевской лежащего». Під час дослідження цього документа та вивчення родословної князів Збаразьких встановлено, що княгиня Збаразька Марія – вона ж княжна Ровенська та княжна Степанська – була дружиною Якова Войни Немирича, батько якого, Немиря Резанович, був відомим діячем у Великому князівстві Руському на Волині у князівстві князя Свидригайла Ольгердовича.
Треба розуміти, що Яків Война Немирич переписав своїй дружині, княгині Марії Степанській, як вено, частину вотчинної землі в Левковичах. Княжна Марія після смерті Якова Войни Немирича у 1461 році вдруге вийшла заміж за князя Василя Семеновича Збаразького. З цього й випливає, чому потомки князів Збаразьких претендували на землю Немиричів-Невмержицьких.
Звернення князів Збаразьких до Люблінського Трибуналу стало основним доказом того, що вотчина Немирі Резановича знаходилася в Левковичах та Невмиричах Овруцького повіту (на місці сучасного села Левковичі).
eured: <146!> ♀ Ирина (Мария) Ивановна Патрикеева (Бельская) [Патрикеевы]
marvidigezh: 1520 ≤ ? ≤ 1522
marvidigezh: 24 Ebrel 1580
marvidigezh: > 1566
Вдалося простежити серед канівського козацтва представників старовинних боярських родин Київщини і Канівщини: Потаповичів, Чайок, Черевчеїв, Морозів. Ще у 1572 р. братаничева бояр Потаповичів (донька брата племінниця [980, 125]) Милохна Михайлова Морозова продала їм свою частину Жердева. Можливо, хтось із родини Потаповичів був одружений з вдовою московського боярина Михайла Яковича Морозова княжною Євдокією Іванівною Ольгердович Володимирович (Бєльською) і усиновив її дітей від попереднього шлюбу [922, 150].
Дев'ять представників родини Морозів записані до реєстру 1649 р.: козак сотні Климова Іван Мороз, Михайло в Стояцькій сотні, в сотні Гугина Отрошко, Отрушко Морози і Григорій, Мелешко, Мисько, Омелян, Семен Морозенки [823, 115, 126, 110]. Від боярина канівського (1552) [714, 104] вів свій родовід козак сотні Волинця Роман Чайка, від зем'ян Київського воєводства походив козак сотні Гугина Іван Черевченко.
- Персональний склад козацької старшини армії Богдана Хмельницького. Володимир Кривошея.
7
1381/7 <107+43> ♀ ? Александровна Чарторыйская [Чарторыйские] 1712/7 <91> ♂ Иван Андреевич Кропоткин [Кропоткины] 1913/7 <99+41> ♀ Анна Васильевна Рязанская [Рюриковичи Рязанские]titl: Княжна Рязанская
eured: <97!> ♂ Фёдор Иванович Бельский [Бельские (Гедиминовичи)] a. a. > 1506, Рязань, II
eured: <365!> ♂ Иван (Януш) Юрьевич Гольшанский (Дубровицкий) [Гольшанские] a. a. 1549
Ветвь от Василия Ивановича Хотетовского кончилась на его правнуке Иване Михайловиче (XXII кол.), сыне Михаила Андреевича (XXI кол.), у которого был брат Богдан Андреевич.
Ветвь от Василия Ивановича Хотетовского кончилась на его правнуке Иване Михайловиче (XXII кол.), сыне Михаила Андреевича (XXI кол.), у которого был брат Богдан Андреевич.
titl: 1477 - 13 Kerzu 1528, Князь Цешинский
eured: <63> ♀ Johanna von Poděbrad [Podiebrad] g. 1463 a. a. 1496
titl: 1493 - 13 Kerzu 1528, Князь Сцинавский
titl: 1506 - 13 Kerzu 1528, Князь Глогувский, Опавский
marvidigezh: 13 Kerzu 1528
douaridigezh: Цешин, или Опава
titl: князь
titl: 1495, боярин
darvoud all: 1499, Кирилло-Белозёрский монастырь, насильно пострижен в монахи
marvidigezh: 1531, Иосифо-Волоколамский монастырь
Происходил из знатной, влиятельной и богатой семьи князей Патрикеевых, происходящей от второго сына литовского князя Гедимина, Нариманта, крестившегося в православие под именем Глеба. Дед, Юрий Патрикеевич, и отец, Иван Юрьевич, служили великим московским князьям Василию II Васильевичу и Ивану III Васильевичу, занимали высшие государственные должности. Молодой князь Василий успешно начал дипломатическую и военную карьеру: в 1493 он был послан с войсками в Можайск; в течение 1494 года трижды участвовал в переговорах с литовскими послами и после заключения мирного договора был пожалован в бояре; в начале 1496 года Василий Иванович ходил во главе русских войск в поход «на свейские немцы», как в те времена называли шведов. В период ссоры Ивана III с сыном Василием Патрикеевы приняли сторону внука Ивана — Дмитрия Ивановича, провозглашенного наследником престола, в результате чего их постигла опала и в 1499 году князь Василий, был пострижен в монахи в Кирилло-Белозерском монастыре под именем Вассиана.
«Славный в миру воинской доблестью, умом и способностями, князь-инок скоро прославился в монастыре строгой жизнию и обширной начитанностью»,-сообщает церковный писатель.[1]Вскоре инок Вассиан попадает под влияние идей Нила Сорского и примыкает к нестяжателям, выступавшим против «стяжания» церковью земель и другого имущества, в то время как противники нестяжателей, иосифляне, выражали интересы крупного монастырского землевладения. В трактате «Собрание некоего старца» Вассиан призывает «сел не держати, ни владети ими, но жити в тишине и в безмолвии, питаясь своими руками», что показывает его как приверженца церковного аскетизма.Он был человеком, стойко и ожесточенно боровшимся за свои убеждения и за свою партию, будучи, в противоположность мягкой и рыхлой фигуре Нила Сорского, энергичным и страстным деятелем.
В 1509 году Вассиан был возвращен из ссылки Василием III, доверие и симпатию которого он сумел завоевать. Великий князь называл Вассиана своим «наставником в человеколюбии». Вместе с митрополитом Варлаамом он заступался за опальных и оступившихся, чем снискал всеобщее уважение и почитание.
Пользуясь сложившейся ситуацией, Вассиан предпринял попытку атаки на иосифлян, ведомых Иосифом Волоцким, выпустив в свет свое «Слово», в котором открыто обвиняет своих оппонентов в ереси: «Немощные с еретики ен едят, силнии же да на славу божию сходятся». Впрочем, он не забыл указать на то, что любой еретик достоин прощения во имя его раскаяния.
Активная религиозно-общественная деятельность Вассиана закончилась в 1531 году, когда ставший митрополитом Даниил, ученик Иосифа Волоцкого, в свою очередь обвинил князя-инока в ереси (Вассиан будто бы отрицал учение о двойной — божественной и человеческой — природе Христа и считал, что ему свойственна только одна, божественная сущность). Вассиан был заточён в Иосифо-Волоколамский монастырь, где, по словам князя А. М. Курбского, и «был в скором времени уморен презлыми иосифлянами».
В период ссоры Ивана ІІІ с сыном Василием поддержал внука вел. кн.-Дмитрия Ивановича, за что попал в опалу и в 1499 насильно пострижен в монахи в Кирилло-Белозёрский монаст., принадлежал к течению нестяжателей, в 1509 возвращён из ссылки вел.кн.Василием ІІІ, стал его приближённым. Противостоял течению иосифлян. Когда в 1522 митрополитом стал иосифлянин Даниил, Вассиан был обвинён в ереси и сослан в Иосифо-Волоколамский монаст., где «был уморен презлыми иосифлянами».eured: <64> ♂ w Viktorin z Podiebrad a Kunstatu [Podiebrad] g. 29 Mae 1443 a. a. 30 Eost 1500
marvidigezh: 1479
titl: 22 Eost 1471 - 13 Meurzh 1516, als Wladislaw II. König von Böhmen
eured: <65> ♀ w Barbara Hohenzollern von Brandenburg [Hohenzollern-Brandenburg] g. 30 Mae 1464 a. a. 4 Gwengolo 1515, Frankfurt (Oder)
titl: 18 Gwengolo 1490 - 13 Meurzh 1516, als II. Ulászló König von Ungarn
eured: <66> ♀ w Беатриса Арагонская [Трастамара-Неаполитанский] g. 16 Du 1457 a. a. 23 Gwengolo 1508, Esztergom
freuz-dimeziñ: <66!> ♀ w Беатриса Арагонская [Трастамара-Неаполитанский] g. 16 Du 1457 a. a. 23 Gwengolo 1508, Rome
eured: <67> ♀ Anna de Foix-Candale [Foix] g. 1480 a. a. 26 Gouere 1506
marvidigezh: 13 Meurzh 1516, Buda (heute: zu Budapest), Ungarn Hungary
douaridigezh: Székesfehérvár, Ungarn (deutsch: Stuhlweißenburg)
eured: <68> ♀ Василиса Ярославовна Головчинская (Ходкевич) [Головчинские] a. a. 1552
eured: <69> ♀ Василиса Боровская [Боровские] a. a. 11 Mae 1552
marvidigezh: 28 Mae 1549
eured: <70> ♂ Georg de Bavière [Bavière] g. 15 Eost 1455 a. a. 1 Kerzu 1503, Landshut
eured: <70!> ♂ Georg de Bavière [Bavière] g. 15 Eost 1455 a. a. 1 Kerzu 1503, Landshut, Deutschland
titl: 14 Du 1475, Landshut, Princesse de Bavière
titl: 18 Genver 1479, Landshut, Duchesse de Bavière-Landshut
marvidigezh: 18 C'hwevrer 1502, Burghausen
titl: 1471 -, Московское великое княжество, Татарское царство, великий князь
eured: <211!> ♀ w Олена Степанівна Волошанка Мушат (Московська) [Мушати] g. 1461 ≤ ? ≤ 1466 a. a. 18 Genver 1505
marvidigezh: 7 Meurzh 1490, Московское великое княжество, Татарское царство
eured: <71> ♀ Анастасія Іванівна Мстиславська (Слуцька) [Мстиславські] g. 1469? a. a. 1523?
titl: 1481 - 1505, Слуцьке князівство, Литовське велике князівство, князь на Слуцьку і Копилі
marvidigezh: 1505, Слуцьке князівство, Литовське велике князівство
titl: Литовське Руське і Жемойтське велике князівство, князь
eured:
micher: 1497 - 1500, Брацлавське воєводство, Литовське Руське і Жемойтське велике князівство, староста Брацлавский, Винницкий и Звенигородский
servij milourel: 10 Eost 1497 - 1500, Литовське Руське і Жемойтське велике князівство, Гетьман Великий Литовський
micher: 1507 - 1522, Волинське воєводство, Литовське Руське і Жемойтське велике князівство, староста Луцкий и маршалок земли Волынской
micher: 1507 - 1516, Брацлавське воєводство, Литовське Руське і Жемойтське велике князівство, староста Брацлавский, Винницкий и Звенигородский
servij milourel: 26 Du 1507 - 1530, Литовське Руське і Жемойтське велике князівство, великий гетман Литовский
eured: <164!> ♀ Тетяна Ганна Семенівна Гольшанська (Острозька, Корецька) [Гольшанські] a. a. 12 Gouere 1522, І
micher: 1511 - 1522, Вільне, Литовське Руське і Жемойтське велике князівство, кастелян Виленский
micher: 1518 - 1530, Брацлавське воєводство, Литовське Руське і Жемойтське велике князівство, староста Брацлавский, Винницкий и Звенигородский
micher: 1522 - 1530, Трокське воєводство, Литовське Руське і Жемойтське велике князівство, воевода Трокский
eured: <348!> ♀ Олександра Семенівна Слуцька (Острожська) [Олельковичі] g. 1500? a. a. 1556?, ІІ
marvidigezh: 11 Gwengolo 1530, Литовське Руське і Жемойтське велике князівство
douaridigezh: Успенський собор Києво-Печерської Лаври, Київське воєводство, Литовське Руське і Жемойтське велике князівство
eured: <201!> ♂ Иван Иванович Молодой Московский [Московские] g. 15 C'hwevrer 1458 a. a. 7 Meurzh 1490
marvidigezh: 18 Genver 1505, Москва, Руське велике князівство, Татарське царство
titl: 7 Mezheven 1492 - 19 Eost 1506, Литовське велике князівство, литовський великий князь
eured: <205!> ♀ Олена Іванівна Московська (Литовська) [Московські] g. 19 Mae 1476 a. a. 20 Genver 1513, Вільно, Литовське велике князівство
titl: 17 Mezheven 1501 - 19 Eost 1506, Польське королівство, польський король
marvidigezh: 19 Eost 1506, Польське королівство
eured: <72> ♂ Данило Дмитрійович Князь Пронський [Князі Пронські] a. a. 1559
marvidigezh: 11 Mae 1525, Место погребления: Собор Покровского монастыря в Суздале
eured: <73> ♂ Friedrich II von Brandenburg-Ansbach [Hohenzollern-Brandenburg] g. 8 Mae 1460 a. a. 4 Ebrel 1536, Frankfurt
titl: 14 C'hwevrer 1479, Francfort-sur-le-Main, Margravine héritière de Brandebourg
titl: 11 Meurzh 1486, Francfort-sur-le-Main, Margravine de Brandebourg-Ansbach
titl: 26 C'hwevrer 1495, Ansbach, Margravine de Brandebourg-Kulmbach
marvidigezh: 5 Here 1512, Ansbach
marvidigezh: 1505
titl: 20 Here 1506 - 1 Ebrel 1548, Großherzog von Litauen
titl: 8 Kerzu 1506 - 1 Ebrel 1548, König von Polen
eured: <74> ♀ Barbara Zápolya [Zápolya] g. 1495 a. a. 2 Here 1515
eured: <75> ♀ Бона Сфорца [Сфорца] g. 2 C'hwevrer 1494 a. a. 19 Du 1557
marvidigezh: 1 Ebrel 1548, Krakau, Polen
douaridigezh: 26 Gouere 1548, Wawel-Kathedrale, Krakau, Polen
До вступления на престол носил титул князя Оппельн и Глогау, владея в Силезии землями Глоговской (с 1498) и Опавской (с 1500), где приобрёл репутацию умного и распорядительного правителя. Прозвище Старый приобрёл из-за того, что великим князем литовским и королём польским стал в весьма зрелом возрасте после того, как на польском троне сменились два его старших брата.
Был выдающимся меценатом, способствовавшим раннему проникновению искусства Ренессанса в Польшу. В его правление был перестроен королевский замок в Кракове.titl: 1483 -, Великий Князь Рязанский
eured: <76> ♀ Агриппина Васильевна Друцкая-Бабичева [Друцкие-Бабичевы] a. a. > 1520
marvidigezh: 23 Meurzh 1500
marvidigezh: < 1483
eured: <77> ♂ Михайло Борисович Тверський [Тверські] g. 1453 a. a. 1505
darvoud all: 1471, Замужество за князя тверского Михаила Борисовича
marvidigezh: 7 C'hwevrer 1483
eured: <78> ♂ w Василий Данилович Холмский [Холмские] a. a. 1524
marvidigezh: C'hwevrer 1501, в Википедии написано, что она скончалась через год после брака
marvidigezh: 12 C'hwevrer 1505
niver a vugale: нет
titl: 1494 - Mae 1513, Князь Волоцкий
marvidigezh: Mae 1513
titl: 12 Meurzh 1476 - 2 C'hwevrer 1491, Князівство Польське, Княжна Польська
eured: <79> ♂ Boguslaw X von Pommern [Greifen] g. 3 Mezheven 1454 a. a. 5 Here 1523, Stettin, Polen
titl: 2 C'hwevrer 1491 - 12 Eost 1503, Князівство Поморське, Княжна Поморська
marvidigezh: 12 Eost 1503, Иккермюнде, Передняя Померания, Священне Царство Римське
douaridigezh: Обитель Ельдена, Greifswald, Mecklenburg-Vorpommern, Священне Царство Римське, Kloster Eldena (Greifswald)
titl: 19 Mae 1476 - 18 C'hwevrer 1495, Москва, Велике Князівство Московське, Царство Татарське, Велика Княжна
titl: 18 C'hwevrer 1495 - 12 Kerzu 1501, Вільно, Велике Князівство Литовське, Велика Княгиня
eured: <206!> ♂ Олександр Ягеллон [Ягеллони] g. 5 Eost 1461 a. a. 19 Eost 1506, Вільно, Литовське велике князівство
titl: 12 Kerzu 1501 - 19 Eost 1506, Корона Польська, Королева
marvidigezh: 20 Genver 1513, Вільно, Велике Князівство Литовське
titl: 1477 - 1524, Чарторыйск, Князь чарторыйский
titl: 1496 - 1524, Логойск, Князь Логойский
marvidigezh: 1524?
niver a vugale: нет
niver a euredoù: женат не был
marvidigezh: 19 Mae 1523, Спасо-Прилуцкий монастырь, под Вологдой
eured: <81> ♀ Ruxandra Drakul [Drăculeşti]
titl: 1504 ≤ ? ≤ 1517, Moldavia, Prince of Moldavia
Богдан III Кривой (молд. Bogdan al III-lea cel Orb; также Слепой или Одноглазый) — господарь Молдавского княжества в 1504—1517 гг. Сын Стефана III Великого.
Желая упрочить свое положение, Богдан установил посольство при турецком дворе и послал послов к польскому королю Александру, прося руки его сестры Елисаветы. Мать княжны воспротивилась этому, и Богдану был послан отказ. Однако это его не смутило и, дождавшись смерти матери-королевы, Богдан вторично послал посольство с тем же предложением. Но и на этот раз последовал отказ, так как княжна знала, что Богдан был кривоглаз и нехорош собой. Оскорбленный Богдан вторгнулся в пределы Польши и подверг разорению пограничные местности, но был вскоре отброшен с большим уроном, а взятые в плен молдавские бояре казнены в Каменце. Мир был возобновлён только при посредничестве венгерского короля. Несмотря на это, Богдан рискнул послать ещё одно посольство к польскому королю; тот, наконец, обещал выдать за него свою сестру, но при условии, что Богдан примет католическую веру и признает верховную власть польского короля. Обещание, однако же, не было исполнено, так как Александр вскоре после этого умер, а на престол вступил Сигизмунд I.
В это время Раду Великий, господарь Валахии, напал на Молдавию и разорил часть страны. Богдан немедленно собрал войско и в октябре 1507 года бросился вслед за Раду, вторгся в Валахию и принудил его просить у себя прощения. Поощрённый этим успехом, Богдан задумал отомстить и польскому королю. С этой целью он вновь собрал большое войско, 29 июня 1509 года перешёл Днестр, овладел Каменцем, бомбардировал Львов и безнаказанно вернулся назад. Созванная наскоро польская армия под предводительством краковского воеводы, в свою очередь, проникла в Молдавию, овладела несколькими городами и, опустошив окрестности, повернула назад. При переходе через Днестр её нагнал Богдан со своей дружиной, и после продолжительной битвы обе стороны заключили мир, по которому обещали не только не враждовать, но даже всегда помогать друг друга. И действительно, когда в 1512 году татары напали на Молдавию, Богдан обратился за помощью к польскому королю и тот прислал большое войско, при помощи которого враги были прогнаны из страны.
В 1514 году Богдан из-за опасности новых татарских набегов был вынужден нормализовать отношения с Портой и платить ежегодную дань. Богдан III Кривой умер 20 апреля 1517 года и погребён в монастырской церкви в Путне.titl: 1505 - 1533, Москва, Руське велике князівство, Татарське царство, московський і руський великий князь
eured: <82> ♀ w Соломонія Софія Сабурова (Московська) [Сабурови] g. 1490? a. a. 18 Kerzu 1542, Москва, Руське велике князівство, Татарське царство
torr-dimeziñ: <82!> ♀ w Соломонія Софія Сабурова (Московська) [Сабурови] g. 1490? a. a. 18 Kerzu 1542, Москва, Руське велике князівство, Татарське царство
eured: <83> ♀ w Олена Василівна Глинська [Глинські] g. 1506 a. a. 4 Ebrel 1538
marvidigezh: 4 Kerzu 1533, Москва, Руське велике князівство, Татарське царство
marvidigezh: 1536
niver a vugale: нет
niver a euredoù: женат не был
marvidigezh: > 1540, Спасо-Прилуцкий монастырь, под Вологдой
marvidigezh: 14 C'hwevrer 1521
titl: Принцесса Польская и Литовская
titl: 25 Du 1515 - 16 C'hwevrer 1517, Герцогиня Легница
eured: <84> ♂ w Friedrich II von Liegnitz und Brieg [Piasten] g. 12 C'hwevrer 1480 a. a. 17 Gwengolo 1547, Вроцлав .
marvidigezh: 16 C'hwevrer 1517, Легница
marvidigezh: нет данных
marvidigezh: 1555
Bibliografia
- Krzysztof Rafał Prokop: Sylwetki biskupów łuckich. Biały Dunajec: Ostróg : "Wołanie z Wołynia", 2001. ISBN 83-911918-7-7.
- Wileński słownik biograficzny. Bydgoszcz: 2002, s. 104. ISBN 83-87865-28-1.
Господарь Молдавии (1527-1538 и 1541-1546)
Пётр IV Рареш (ок. 1487 — 3 сентября 1546) — господарь Молдавского княжества в 1527—1538 и 1541—1546 годах, сын Стефана III Великого. Пытался продолжать политику отца по укреплению центральной власти. Опираясь на мелких бояр, ограничивал влияние крупных. Недовольство последних вылилось в заговоры. Пётр Рареш начал подготовку к освобождению Молдавии от турецкого господства и установил с этой целью связи с правительствами многих стран, в том числе с Россией. В 1538 году в Молдавию направилась турецкая армия во главе с султаном Сулейманом. Пётр Рареш, преданный боярами, бежал из страны. С этого времени Молдавия окончательно попала под власть Османской империи. В 1541 году Пётр Рареш снова стал господарём, получив от турецкого султана престол Молдавии. И на этот раз он стал укреплять центральную власть, казнил главарей боярской оппозиции. В 1542 году заключил соглашение с Габсбургами, поддерживал антитурецкие силы, был связан с Россией, получая оттуда материальную помощь.micher: 1501, дворянин великого князя Литовского Александра Ягеллона
eured: <86> ♀ Софья Васильевна Верейская (Гаштольд) [Рюриковичи Можайские] a. a. 1549
micher: 1505 - 1509, подчаший великий Литовский
micher: 1508 - 1513, наместник Новогрудский
micher: 1508 - 1513, воевода Новогрудский
micher: 1513 - 1519, воевода Полоцкий
micher: 1519 - 1522, воевода Трокский
micher: 1522 - 1539, воевода Виленский
micher: 1522 - 1539, канцлер великий Литовский
titl: 1529, граф /получил титул от папы Римского Климента VII/
titl: 1530, граф "на Мурованых Геранёнах" Священной Римской империи /получил титул от императора Карла V/
marvidigezh: Kerzu 1539
niver a vugale: нет
darvoud all: 1504, удельный князь калужский
marvidigezh: 26 Mezheven 1518
marvidigezh: Mezheven 1495
eured: <87> ♀ Євфросинія Андріївна Старицька Хованська [Хованські] a. a. 20 Here 1569
titl: 1519 - 11 Kerzu 1537, Fürst Starizki
titl: 1519 -, Fürst von Wolokolamsk
marvidigezh: 11 Kerzu 1537, Moskau, Великое княжество Московское
douaridigezh: Moskau, Kathedrale des Heiligen Erzengels Michael im Kreml (Archangelsk-Kathedrale)
marvidigezh: 3 Du 1530
eured: <88> ♀ Anna Kostevicz (Kostavičiūtė, Radziwiłł) [Kostevicz]
marvidigezh: Genver 1542, Хохло, Литовське велике князівство
eured: <89> ♂ Худай-Кул Ходайкол Пётр Ибрагимович Казанский Тукайтимуров-Чингизов [Тукайтимуровы-Чингизовы] g. 1460 a. a. 1523
marvidigezh: 1513
Первый такой брак зафиксирован в 1506 г. 25 января великий князь Василий III выдал свою сестру, великую княжну Евдокию, за казанского царевича Петра Ибрагимовича (Худайкулу б. Ибрагима). Венчал их архимандрит Спасского монастыря Афанасий в Успенском соборе Московского Кремля. В литературе укрепилось мнение, что Василий III рассматривал своего зятя до рождения Ивана Грозного как наследника. Тем самым Петр Ибрагимович занял несравненно более высокое положение, нежели остальные подданные московского великого князя. После смерти Петра некоторое время в качестве наследника рассматривался его зять, князь Ф.М.Мстиславский.
Царевич Кудай-кул был захвачен в плен в 1487 году русскими, взявшими Казань. Он вырос в русском плену, впоследствии был доставлен из ссылки в Москву и освобожден из-под ареста. 21 декабря 1505 года его торжественно крестили на Москве-реке с именем царевича Петра Ибрагимовича. Через неделю, 28 декабря, царевич Пётр дал запись великому князю Василию III в том, что он будет служить ему верно, а еще через две недели, 15 января 1506 года молодой царь отдал Петру в жёны свою 14-летнюю сестру Евдокию (младшую дочь великого князя Ивана III от его второй жены Софьи Палеолог). Евдокия и Пётр были обвенчаны в Успенском соборе московского Кремля архимандритом Спасского монастыря Афанасием.
- http://www.elim.kz/forum/index.php?show topic=2741
marvidigezh: 12 Mezheven 1495
darvoud all: 1499, в монашестве
marvidigezh: > 1527
titl: князь
eured: <90> ♀ Марфа Ивановна Челяднина (Бельская) [Челяднины]
titl: 1521 - 1551, боярин
marvidigezh: 11 Genver 1551
marvidigezh: 10 Eost 1529, помер в ув'язненні
Шемячич имел сына Ивана, умершего в 1561 года иноком Троице-Сергиева монастыря и двух дочерей Марфу и Ефросинью Северских
По другому источнику (Широкорад А. Б.) жена, сын и две дочери Василия Шемячича были насильно пострижены в монахини и сосланы в Каргополь.marvidigezh: 1501
marvidigezh: 1504
douaridigezh: Иосифо-Волоцкий монастырь
eured: <92> ♀ Ульяна Ивановна Боровская (Дубровицкая-Гольшанская) [Боровские] , первый брак
titl: 1505 - 1536, Дубровиця, Князь дубровицкий
titl: 1505 - 1511, Степань, Князь степанский
titl: 1511 - 1536, Гольшань, Князь гольшанський
marvidigezh: 1536
titl: князь
marvidigezh: ~ 1541
eured: <93> ♀ Екатерина из Томиц из Ивна Ивиньская-Томицкая (Radziwill) [Томицкие] a. a. 1551
marvidigezh: 27 Ebrel 1584, Вильно
titl: князь
eured: <94> ♀ ? Ивановна Токмакова-Ноздроватая-Звенигородская (Дашкова) [Звенигородские]
titl: 1551, сын боярский
marvidigezh: 1568, казнён по приказу Ивана ІV Грозного
titl: князь
marvidigezh: 1568, казнён по приказу Ивана ІV Грозного
titl: князь
eured: <95> ♀ Elżbieta Szydłowiecka (Šydlauskaitė, Radziwiłł) [Szydłowiecki] g. 1533 a. a. 1562
marvidigezh: 28 Mae 1565, Вильна
eured: <354!> ♂ Semen Holszański (Dubrowicki) [Holszańscy] a. a. 1556
eured: <96> ♂ Piotr Kiszka [Kiszka] g. 1519 a. a. 1544
marvidigezh: 1558
Анна-Єлизавета (1518-1558) по соглашению должна была вступить брак с сыном Константина Острожского Ильи, но она вышла замуж за польного атамана Великого княжества Литовского Петра Кишки ( ум.1544 г), второй раз за кн.Алшены и Дубравы Симеона Юревича.
marvidigezh: 1518
eured: <359!> ♂ Stanisław Gasztołd [Gasztołd] g. 1507 a. a. 1542, 1-ый муж
eured: <300!> ♂ Сигизмунд II Август Ягеллон [Ягеллоны] g. 1 Eost 1520 a. a. 7 Gouere 1572, Vilnius
titl: 7 Mae 1550, Город Краків, Корона Польська, Річ Посполита, Königin von Polen
marvidigezh: 8 Mae 1551
marvidigezh: > 1542
eured: <163!> ♂ Костянтин Іванович Острозький [Острозькі] g. 1460 a. a. 11 Gwengolo 1530, І
marvidigezh: 12 Gouere 1522
бія Богуша Боговитиновича князь Острозький уклав угоду з княгинею Анастасією Слуцькою про одруження з її дочкою Олександрою. У зв’язку з цим 26 липня 1522 р., перед виїздом до Мінська на господарську службу, він склав у Вільні лист, де взяв на себе обов’язок до видачі майбутній дружині листа на віно нікому не записувати, заставляти чи дарувати свої родові, вислужені й куплені маєтки, щоб це віно було на повній третині володінь, а дітей із нею любити так само, як Іллю, народженого першою жінкою; після смерті гетьмана всі його володіння незалежно від часу й характеру їх набуття Ілля й сини, які з’являться в шлюбі з княжною Слуцькою, мали поділити на рівні частини; окремо нікому з них він нічого не записуватиме.
Оставались, правда, две дочери, Анастасия Семеновна, принявшая титул княгини Степанской после смерти отца и Татьяна Семеновна, жена знаменитого Константина Острожского. Анастасия Семеновна, владела княжеством Степанским, находясь в доле со своим кузеном, сыном казненного Ивана Юрьевича, Юрием Ивановичем Гольшанским. Только после ее смерти в 1511 году, права на Степань перешли к ее сестре Татьяне Семеновне Острожской, княжне Гольшанской. Муж Татьяны Семеновны, могущественный Константин Острожский, немедленно заявил о своих правах на Степань. Долгие судебные разбирательства привели к лишению Юрия Ивановича Гольшанского прав на долю во владении и Степань, полностью перешла к Татьяне Семеновне и ее мужу Константину Острожскому. Необходимо отметить, что громкое дело на этом не закончилось. Уже после смерти последнего князя Гольшанского, его наследники, коих было немало, участвовали в тяжбах с князем Острожским, по поводу судьбы усадьбы Степань.
marvidigezh: 1585
eured: <98> ♂ Немира Богданович Хренницкий/Толпыженский/ [Хренницкие]
eured: <99> ♂ Фёдор Иванович Корецкий [Корецкие] a. a. 1522
marvidigezh: 1532, или 1533
titl: 1534, Боярин
marvidigezh: Mae 1542, Белозерск, убит
eured: <283!> ♂ Юрій Семенович Олелькович Слуцький [Слуцькі] g. 1492 a. a. 1542
marvidigezh: 1546, Литовське велике князівство
eured: <102> ♂ w Михаил Иванович Мстиславский [Мстиславские] a. a. 1529?
marvidigezh: 1554?, Річ Посполита
niver a vugale: нет
marvidigezh: 1585
eured: <103> ♂ Симеон Иванович Ряполовский [Ряполовские] a. a. 5 C'hwevrer 1499
Сохранились записанными в VI часть родословной книги два рода Бунаковых: один по Калужской губернии, от родоначальника Афанасия Сидоровича, и другой от Саввы Михайловича. Последний род в древнем дворянстве по непредставлению достаточных доказательств герольдией правительствующего сената не утвержден.
Князь Семен Юрійович помер у 1505 році. У нього не було наслідників по чоловічій лінії. За тодішнім правом третина князівства і міста Степані відійшла до великого князя, третину успадкував разом з Дубровицьким князівством племінник Юрій Іванович, а ще одна третина дісталась старшій доньці Анастасії. На її прохання у 1510 році король Зигмунд Старий видав привілей Степані ще на дві ярмарки — на Покрову і Св. Афанасія. В 1511 році король надав дві третини Степані великому гетьману Литовському князю Костянтину Острозькому, що був одружений з Танею, донькою степанського князя Семена Юрійовича.
В XV і XVI ст. Степань належить князям Острозьким. За подимним тарифом 1629 р. з-поміж 10 найбільших міст Волині три (Луцьк, Володимир і Кременець) належали королю, а шість (Острог, Корець, Острополь, Полонне, Степань і Кос¬тянтинів) – князям Острозьким. Саме для оборони цих земель від татарських нападків Костянтин Іванович Острозький будує укріплену лінію замків-фортець. Вже на початку XVI ст. існують міцні замки в Дубні, Красилові, Попонному, Сте¬пані і Звяголі. 18 червня 1511 p. К.І. Острозькому «за службу» був наданий замок і місто Степань «з усією волостю до нього здавна належачою», з двома ярмарка¬ми на рік: на Покрову і на св. Афанасія і щотижневим торгом. Слід також відміти¬ти, якщо у 1607 р. Дорогобузькі маєтки складалися лише з міста і шести сіл, то Степанська волость – з міста_і 67 сіл.
8
2581/8 <138+59> ♂ Богдан Иванович Соломерецкий [Соломерецкие]servij milourel: воевода
servij milourel: воевода
servij milourel: воевода
servij milourel: воевода
eured: <112> ♀ Мотрона Іванівна Довгошия (Болобан) [Довгошиї]
marvidigezh: 1500
marvidigezh: 1477
eured: <113> ♂ Rupprecht von der Pfalz [Pfalz] g. 14 Mae 1481 a. a. 20 Eost 1504
marvidigezh: 15 Gwengolo 1504
marvidigezh: 6 Genver 1531
ganedigezh: 30 Mezheven 1480
titl: 1515, Markgraf von Brandenburg-Kulmbach
eured: <114> ♀ Сусанна Виттельсбах [Виттельсбахи] g. 2 Ebrel 1502 a. a. 23 Ebrel 1543, Augsbourg
marvidigezh: 21 Gwengolo 1527, Buda, gest. an der Ruhr
marvidigezh: 1482
marvidigezh: 10 Gouere 1532, Ansbach
titl: 1498 - 1502, Москва, Руське велике князівство, Татарське царство, московський і руський великий князь (соправитель Ивана III)
marvidigezh: 14 C'hwevrer 1509, Москва, Руське велике князівство, Татарське царство
eured: <115> ♀ Beatrice de Frangepan (Frankopan) [Frangepan] g. 1480 a. a. 27 Meurzh 1510, Ansbach
titl: 1515, Regentschaft in Brandenburg-Kulmbach für den minderjährigen Sohn Albrecht Alcibiades seines verstorbenen Bruders Kasimir.
eured: <116> ♀ Hedwig von Münsterberg-Oels [Münsterberg] g. 12 Mezheven 1508 a. a. 28 Du 1531, Oleśnica, Poland
eured: <117> ♀ Emilia de Saxe [Albertiner] g. 27 Gouere 1516 a. a. 9 Ebrel 1591, Dresde
marvidigezh: 27 Kerzu 1543, Ansbach, Fürstentum Ansbach
eured: <84!> ♂ w Friedrich II von Liegnitz und Brieg [Piasten] g. 12 C'hwevrer 1480 a. a. 17 Gwengolo 1547
marvidigezh: 24 Mae 1537, Legnica
eured: <268!> ♂ w Wenzel II von Teschen [Piasten] g. 1488 ≤ ? ≤ 1496 a. a. 17 Du 1524
marvidigezh: 7 C'hwevrer 1539
titl: 1518 - 17 Du 1524, Prinz Tseshinsky (Mitherrscher des Vaters)
eured: <267!> ♀ w Anna von Brandenburg-Ansbach-Kulmbach [Hohenzollern] g. 5 Mae 1487 a. a. 7 C'hwevrer 1539
marvidigezh: 17 Du 1524
ganedigezh: 1488
marvidigezh: 1542
marvidigezh: 2 Mae 1490, Ansbach
titl: князь
eured: <119> ♀ Анна Ивановна Владыка [Владыка]
titl: 1520, Державец (наместник) Могилевский
marvidigezh: 1560, в др.ист. - после 1540
titl: 14 Kerzu 1510, Hochmeister des Deutschen Ordens
titl: 5 Ebrel 1525, verweigert dem polnischen König den Lehnseid und führt den letzten, verlorenen Krieg zwischen dem Deutschen Orden und Polen.
eured: <120> ♀ w Dorothee de Danemark [Oldenbourg] g. 1 Eost 1504 a. a. 11 Ebrel 1547, Kaliningrad, Then called : Königsberg
titl: 4 Ebrel 1536, Niederlegung des Hochmeisteramtes auf Martin Luthers Rat, Umwandlung des Deutschordensstaates in ein weltliches Herzogtum (Preußen)
eured: <121> ♀ w Anna Maria de Brunswick-Lünebourg [Brunswick-Wolfenbüttel] g. 23 Ebrel 1532 a. a. 20 Meurzh 1568
marvidigezh: 20 Meurzh 1568, Burg Tapiau, Gwardeisk
wikipedia:en:Albert, Duke of Prussia; http://www.bbkl.de/a/albrecht_v_pr.shtml; http://de.wikisource.org/w/index.php?title=ADB:Albrecht_(Markgraf_von_Brandenburg-Ansbach)&oldid=967409;
http://daten.digitale-sammlungen.de/~db/bsb00008359/images/index.html?id=00008359&fip=78.55.153.182&no=&seite=310eured: <122> ♂ Андрей Семёнович Друцкий-Соколинский [Друцкие] g. 1475, Смоленск
marvidigezh: 1576, Смоленск
marvidigezh: 1497
titl: Слуцьке князівство, Литовське велике князівство, слуцький князь
eured: <197!> ♀ Олена Радзивілл (Слуцька) [Радзивілли] a. a. 1546
marvidigezh: 1542, Слуцьке князівство, Литовське велике князівство
eured: <123> ♀ Germaine de Foix [Foix] g. 1488 a. a. 15 Here 1536, Foix, Francia
marvidigezh: 5 Gouere 1525, Valencia, Spanien
titl: 1523 - 1531, Herzog von Pommern
eured: <124> ♀ Маргарита Гогенцоллерн [Гогенцоллерны] g. 29 Gwengolo 1511 a. a. 3 Kerzu 1577
marvidigezh: 9 Mae 1531, Stettin, Pommern
titl: 29 Gwengolo 1510, Ansbach, Margravine héritière de Bade
eured: <125> ♂ Эрнст I Баден-Дурлах [Баден-Дурлах] g. 7 Here 1482 a. a. 6 C'hwevrer 1552, Ansbach
titl: 1515, Margravine de Bade-Durlach
marvidigezh: 31 Mae 1518, Pforzheim
servij milourel: [[воевода]]
titl: 1495, боярин
marvidigezh: 1506
eured: <126> ♂ Georg III von Leuchtenberg [Leuchtenberg] g. 13 Kerzu 1502 a. a. 22 Mae 1555
marvidigezh: 25 Gwengolo 1552, Malmö
niver a vugale: нет
titl: 1500 - 1516, Великий князь Рязанский
marvidigezh: 1533 ≤ ? ≤ 1534, Литва
marvidigezh: 20 Eost 1536, Salzbourg
eured: <127> ♂ Фредерик I Ольденбург [Ольденбургские] g. 7 Here 1471 a. a. 10 Ebrel 1533, Kiel
titl: 20 Genver 1523 - 1533, Herzogin von Schleswig-Holstein-Gottorf
marvidigezh: 13 Mae 1568, Schleswig, Schleswig-Holstein
marvidigezh: 4 C'hwevrer 1563, Riga
marvidigezh: 17 Mae 1550, Halle (Saxe-Anhalt)
titl: княгиня
eured: <163!> ♂ Костянтин Іванович Острозький [Острозькі] g. 1460 a. a. 11 Gwengolo 1530, ІІ
marvidigezh: 1556?
бія Богуша Боговитиновича князь Острозький уклав угоду з княгинею Анастасією Слуцькою про одруження з її дочкою Олександрою. У зв’язку з цим 26 липня 1522 р., перед виїздом до Мінська на господарську службу, він склав у Вільні лист, де взяв на себе обов’язок до видачі майбутній дружині листа на віно нікому не записувати, заставляти чи дарувати свої родові, вислужені й куплені маєтки, щоб це віно було на повній третині володінь, а дітей із нею любити так само, як Іллю, народженого першою жінкою; після смерті гетьмана всі його володіння незалежно від часу й характеру їх набуття Ілля й сини, які з’являться в шлюбі з княжною Слуцькою, мали поділити на рівні частини; окремо нікому з них він нічого не записуватиме.
titl: окольничий
titl: боярин
eured: <375!> ♀ Мария Васильевна Холмская (Кубенская) [Кубенские] g. C'hwevrer 1501 a. a. 1530
marvidigezh: 6 Mezheven 1548
eured: <374!> ♂ Михаил Иванович Кубенский [Кубенские] g. 1500 a. a. 6 Mezheven 1548
marvidigezh: 1530
marvidigezh: 24 Gouere 1504, Ansbach
titl: 1523 - 1569, Herzog von Pommern
eured: <129> ♀ w Anna von Braunschweig-Lüneburg [Braunschweig-Lüneburg] g. 6 Kerzu 1502 a. a. 6 Du 1568, Szczecin
marvidigezh: 2 Du 1573, Stettin
eured: <130> ♀ Анна Ивановна Воротынская (Кубенская) [Воротынские] a. a. 18 Mezheven 1570
titl: 1531 - 1535, кравчий
titl: 1541 - 1546, боярин
titl: < 1546, дворецкий (примерно с 1524)
marvidigezh: 21 Gouere 1546, казнён по ложному доносу о подстрекательстве к бунту новгородских пищальников.
marvidigezh: 25 Mezheven 1528, Bamberg
titl: 25 Mae 1521, Prag, Böhmen (tsche.: Praha, Czech)
eured: <131> ♂ Ferdinand I von Österreich [Habsburg] g. 10 Meurzh 1503 a. a. 25 Gouere 1564, Linz, Österreich
titl: 16 Kerzu 1526, Mohács, Reine de Bohême et de Hongrie
marvidigezh: 27 Genver 1547, Prague
eured: <132> ♀ Maria d'Autriche [Habsbourg] g. 17 Gwengolo 1505 a. a. 18 Here 1558
titl: 1516 ≤ ? ≤ 1526, King of Hungary
titl: 1516 ≤ ? ≤ 1526, King of Bohemia
marvidigezh: 29 Eost 1526, Mohács/Donau, Ungarn (deutsch: Mohatsch) Hungary, ab 26. August 1526 Schlacht gegen die Osmanen und vernichtende Niederlage
http://en.wikipedia.org/wiki/Louis_II_of_Hungary http://hu.wikipedia.org/wiki/II._Lajos http://pl.wikipedia.org/wiki/Ludwik_II_Jagiellończyk
Людовик II, также известен как Лайош II (чеш. Ludvík Jagellonský, венгерский: II. Lajos, хорватский: Ludvík II. Jagelović); (Прага, Чехия, 1 июля 1506 — 29 августа 1526, Мохач, Венгрия), последний король Чехии и Венгрии из династии Ягеллонов. Погиб в сражении при Мохаче.
eured: <166!> ♀ Варвара Радзивіл [Радзивіли] g. 6 Kerzu 1520 a. a. 8 Mae 1551, 1-ый муж
marvidigezh: 1542
eured: <133> ♀ Євгенія Іванівна Горностай (Ходкевич) [Горностай] a. a. 1557
eured: <353!> ♀ Софія Юріївна Слуцька Олелькович (Ходкевич) [Олельковичі] g. 1536 a. a. 1571
marvidigezh: 1569
titl: князь
micher: 1530 - 1539, староста Брацлавский и Винницкий
eured: <296!> ♀ Беата Косцелецкая (Острожская, Лаская) [Косцелецкие] g. 1515 a. a. 1576, І
marvidigezh: 20 Eost 1539, Острог
titl: князь
eured: <134> ♀ Анна (Ганна) Андреевна 1-я Сангушко (Еловицкая, Корецкая, Порицкая) [Сангушки] a. a. > 1559, 2-ой муж
micher: 1539 - 1548, староста Житомирський
torr-dimeziñ: <134!> ♀ Анна (Ганна) Андреевна 1-я Сангушко (Еловицкая, Корецкая, Порицкая) [Сангушки] a. a. > 1559
eured: <135> ♀ Маріанна Чаплич [Чапличі] a. a. > 1590, 2-я жена
micher: 1548 - 1576, староста Брацлавський і Вінницький
micher: 1560 - 1576, староста Луцький і Звенигородський
micher: 4 Gouere 1572 - 19 Eost 1576, воэвода Волинський
marvidigezh: 19 Eost 1576, Луцьк
douaridigezh: Києво-Печерська Лавра, Київ
Выкупил в 1532 г. принадлежавший Масальским часть Корца. Он отличился в походах против татар в 1549—1550 гг., защищая вместе с Бернардом Претвичем южные границы Великого княжества Литовского, при этом часто взаимодействовал с запорожскими казаками. В 1569 г. он подписал акт присоединения Волыни к Речи Посполитой.
В ті роки більшість українських земель чимало потерпали через татарів. Корецький замок з Божою поміччю витримав облогу 1495-го. Проте нові часи потребували нових фортифікаційних рішен. Волинський воєвода Богуш Корецький у першій половині XVI ст. укріплює замок мурами і доповнює твердиню ровом з підйомним мостом.
Окрім замку Богуш Федорович фондує монастир. Новозбудований храм освячують на честь Святого Воскресіння, а сам монастир називають відповідно Воскресенським. Корецький забезпечує обителі гідне фінансування — передає монастирю кілька сіл.
Після кількох руйнацій монастир передають ордену францисканців. За фінансової підтримки онука Богуша, полковника Самійла Корецького в 1620-30-му роках будуються бароковий костел і корпус келій. Ігуменею монастиря була його тітка, Софія Корецька, яка у чернецтві звалася Серафимою.
eured: <136> ♀ Катерина Вишневецька [Вишневецькі] a. a. 1580
marvidigezh: 12 Du 1572
Григо́рій Ходке́вич (біл. Рыгор Аляксандравіч Хадкевіч; ? — † 12 листопада 1572) — білоруський магнат, литовський гетьман, державний діяч і воєначальник Великого князівства Литовського. Заснував друкарню в Заблудові (північне Підляшшя, українсько-білоруське суміжжя), де працював Іван Федорович (1569—1570). Походить з відомого роду магнатів. З середини XVI століття посідав високі посади воєводи вітебського (з 1554), воєводи київського (1555), каштеляна трокського (з 1559), гетьмана польного литовського (з 1561), каштеляна віленського (з 1564), гетьмана великого литовського (з 1566). Був прихильником самостійності Великого князівства Литовського і супротивником Люблінської унії. Протестуючи проти федерального об'єднання з Польщею в Річ Посполиту, в 1569 відмовився від всіх державних і адміністративних посад. Брав участь в Лівонськой війні проти московського війська. У 1568 заснував друкарню при православному монастирі в містечку Заблудові Гродненського повята (нині Білостоцького повіту Підляського воєводства в Польщі, де продовжили свою діяльність руські першодрукарі Іван Федорович і Петро Мстиславець, що втікли від переслідувань з Москви. У Заблудівській друкарні надруковано Учительне Євангеліє — збірка бесід і повчань з тлумаченням євангельських текстів (1569, збереглися 44 екземпляри), з гербом Григорія Ходкевича на обороті титульного листа і передмова якого написана від імені Григорія Ходкевича, Псалтир з часословом (1570, збереглися 4 екземпляри).
Тиск католицького духівництва змусив Григорія Ходкевича в 1570 відмовитися від підтримки кирилічного православного книгодруку.eured: <137> ♂ Joachim Hector de Brandebourg (Joachim II) [Brandebourg] g. 13 Genver 1505 a. a. 3 Genver 1571, Kraków
titl: 1 Gwengolo 1535, Prinzessin von Polen
marvidigezh: 7 C'hwevrer 1573, Alt Ruppin, Neuruppin
eured: <295!> ♂ w Илья Константинович Острожский [Острожские] g. 1510 a. a. 20 Eost 1539, І
eured: <138> ♂ Альбрехт (Ольбрахт) Лаский [Лаские] g. 1536 a. a. 23 Du 1605, ІІ, 1-я жена
marvidigezh: 1576
marvidigezh: 1520
marvidigezh: 1516, погиб в бою с татарами под Меджибожем
eured: <139> ♂ Johann Zápolya [Zápolya] g. 2 C'hwevrer 1487 a. a. 22 Gouere 1540
marvidigezh: 15 Gwengolo 1559, Alba Iulia
titl: 18 Here 1529 - 7 Gouere 1572, Литовское Русское и Жемойтское великое княжество, Речь Посполитая, великий князь Литовский
titl: 20 C'hwevrer 1530 - 7 Gouere 1572, Корона Польская, Речь Посполитая, король Польши
eured: <140> ♀ Elisabeth von Österreich [Habsburg-Österreich] g. 9 Gouere 1526 a. a. 15 Mezheven 1545
eured: <166!> ♀ Варвара Радзивіл [Радзивіли] g. 6 Kerzu 1520 a. a. 8 Mae 1551, Vilnius
eured: <141> ♀ Catherine d'Autriche [Habsbourg-Autriche] g. 15 Gwengolo 1533 a. a. 28 C'hwevrer 1572, Cracovie
marvidigezh: 7 Gouere 1572, Кнышине, Корона Польская, Речь Посполитая
eured: <142> ♂ Heinrich II von Braunschweig-Wolfenbüttel [Braunschweig-Wolfenbüttel] g. 10 Du 1489 a. a. 11 Mezheven 1568
titl: 1556, Duchesse de Brunswick-Lünebourg et Princesse de Wolfenbüttel
marvidigezh: 1575
titl: 1575 - 9 Gwengolo 1596, Королева польская
titl: 1575 - 9 Gwengolo 1596, Великая княгиня литовская
eured: <143> ♂ Stephan Báthory [Báthory] g. 27 Gwengolo 1533 a. a. 22 Kerzu 1586
marvidigezh: 9 Gwengolo 1596, Warschau, Polen-Litauen
relijion: Православие
eured: <145> ♀ w Zofia Tarnowska (Ostrogska) [Tarnowscy] g. 1534 a. a. Gouere 1570
darvoud all: 1559, воевода киевский
marvidigezh: C'hwevrer 1608, 13 или 23 числа
В году 1585 великая зима и весна сухая, лето не урожайное было. Того же года Белз погорел в мясопустье великое. Того же года князь Василий Острожский, воевода Киевский, Ярославль заложил.
В году 1586 князь Александр Константинович, сын воеводы Киевского, заложил город и замок Браславль.
В году 1589 татары спасские (sic) под Збаражем в копьях стояли и Струса под Баворовом разбили. Тогда же князь Константин Василей, воевода Киевский, заложил город Переяславль на месте старого селища.
В году 1592 козаки Переяславль спалили.
В году 1593 князь Василей под Пяткою козаков разбил и присягли ему козаки, на вечные времена с ним не враждовать; и в знак той победы приказал накидать три ямы великих и приказал насыпать над ними три кургана великих, которые и теперь стоят.
В году 1604 при великом короле Жигимонте, и при воеводе Киевском, князе Василии Острожском, явился некий царь; сначала был он в Печерском монастыре чернцом, полгода никто его не знал, но пришел из Волыни, неизвестно откуда; потом пошел к князю Адаму Вишневецкому, до Брягиня, и там же снял платье чернецкое; князь Адам одарил его по царски уборами и прославил его царем Московским и передал его королю. Король, ему поверивши, отпустил его на Москву и при нем отправил воеводу Сандомирского и пана Ратомского, старосту Острицкого, и много иных панов. Он шел быстро, как царь; присоединялось к нему панства много. Пришел в Киев в октябре 7 дня, был в Киеве две недели, стоял у Олехновича бурмистра, пошел на Вышегород и шел до Путивля. Вышел из Путивля мая третего 1605 года. Того же года сел на царстве и коронован немедля, а после какового воцарения погиб в году 1606, мая 9 дня.
В году 1608 месяца февраля 13 дня преставился благоверный и христолюбивый князь Василий Острожский, воевода Киевский, который насеял русскую землю книгами святыми веры православной; имел и типографию в Остроже и школы философские языков греческого, и латинского, и словенского. Его тело положено в Остроже, в церкви святого Богоявления. Жил на свете 82 года.
В его же Гетманство умер защитник и единоверец Малороссиян Кн. Острожский, друг просвещения, усердный церкви вельможа.
Марта. 21 1608.
Кн. Константин Константинович Острожский, Воевода Киевский, Маршалок Волынский, Староста Владимирский, был сын Гетмана, Князя Константина Ивановича; он основал школу в Остроге для Неуниатов, завел Типографию, с помощию Московского Типографщика, из России изгнанного, Ивана Федорова, диакона церкви Св. Николая Голстунского; напечатал Библию, и подарил Печерскому монастырю все, необходимое к делу типографическому; жил пышно, всегда содержал при себе от одной до двух тысяч дворян, доходу имел миллион двести тысяч злотых, дворецким был у него Воевода, и получал за то, что два раза в год являлся перед Князя, 7000 злотых жалованья; прославив себя на ратном поле, Острожский был щедр для убогих и для воинов, остался верен до конца Православию, соорудил несколько церквей, монастырей и в Остроге богадельню; скончался, имея без малого сто лет.
marvidigezh: Ebrel 1557 ≤ ? ≤ 15 Ebrel 1558, Руське царство
titl: 1562 -, królewna polska
eured: <146> ♂ Johan III von Schweden [Wasa] g. 1537 a. a. 1592
titl: 1569 -, królowa szwedzka
marvidigezh: 16 Gwengolo 1583
titl: князь
eured:
titl: 3 Kerzu 1533 - 1575, Москва, Московское великое княжество, великий князь московский
titl: 16 Genver 1547 - 18 Meurzh 1584, Москва, Русское царство, царь московский и всея Руси (т.е. царь русский)
darvoud all: 16 Genver 1547, Москва, Русское царство, Успенский собор, Московский Кремль, венчание на царство
eured: <147> ♀ Анастасія Романівна Захаріїна-Юрієва (Московська) [Захаріїни-Юрієви] g. 1530? a. a. 7 Eost 1560
eured: <148> ♀ Мария Темрюковна Черкасская [Черкасские] g. 1545? a. a. 6 Gwengolo 1569
eured: <149> ♀ Марфа Василівна Собакіна [Собакіни] a. a. 13 Du 1571
eured: <150> ♀ Анна Іванівна Колтовська [Колтовські] a. a. 1627
torr-dimeziñ: <150!> ♀ Анна Іванівна Колтовська [Колтовські] a. a. 1627
titl: 1576 - 18 Meurzh 1584, Москва, Русское царство, великий князь московский
eured: <151> ♀ w Марія Федорівна Нага [Нагі] a. a. 1610
marvidigezh: 28 Meurzh 1584, Москва, Русское царство
douaridigezh: >28 Meurzh 1584, Москва, Русское царство, Московский архангельский собор
eured: <152> ♂ Василь Тишкович Тишкевич [Тишкевичі] g. 1492 a. a. 13 Eost 1571
marvidigezh: 1531
titl: Руське і Київське велике князівство, руський і київський князь
eured: <153> ♀ Katarzyna Tęczyńska (Radziwill, Slucka) [Tęczyńscy] g. 1544 a. a. 19 Meurzh 1592
marvidigezh: 1578, Руське і Київське велике князівство
titl: 1533 - 1564, Русское царство, Князь Углицкий
eured: <154> ♀ w Juliana Dimitrevna Paletzkiana [Paletzkiana] a. a. Here 1569
marvidigezh: 25 Du 1564, Русское царство
titl: Русское царство, князь Старицкий
niver a vugale: Русское царство, точное количество детей и обстоятельства их гибели не ясны
eured: <155> ♀ w Евдокия Александровна Нагая [Нагие] a. a. 1597
eured: <156> ♀ Євдокія Романівна Одоєвська (Старицька) [Одоєвські] a. a. 9 Here 1569, 2
titl: 1569 -, Русское царство, князь Дмитровский
marvidigezh: 9 Here 1569, Русское царство
titl: Корона Польська, Річ Посполита, książę
eured: <157> ♀ Елизавета (Эльжбета, Галшка) Острожская (Сангушко, Гурка) [Острожские] g. 19 Du 1539 a. a. Kerzu 1582, ІІІ, Львов, брак не признан польским королём
marvidigezh: 1560, Корона Польська, Річ Посполита
eured: <158> ♂ Фёдор Михайлович 2-й Вишневецкий [Вишневецкие] a. a. > 1549
marvidigezh: < 1535
titl: 1536 - 1537, воевода муромский
marvidigezh: 30 Mezheven 1537
titl: księżniczka
eured: <307!> ♂ Юрий Александрович Ходкевич [Ходкевичи] g. 1508 ≤ ? ≤ 1509 a. a. 1569
marvidigezh: 1571
titl: князь
micher: стольник
marvidigezh: 1588
eured: <162> ♀ Марина Васильевна Соломерецкая [Соломерецкие]
marvidigezh: 1545?
eured: <163> ♀ Zofia Helena Hlebowicz Połońska [Hlebowicz-Połońscy]
eured: <164> ♀ Aleksandra Wiśniowiecka (Radziwill) [Wiśniowieccy] a. a. < 1582
marvidigezh: 1589
titl: князь
eured: <165> ♀ Katarzyna 'z Sulejówka' Sobek (Radziwiłł) [Sobek] a. a. 1576
eured: <166> ♀ Elżbieta Ostrogska (Kiszka, Radziwiłł) [Ostrogscy] g. 1559 a. a. 1599
eured: <167> ♀ Катерина Костянтинова Острозька [Острозькі] g. 1560 a. a. 3 Eost 1579
eured: <153!> ♀ Katarzyna Tęczyńska (Radziwill, Slucka) [Tęczyńscy] g. 1544 a. a. 19 Meurzh 1592
marvidigezh: 20 Du 1603, Лосна, Річ Посполита
eured: <212!> ♂ Єлизавета Ганна Радзивіл [Радзивіли]
marvidigezh: 1549
eured: <168> ♀ Эльжбете Евфимии Вишневецька [Вишневецькі] g. 1569 a. a. 1596
marvidigezh: 28 C'hwevrer 1616, Несвиж
titl: князь
marvidigezh: 1630
eured: <169> ♂ Mikołaj Mielecki [Mieleccy] a. a. 1585
marvidigezh: 8 Ebrel 1591, Устя
eured: <170> ♂ Mikołaj Buczacki Tworowski [Buczaccy-Tworowscy] a. a. 1595
marvidigezh: 1590
titl: 1591 - 1600, Krakau, Bischof von Krakau
marvidigezh: 21 Genver 1600, Rom
eured: <172> ♀ Anna Kettler [Ketteler] g. 1567 a. a. 1617, Jelgava
marvidigezh: 1592, Krakau
titl: książę
eured: <173> ♀ Marianna Myszka (Radziwiłł) [Myszka] g. 1563 a. a. 1600
marvidigezh: 19 Meurzh 1599
marvidigezh: 1560
eured: <175> ♂ Jan Zamoyski [Zamoyski] g. 19 Meurzh 1542 a. a. 3 Mezheven 1605
marvidigezh: 1580
eured: <176> ♂ Кузьма Иванович Заславский [Заславские] g. < 1511 a. a. 9 Mae 1556
marvidigezh: 1561
marvidigezh: 1561
marvidigezh: 1561
eured: <177> ♂ Пётр Тимофеевич Массальский [Масальские] a. a. 1548?
eured: <178> ♂ w Stanislav Skop (Skopov) [Dovsprung] a. a. 1554?
marvidigezh: 1568?
marvidigezh: 24 Mae 1571
marvidigezh: 24 Mae 1571, Москва
marvidigezh: 1573, ausgeführt auf Befehl von Iwan dem Schrecklichen
замужем за боярином Морозовым Михаилом Яковлевичем, славилась своим благочестием , умерщвлена вместе с мужем и двумя сыновьями по приказу Ивана IV.
marvidigezh: > 1584
eured: <182> ♂ Андрей Якубович Монтовт [Монтовты]
eured: <183> ♂ Михаил Тихонович Козинский [Козинские]
eured: <184> ♂ Андрій Михайлович Курбський [Курбські] g. 1528 a. a. Mae 1583, 2
torr-dimeziñ: <184!> ♂ Андрій Михайлович Курбський [Курбські] g. 1528 a. a. Mae 1583
marvidigezh: 1586
eured: <185> ♂ Александр Иванович Полубенский [Полубенские] a. a. 1607 ≤ ? ≤ 1608
marvidigezh: 1594
marvidigezh: > 1601
Захарий
Юрий Яков
Роман ИванАнастасия Дочь
Илья II Рареш (молд. Ilie II Rareş) — господарь Молдавского княжества с 3 сентября 1546 года по 11 июня 1551 года, старший сын Петра IV Рареша.
- http://www.elim.kz/forum/index.php?show topic=2741
11 июня 1530 г. Анастасию Петровну, первую дочь царевича Петра Ибрагимовича, выдали замуж за князя Федора Михайловича Мстиславского (по другим данным, это произошло еще в 1529 г.). Их внучка, Анастасия Ивановна, станет супругой царя Симеона Бекбулатовича.
В 1538 г. за князя Василия Васильевича Шуйского выдали вторую дочь Петра Ибрагимовича — также Анастасию. Их дочь Марфа станет женой Гедиминовича, князя Ивана Дмитриевича Вельского.
В 1538 г. за князя Василия Васильевича Шуйского выдали вторую дочь Петра Ибрагимовича — также Анастасию. Их дочь Марфа станет женой Гедиминовича, князя Ивана Дмитриевича Вельского.
Сохранились записанными в VI часть родословной книги два рода Бунаковых: один по Калужской губернии, от родоначальника Афанасия Сидоровича, и другой от Саввы Михайловича. Последний род в древнем дворянстве по непредставлению достаточных доказательств герольдией правительствующего сената не утвержден.